Заочна форма навчання
СЕСІЙНИЙ ПЕРІОД | ||||||||
№ заняття | Контактні заняття (теми відповідно до робочої програми) | Форма занять і контролю | Макс. кіл-ть балів | |||||
За систематичність і активність роботи на контактних заняттях | ||||||||
1. | Тема 1. Сутність та основні поняття маркетингу. Тема 2. Система та характеристики сучасного маркетингу | Лекція. Обговорення актуальних проблемних питань маркетингу. | - | |||||
Семінар – розгорнута бесіда | ||||||||
Дискусія | ||||||||
2. | Тема 3. Класифікація маркетингу. Тема 4. Маркетингові дослідження. | Міні-лекція з елементами дискусії | ||||||
Семінар – розгорнута бесіда | ||||||||
Розробка плану маркетингового дослідження за визначеними напрямами та його обговорення | ||||||||
3. | Тема 4. Маркетингові дослідження. Тема 5. Маркетингова товарна політика. | Лекція з обговоренням практичних прикладів | - | |||||
Семінар – дискусія | ||||||||
Виконання практичних завдань: Відпрацювання навичок аналізу та інтерпретації даних. | ||||||||
4. | Тема 5. Маркетингова товарна політика. | Міні-лекція | - | |||||
Розв’язання практичних ситуацій (міні-кейсів) | ||||||||
Тестовий контроль знань та/або виконання практичних завдань. | ||||||||
5. | Тема 6. Маркетингова цінова політика | Лекція | - | |||||
Семінар-розв’язання проблемних завдань | ||||||||
Закріплення навичок розв’язання задач, обговорення результатів | ||||||||
6. | Тема 7. Маркетингова політика комунікацій | Лекція з елементами дискусії | - | |||||
Міні-семінар | ||||||||
Виконання практичних завдань | ||||||||
7. | Тема 8. Маркетингова політика розподілу Тема 9. Планування та контроль маркетингової діяльності підприємства | Міні-лекція | - | |||||
Семінар-виконання практичних завдань: Розробка плану маркетингу підприємства (в групах), презентація результатів, обговорення | ||||||||
Тестовий контроль | ||||||||
8. | Тема 10. Організація маркетингової діяльності на підприємстві | Міні-лекція. | - | |||||
Міні-семінар. Розв’язання проблемних завдань | ||||||||
Комплексна модульна контрольна робота за матеріалом всього курсу | (див. нижче) | |||||||
Усього балів за роботу під час контактних занять | ||||||||
За виконання модульних (контрольних) завдань | ||||||||
9. | Комплексна аудиторнаіндивідуальнаконтрольна робота | Поточний модульний контроль | ||||||
Усього балів за контактні заняття | ||||||||
міжСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД | ||||||||
За виконання обов’язкових індивідуальних завдань | ||||||||
Види завдань | Форма подання | Термін подання і реєстрація | Форма контролю | Макс. кіл-ть балів* | ||||
Домашня індивідуальна робота: Пошук, підбір та аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою, написання на основі опрацьованих джерел наукового реферату або есе | письмова або електронна (за узгодженням з лектором) | За один місяць до початку сесії - на кафедру або на електронну пошту викладача | Захист і обговорення результатів за графіком «Дня заочника» | 10(в т.ч. 6 – за захист) | ||||
Індивідуальне завдання за дистанційним курсом | електронна | За один місяць до початку сесії | Викладачем в онлайн-режимі | 10(в т.ч. 6 – за захист) | ||||
За виконання індивідуальних робіт за вибором (1-го завдання) | ||||||||
1. Аналітичний звіт власних наукових досліджень за відповідною тематикою 2. Підготовка презентації за заданою тематикою 3. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету)** | письмова або електронна (за узгодженням з лектором) | Індивідуально викладачу за графіком «Дня заочника» | Захист і обговорення результатів за графіком «Дня заочника» | (в т.ч. 3 – за захист) | ||||
Усього балів за виконання індивідуальних завдань в міжсесійний період | ||||||||
Разом | ||||||||
* Максимальна оцінка включає бали за письмове виконання роботи (40%) та за її захист (60%).
