Загальна характеристика методів прогнозування та їх використання

Под ред. О.В.Макарова, В.А.Алешкина, Т.Н.Савченко

Загальна характеристика методів прогнозування та їх використання

Світ навколо нас завжди постійно змінювався. Саме в цих умовах працюють наші підприємства, а їх фахівці, керівництво повинні приймати рішення, що мають вплив на майбутнє своїх організацій. Обґрунтування рішень та прогнозування їх наслідків, передбачення розвитку підприємства – одна з суттєвих умов успішного розвитку економічного об’єкту.

Прогнозування (передбачення) в економіці - перенесення на майбутнє закономірностей, що діяли в минулому.

Метод прогнозування — спосіб дослідження об’єкта прогнозування, спрямований на розробку прогнозу.

Існують два загально прийнятних підходів до прогнозування: якісний та кількісний (рис. 4.1). Методи якісного прогнозування використовуються, якщо фахівцю не доступні кількісні дані. В цьому випадку фахівець на базі своїх знань та досвіду складає прогноз. У більш складному випадку використовують досвід та знання декількой фахівців (експертів). Звичайно, такі методи мають значну долю суб’єктивізму.

Кількісні методи дозволяють спрогнозувати майбутнє об’єкта на основі даних про його минуле. Прогнозування проводиться на основі математичної або математико-економічної моделі дійсності, при побудові якої використовуються статистичні матеріали і залежності між економічними факторами. Методи кількісного прогнозування розділяються на дві категорії: математико-статистичні методи та моделювання з навчанням. До математико-статистичних методів належать методи аналізу тимчасових (динамічних) рядів і методи аналізу причино-наслідкових залежностей.

Рисунок 4.1 – Загальна класифікація методів прогнозування

Тимчасовий або динамічний ряд – це набір числових даних, які одержані на протязі послідовних періодів часу. Наприклад, динамічний ряд товарообігу може складатися з товарообігу за окремі квартали, місяці, дні, години.

Метод аналізу тимчасових рядів дозволяє передбачити значення числової змінної (товарообігу) на основі її минулих і поточних значень.

Найчастіше використовуються наступні методи для прогнозування динамічних рядів - метод найменших квадратів, метод найменших модулів, сплайни, метод середньої ковзної, метод експоненційного сгладжування та ін.

Методи аналізу причино-наслідкових залежностей дозволяють визначити, які фактори впливають на значення змінної, що прогнозується. До них відносяться методі кореляційного та регресійного аналізу, моделі авторегресії, модель Бокса-Дженкінса, системи економетричних рівнянь та ін.

Методи моделювання з навчанням - сучасний напрямок розвитку комп’ютерного інструментарію що до створення систем управління, розв’язання складних задач економіки, зокрема прогнозування. До них відносяться нейромережі, генетичні алгоритми.