Деформації і руйнування земляного полотна

Міцність і форма ґрунтів може змінюватись внаслідок перезволоження глинистих ґрунтів, перемерзання і розтавання їх, дії динамічних наван­тажень від рухомого складу (вібрацій, ударів), розмивання дощовими і паводковими водами. Ці зміни разом з помилками при проектуванні, спо­рудженні і утриманні можуть призвести до деформації і зруйнування зем­ляного полотна.

Основні види деформації земляного полотна:

• баластне корито— це окрема невелика порожнина під шпалами (рис. 2.40);

• баластне ложе— це порожнина достатньо заглиблена, розмірами в ширину шпали і довжиною майже рівній ширині баластного шару (рис. 2.41);

• баластні мішки— це порожнина сильно заглиблена, краї її створюють так званий «мішок» (рис. 2.42);

• баластнегніздо — це порожнина надто глибока, широка, яка призво­дить до зруйнування земляного полотна (рис. 2.43).

Заходи боротьби з деформаціями: заміна глинистих дренуючими (піщаними) ґрунтами, зріз бортів (країв) баластних корит, лож і мішків, засипання на їх місце дренуючого ґрунту, улаштування поздовжніх дренажів і поперечних прорізів для відведення води. Ці роботи складні і ви­магають перерв у русі поїздів.

Взимку в глинистих ґрунтах спостерігаються пучини— випинання грунту на полотні, яке викривляє поздовжній профіль і вирівнювання якого потребує багато праці і часу.

Пучини бувають:

• баластні— виникають на початку зими внаслідок промерзання води в забрудненому баластному шарі на глибині 2-4 см; навесні вони

Рис. 2.40. Баластне корито:

1 — корито; 2 — баластний шар; 3 — глинистий ґрунт;

4 — контакт баласту з глинистим ґрунтом; а — зріз бортів корита у насипу;

б — зріз бортів корита у виїмці.

А-А

Рмс. 2.41 Баластне ложе:

1 — ложе; 2 — баластний шар; З — глинистий ґрунт;

4— контакт баласту з глинистим ґрунтом; а — двобічна прорізь у насипу.

призводять до осідання" колії. Заходи:вирівнюван­ня основної площадки, заміна або очищення балас­ту, підсипка і збільшення товщини баластного шару; ґрунтові— виникають внаслідок глибокого до 10-20 см промерзання води під основною площадкою протягом всієї зими, навесні вони призводять до різкого осідання ґрунту. Заходи:заміна вилучених ґрунтів дренуючими, збільшення товщини баластного шару, застосування теплоізоляційного шару зщебеню, пінопласту (рис. 2.44.). Основні види зруйнувань:

зсуви- великі зміщення земляних мас біля основи земляного полот­на (рис. 2.45). Заходи:дренування, водовідвід, берегоукріплювальні

роботи;

руйнування укосів насипів і виїмок(рис. 2.46). Заходи:закріплення укосів, зменшення їх крутості;

провали земляного полотна(рис. 2.47). Заходи:заповнення шахто­вих і карстових порожнин дренуючими ґрунтами; просідання основної площадкивнаслідок недостатнього ущільнення ґрунту, або його неоднорідності (рис. 2.48). Заходи:улаштування берм, контрбанкетів, заміна ґрунту;

осипання і обвали (рис.2.49). Заходи:закріплення укосів, улашту­вання стін, галерей.

Рис. 2.48. Просідання насипу: 1 — випинання слабих грунтів біля

основи насипу; 2 — недостатнє

ущільнення грунту; З — приванта-

жувальна присипка грунтуабо каміння.

Рис. 2.49. Обвал скельної породи і засоби проти нього:

а — завал колії; б — уловлювальна стіна, складена з каміння¹,

1 — оголена скала; 2 — стіна; З — вікно для випускання води; 4 — фільтр;

5 — амортизаційна засипка.