** За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
Довідкова інформація:
ПІБ викладача повністю, посада, вчене звання, електронна адреса викладача | Надається відповідним лектором під час першого контактного заняття. Контактні дані лектора - на сайті кафедри: http://fm.kneu.edu.ua/ua/depts3/k_marketyngu/Vikladachi_55/ |
Адреса, телефон та режим роботи кафедри | проспект Перемоги 54/1 (1-й корпус КНЕУ), каб. 333, тел. (044) 456-98-73, з понеділка по п’ятницю з 08.30 до 16.30 год. та у День заочника |
Адреса, телефон та режим роботи деканату заочної форм навчання | Деканат відповідного факультету |
9. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань студентів
Згідно «Порядку оцінювання знань студентів», ухваленого Вченою радою Університету (від 28.05.2009, протокол № 9), підсумкове оцінювання знань з нормативних навчальних дисциплін, до яких належить наука «Маркетинг», здійснюється на основі результатів поточної успішності та екзамену.
Метою поточного контролю є перевірка у студентів рівня набутих на лекціях, практичних заняттях та шляхом самостійного вивчення програмного матеріалу фахових знань та умінь. Поточний контроль здійснюється персоніфікованим оцінюванням роботи кожного студента керівником та асистентом курсу. Структура поточного контролю враховує особливості денної, вечірньої та заочної форм навчання. Успішне виконання студентом завдань поточного контролю є обов’язковою умовою для участі в підсумковому контролі.
9.1. Порядок поточного оцінювання знань студентів (для денної форми навчання)
Об'єктом поточного оцінювання є знання студентами складових робочої навчальної програми з науки «Маркетинг»:
- матеріалу, викладеного на лекціях,
- питань, розглянутих та обговорених на семінарських та практичних заняттях,
- матеріалу, опрацьованого самостійно на основі підручників та іншої літератури.
Загальна максимальна кількість балів за поточну успішність студента протягом семестру складає 50 балів, які розподіляються наступним чином:
1) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях – максимально 30 балів,
2) виконання модульних контрольних робіт – максимально 10 балів,
3) виконання завдань для самостійної роботи – максимально 10 балів.
Оцінювання поточної успішності студента за кожним із трьох напрямків здійснюється наступним чином:
1) Під час контролю виконання завдань та відповідей на семінарських заняттях можуть оцінюватись наступні види робіт:
- відповіді на теоретичні запитання і виступи на семінарських заняттях,
- рівень знань, продемонстрований під час усного або письмового експрес-контролю;
- активність і рівень знань, продемонстровані під час обговорення на занятті теоретичних і практичних проблемних питань з курсу;
- результати виконання і захисту домашніх та/або аудиторних завдань;
- робота в міні-групах (підготовка і презентація розв'язання ситуаційних вправ (кейсів), виконання інших практичних завдань).
Для оцінювання кожного з видів роботи використовується бальна шкала. Залежно від складності завдання, вона може мати вигляд: 0; 1 або 0; 1; 2. Також можуть використовуватись бали менше 1. Критеріями оцінювання є: якість, повнота, самостійність виконання студентами конкретних завдань. Максимальна кількість балів за кожен вид роботи на семінарському занятті визначається викладачем і не перевищує максимальну кількість балів, яку студент може набрати на даному занятті (“ціну” заняття).
Бали (або суму балів), які студент реально заробив під час проведення кожного семінарського заняття викладач переносить у свій журнал та в систему електронного обліку поточної успішності студентів.
2) Під час контролю виконання модульних контрольних робіт оцінюються теоретичні знання та практичні навички, які студент набув після опанування окремих частин або всієї науки. Письмові модульні контрольні роботи з науки “Маркетинг” проводяться два рази у семестр (крім напряму підготовки 6601):
- модульна контрольна робота № 1 проводиться на занятті № 6 і охоплює перші теми науки, включаючи тему “Маркетингові дослідження”;
- модульна контрольна робота № 2 проводиться на занятті № 16 і охоплює теми “Маркетингова товарна політика”, “Маркетингова цінова політика”, “Маркетингова політика комунікацій”, “Маркетингова політика розподілу”.
Для напряму підготовки 6101 письмова модульна контрольна робота з науки “Маркетинг” проводиться один раз на семестр, на занятті №8, і охоплює всі теми курсу.
За виконання модульних контрольних робіт студент може отримати протягом семестру максимально 10 балів.
