Деформації і руйнування земляного полотна
Міцність і форма ґрунтів може змінюватись внаслідок перезволоження глинистих ґрунтів, перемерзання і розтавання їх, дії динамічних навантажень від рухомого складу (вібрацій, ударів), розмивання дощовими і паводковими водами. Ці зміни разом з помилками при проектуванні, спорудженні і утриманні можуть призвести до деформації і зруйнування земляного полотна.
Основні види деформації земляного полотна:
• баластне корито— це окрема невелика порожнина під шпалами (рис. 2.40);
• баластне ложе— це порожнина достатньо заглиблена, розмірами в ширину шпали і довжиною майже рівній ширині баластного шару (рис. 2.41);
• баластні мішки— це порожнина сильно заглиблена, краї її створюють так званий «мішок» (рис. 2.42);
• баластнегніздо — це порожнина надто глибока, широка, яка призводить до зруйнування земляного полотна (рис. 2.43).
Заходи боротьби з деформаціями: заміна глинистих дренуючими (піщаними) ґрунтами, зріз бортів (країв) баластних корит, лож і мішків, засипання на їх місце дренуючого ґрунту, улаштування поздовжніх дренажів і поперечних прорізів для відведення води. Ці роботи складні і вимагають перерв у русі поїздів.
Взимку в глинистих ґрунтах спостерігаються пучини— випинання грунту на полотні, яке викривляє поздовжній профіль і вирівнювання якого потребує багато праці і часу.
Пучини бувають:
• баластні— виникають на початку зими внаслідок промерзання води в забрудненому баластному шарі на глибині 2-4 см; навесні вони
Рис. 2.40. Баластне корито:
1 — корито; 2 — баластний шар; 3 — глинистий ґрунт;
4 — контакт баласту з глинистим ґрунтом; а — зріз бортів корита у насипу;
б — зріз бортів корита у виїмці.
| Не менш |
А-А
Рмс. 2.41 Баластне ложе:
1 — ложе; 2 — баластний шар; З — глинистий ґрунт;
4— контакт баласту з глинистим ґрунтом; а — двобічна прорізь у насипу.
призводять до осідання" колії. Заходи:вирівнювання основної площадки, заміна або очищення баласту, підсипка і збільшення товщини баластного шару; ґрунтові— виникають внаслідок глибокого до 10-20 см промерзання води під основною площадкою протягом всієї зими, навесні вони призводять до різкого осідання ґрунту. Заходи:заміна вилучених ґрунтів дренуючими, збільшення товщини баластного шару, застосування теплоізоляційного шару зщебеню, пінопласту (рис. 2.44.). Основні види зруйнувань:
зсуви- великі зміщення земляних мас біля основи земляного полотна (рис. 2.45). Заходи:дренування, водовідвід, берегоукріплювальні
роботи;
руйнування укосів насипів і виїмок(рис. 2.46). Заходи:закріплення укосів, зменшення їх крутості;
провали земляного полотна(рис. 2.47). Заходи:заповнення шахтових і карстових порожнин дренуючими ґрунтами; просідання основної площадкивнаслідок недостатнього ущільнення ґрунту, або його неоднорідності (рис. 2.48). Заходи:улаштування берм, контрбанкетів, заміна ґрунту;
осипання і обвали (рис.2.49). Заходи:закріплення укосів, улаштування стін, галерей.
|
| Рис. 2.45. Зсув на косогорі (осідання і зміщення) |
|
| Рис. 2.46. Руйнування укосів вишки і насипу Рис. 2.47. Провал земляного полот- 1 - нормальний профіль; 2 - поверхня на внаслідок утворення карстової сповзання; 3 — зміщений ґрунт. порожнини |
Рис. 2.48. Просідання насипу: 1 — випинання слабих грунтів біля
основи насипу; 2 — недостатнє
ущільнення грунту; З — приванта-
жувальна присипка грунтуабо каміння.
Рис. 2.49. Обвал скельної породи і засоби проти нього:
а — завал колії; б — уловлювальна стіна, складена з каміння1,
1 — оголена скала; 2 — стіна; З — вікно для випускання води; 4 — фільтр;
5 — амортизаційна засипка.
Дата добавления: 2014-12-18; просмотров: 3614;