Завдання модульної контрольної роботи можуть мати вигляд тестів, теоретичних питань, розрахункових задач, практичних завдань.
Кожне завдання модульної контрольної роботи може оцінюватись, залежно від складності відповідного завдання та їх кількості, у: 1 бал (шкала: 0, 1 бали), 2 бали (шкала: 0, 1, 2 бали).
3) Під час контролю виконання завдань для самостійної роботи оцінюється самостійність і якість виконання завдань, відповідно до карти самостійної роботи студента (карти СРС). Максимальні 10 балів за виконання завдань для самостійної роботи студент може отримати за умови належного виконання одного обв'язкового завдання і одного вибіркового завдання.
Опис завдань і розподіл балів наведено в карті СРС (див. параграф 8.1).
Рекомендації з підготовки самостійних робіт студентів наведені в параграфі 9.2.
9.2. Рекомендації з підготовки самостійних робіт студентів
(для студентів всіх форм навчання)
9.2.1. Рекомендації з підготовки письмових індивідуальних робіт
Основними видами письмових самостійних робіт студентів, передбачених в межах вивчення курсу “Маркетинг” (див. Карти СРС), є:
- Реферат (від лат. “referrer” – доповідати, повідомляти) – стисле викладення суті певного питання, теми на основі одного або кількох першоджерел (наукових видань, спеціалізованих періодичних видань, в тому числі розміщених в мережі Інтернет, ін.). В рефераті необхідно грамотно і логічно викласти основні ідеї, концепції, що містяться у використаних джерелах з заданої теми, згрупувати їх за точками зору, навести основні фактичні дані і висновки, а також аргументовано викласти власні думки щодо питання, що розглядається, навести порівняння, розмірковування.
- Есе (від лат. “exagium” через фр. “essai” – спроба) – невелике за обсягом прозаїчне розмірковування з приводу певних наукових, культурних або суспільних проблемних питань, у жанрі художньо-публіцистичної, науково-популяризаторської творчості; характеризується вільним, не обов’язково вичерпним, але виразно індивідуальним трактуванням обраної теми. Есе передбачає розвиток аргументації і аналізу, їх обґрунтування, виходячи з наявних даних, інших аргументів і позицій щодо даного питання. Мета есе полягає у розвитку навичок самостійного творчого мислення і письмового викладення власних думок. Тема есе має містити у собі питання, проблему, мотивувати до міркувань.
- Огляд науковий – містить систематизовані дані з певної тематики, є результатом аналізу першоджерел і призначений для ознайомлення із сучасним станом певних наукових проблем і перспективами їх розвитку.
- Огляд аналітичний – містить критичну оцінку інформації, поданої у досліджуваних матеріалах.
- Огляд тематичний – складений на підставі аналізу первинних матеріалів, об’єднаних однією темою.
Теми самостійних робіт можуть бути запропоновані викладачем або самими студентами, в останньому випадку вони мають бути завчасно узгоджені з викладачем.
Основні вимоги до оформлення реферату та есе: обсяг – 10-15 стор.; шрифт - Times New Roman, розмір 14; інтервал між рядками – 1,5; поля – по 2 см; нумерація сторінок – знизу справа (на титульному листі номер сторінки не ставиться). Роботу необхідно скріпити.
Структура письмової самостійної роботи:
- Титульний лист: містить повну назву університету, факультету, науки, вид та тему роботи, дані про студента (курс, спеціальність, група, ПІБ), прізвище та ініціали викладача.
- Вступ (обсяг: 0,5 – 1 стор.): сутність і обґрунтування вибору теми, формулюються і коротко характеризуються основна проблема, цілі і задачі роботи, використані джерела.
- Основна частина (обсяг: 6 – 12 стор.): послідовно і логічно розкриваються теоретичні основи обраної теми або проблеми. На основі самостійно підібраних і самостійно опрацьованих джерел студент аналізує, узагальнює і у вільній формі, але дотримуючись наукового стилю і використовуючи фахову лексику, аналізує прочитане з даної теми і висловлює свої думки, в тому числі критичні, порівнює підходи до розгляду окремих питань у різних джерелах, що були опрацьовані, відзначає їхні – на його думку – сильні і слабкі сторони, тощо. Там, де необхідно, можуть використовуватись таблиці, графіки, діаграми.
- Висновки (обсяг: 0,5 – 1 стор.): робиться загальний підсумок роботи, формулюються висновки.
- Список використаної літератури: в алфавітному (за прізвищем автора) порядку. Зразок оформлення списку джерел – для книги, статті з друкованого журналу і статті з електронного журналу в Інтернет (наведені дані - вигадані):
1. Іванов А.П. Маркетинговий менеджмент. – К.: Либідь, 2013. – 309 с.
2. Петров О.Г. Оцінка ефективності рекламної кампанії. // Реклама та PR. – 2014. – № 3. – с.15-21.
3. Сидоров Г.А. Маркетингові дослідження в Україні. // Маркетинг. – 2014. – № 5. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.mаrketing.ua/article=2&567.html
Критеріями оцінювання письмової самостійної роботи студента є:
- самостійність виконання,
- відповідність змісту роботи її темі,
- якість виконання (глибина аналізу використаних матеріалів і повнота висвітлення теми, стиль викладення, обґрунтованість тверджень, логічність і послідовність побудови роботи),
- дотримання встановлених термінів здачі роботи на перевірку,
- відповідність вимогам до оформлення роботи.
При оцінюванні роботи значна увага приділяється самостійності опрацювання студентом обраної теми. У разі виявлення плагіату (оприлюднення, повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є його автором, або використання чужих слів, ідей, результатів досліджень без належного посилання на їх джерело) або компіляції (неоригінальна, несамостійна літературна чи наукова праця, побудована через поєднання частин чужих творів, без самостійної обробки першоджерел), студент отримує незадовільну оцінку (0 балів) без права перездачі даного виду роботи.
Посилання в тексті роботи на джерела інформації або ідей, що запозичені у інших авторів, є обов’язковим. В тексті роботи після лапок “...” (при дослівному цитуванні) або після згадування ідеї, думки певного автора, результатів досліджень тощо у квадратних дужках наводиться номер першоджерела за списком літератури, що міститься в кінці роботи, та номер відповідної сторінки у даному джерелі – наприклад, [5, с. 39]. У списку використаної літератури в кінці роботи вказуються лише ті джерела, які використовувались при її написанні, і на які є посилання в тексті роботи. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися, якщо це зумовлено метою і завданнями дослідження.
9.2.2. Підготовка до розв'язання ситуаційних вправ (кейсів)
Умови ситуаційних вправ і запитання до них студентам надає викладач. Над ситуаційними вправами студенти можуть працювати як індивідуально, так і в міні-групах.
Як правило, ситуаційна вправа – це подана з точки зору однієї людини або команди співробітників підприємства реальна ситуація, проаналізувавши яку і застосувавши всі свої знання, студенти мають дати відповіді на поставлені запитання, запропонувати розв’язання окреслених проблем та сформулювати рекомендації. Таким чином, центральною метою кожної ситуаційної вправи є стимулювання розвитку здатності приймати рішення.
Під час роботи над розв’язанням ситуаційної вправи студенти виступають активною і повністю самостійно діючої стороною, а викладач виступає у ролі модератора або консультанта для вирішення специфічних питань. Єдиного правильного шляху розв’язання ситуаційних вправ не існує, але успішність виконання студентами даного виду завдань залежить від правильного підходу до їх аналізу. Нижче надані рекомендації і практичні поради для роботи з ситуаційними вправами.
Типовий процес рішення студентами поставленої у кейсі проблеми включає кілька етапів, які розглянуті нижче:
1) Ідентифікація проблем. Важливою передумовою успіху у вирішенні кейса є підготовка. Студентам рекомендується кілька разів прочитати зміст ситуаційної вправи. При першому читанні швидко перегляньте текст для того, щоб отримати загальне уявлення про описану ситуацію; спробуйте ідентифікувати проблемні питання; намагайтесь сприймати ситуацію нейтрально; пам’ятайте, що у детальному описі свідомо ускладнено представленої ситуації Ви маєте побачити важливу інформацію і відділити її від неважливої (і тренуванню такої спроможності, серед іншого, слугують ситуаційні вправи). Також будьте готові до того, що інформація у кейсі може бути багатозначна, суперечлива, неповна. Це також пояснюється тим, що в ситуаційних вправах представлені реальні ситуації, з якими зустрічаються на практиці і реальні підприємства, і уміння, спроможність вирішувати проблеми на основі неповної інформації в умовах невизначеності, є важливим фактором успіху будь-якого керівника. При другому читанні змісту кейсу приділіть більше уваги деталям, взаємозв’язкам, пошукайте відповіді на питання, які у Вас з¢явились при першому читанні – розгляньте проблему глибше. Працюйте над кейсом з олівцем, маркером, папером – підкреслюйте, робіть позначки в тексті, записуйте питання, найбільш важливі факти, взаємозв’язки, найважливіше зі змісту кожного абзацу. Це полегшує подальшу роботу з кейсом. При третьому “завершальному” читанні переконайтесь в тому, що жодні важливі деталі не залишились поза Вашою увагою, а також визначте пріоритетність інформації (наскільки яка інформація, що міститься в кейсі, є важливою). Все це дозволить Вам зібрати всю інформацію, розробити альтернативні рішення і оцінити їх. Зважте всю інформацію, відділіть релевантну від неважливої інформації, розрізняйте “факти” (об’єктивна інформація з відомих джерел), “оцінки” та “думки” (суб’єктивні оцінки ситуації іншими особами), “припущення” (інформація, яка незалежно від наявних джерел розвивається Вами або в процесі групової дискусії). Подальше розв’язання кейса залежить від того, на чому базуються Ваші рішення – на фактах або на власних припущеннях. І те, і інше допускається, але має бути логічно аргументовано. Кожна ситуаційна вправа містить неясності та інформаційні прогалини, з якими зустрічаються на практиці і реальні фахівці та керівники реальних підприємств. Подумайте над тим, які припущення і з яким обґрунтуванням Ви можете зробити. Що є, на Вашу думку, найсуттєвішою проблемою?
Далі слід провести ситуаційний аналіз. Якщо ситуаційна вправа розв’язується у міні-групі, то ситуаційний аналіз починають з обміну думками між учасниками групи щодо проблематики кейсу. Метою такого обміну є отримання нового погляду на ситуацію і доповнення отриманої самостійно інформації. Для забезпечення ефективності роботи у команді слід дотримуватись певних правил: чути один одного, свої думки формулювати коротко і чітко, поважати думки інших, спокійно висловлювати і сприймати критику. Існують певні рекомендації щодо організації роботи в команді: склад групи має бути 3-5 осіб; на початку спільної роботи слід домовитись про цілі та процес роботи, сформулювати і прийняти спільні правила роботи (наприклад, дотримання домовленостей тощо), визначити, що має готуватись індивідуально, а що в команді, розподілити між членами групи загальний обсяг робіт, який слід виконати (наприклад, пошук і опрацювання додаткової літератури, пошук відповідей на певні питання тощо); всі члени команди мають ретельно готуватись до обговорення. Рекомендується комбінувати індивідуальну роботу (вона є більш креативною) і командну роботу (вона забезпечує більшу точність). При роботі в групі має бути обраний модератор (капітан), який слідкує за тим, щоб кожен учасник мав можливість висловитись і бути почутим; узагальнює висловлювання; спрямовує дискусію; забезпечує дотримання часового регламенту. Важливу роль в процесі дискусії грає візуалізація на папері основних думок. Наступним кроком роботи з кейсом є спільне у групі визначення і чітке формулювання проблем/-и в описаній ситуації (кожну з проблем рекомендується визначити одним реченням). При цьому слід відрізняти “проблеми” від “симптомів” (симптоми є формами прояву певної проблеми). Далі на основі даних кейса слід ідентифікувати цілі підприємства або його підрозділу.
2) Розробка альтернатив. Спочатку систематизуйте всю інформацію і подумайте над найкращими альтернативними рішеннями проблем/-и. Для цього можна скласти перелік альтернативних дій, що можуть бути вжиті героями описаної ситуації, при цьому для кожної альтернативи визначте фактори невизначеності (які не можуть контролюватись діючою особою), визначте переваги і недоліки кожної альтернативи. Це допоможе Вам оцінити альтернативні рішення. Спочатку розглядайте всі можливі альтернативи, не концентруйтесь лише на одній. Після того як Ви розглянули всі альтернативні рішення, їх слід порівняти. Подумайте над тим, реалізація якого з них найкраще забезпечить досягнення цілей, що стоять перед фахівцями, менеджерами в описаній ситуації. Які наслідки матиме кожне з рішень, з якими перевагами і недоліками пов’язана кожна альтернатива. Для порівняння можна побудувати і використати таблицю. Враховуйте і те, які передумови мають бути наявними і які умови мають бути виконані для досягнення цілей. Альтернативи, які не обіцяють досягнення поставлених цілей або не відповідають іншим критеріям, на даному етапі слід відхиляти, з відповідним коротким обґрунтуванням (письмовим – для зручності). Решту альтернатив (її наслідки, досягнення цілей) оцініть більш ретельно. Результати представте у вигляді таблиці, включивши до неї всю важливу інформацію. Це буде основою для вибору найкращої альтернативи.
3) Рішення та його реалізація. На основі проведеної оцінки необхідно обрати найкраще альтернативне рішення. Це складне завдання, оскільки цілі, які мають бути досягнуті, можуть вступати в суперечність між собою. Часто неможливо досягти всіх цілей, тому слід знаходити компроміси. Важливо побудувати логічний ланцюг аргументів на користь альтернативи, яку Ви обрали як найкращу і чому відхилили інші. Далі слід розробити пропозиції щодо реалізації обраного рішення. Для цього складається перелік того, що має бути зроблено, з зазначенням відповідальних, способу реалізації кожного заходу, строки виконання.
4) Презентація результатів. Для представлення рішень ситуаційної вправи на семінарському занятті перед викладачем і всією академічною групою підготуйте презентацію (якщо робота велась в міні-групі, то і презентація має готуватись всіма її учасниками). Після кожного виступу відбувається обговорення представленого рішення. Після заслуховування всіх виступів відбувається загальна дискусія про різні запропоновані рішення кейсу.
При підготовці презентації корисними будуть наступні рекомендації:
– при підготовці доповіді/ презентації зверніть увагу на ключові, найбільш важливі моменти. Не перевантажуйте свій виступ деталями та менш важливою інформацією. На них Ви можете зупинитись під час обговорення Вашої доповіді;
– не перевищуйте часовий регламент, відведений на один виступ;
– навіть коротка 7-хвилинна доповідь має бути структурована і мати наочний матеріал (наприклад, слайди PowerPoint тощо). Подумайте над структурою доповіді і презентації – вона має бути логічною, зрозумілою. Підготуйте слайди чи роздатковий матеріал;
– при підготовці слайдів у PowerPoint зверніть увагу на таке: використовуйте розмір шрифту основного тексту не менше 16 (для заголовків – не менше 22); на одному слайді розміщуйте не більше 8 рядків тексту; по можливості, свої думки викладайте на слайді у формі коротких тез; намагайтесь слідувати правилу “на одному слайді - одна основна ідея”; якщо у доповіді і на слайдах використовуються цитати, запозичений графічний матеріал (таблиці, рисунки, автором яких є не Ви), обов’язковим є посилання на джерела; уникайте надмірного використання різних типів шрифтів, символів, кольорів (це ускладнює сприйняття матеріалу);
– крім слайдів, які Ви демонструватиме під час свого виступу перед аудиторією, підготуйте для себе більш розгорнутий варіант матеріалів для Вашої доповіді, які допоможуть Вам не упустити важливі моменти при поясненні слайдів (аргументи, доповнення тощо);
– перед презентацією в аудиторії потренуйтесь, відрепетируйте свій виступ;
– під час презентації: почніть свій виступ з короткого вступу, постановки проблеми; “ведіть” слухачів через Вашу презентацію, пояснюйте всі концепції, методи, графіки, рисунки, які Ви використовуєте у презентації;
– завершіть презентацію підведенням висновків; висловіть подяку слухачам за увагу та запропонуйте задати запитання. Поки не закінчиться обговорення Вашого виступу, залишайтесь на місці доповідача.
9.3. Порядок проведення екзамену (для всіх форм навчання)
Екзамен з науки “Маркетинг” проводиться у письмовій формі.
Екзаменаційний білет складається з 5 завдань. За рішенням екзаменатора, екзаменаційний білет може складатись лише з теоретичних питань або з комбінації теоретичних і практичних завдань.
Відповідь на кожне питання (завдання) оцінюється за шкалою 0; 6; 8; 10 балів:
- Оцінка «10 балів» ставиться за умови, якщо студент дав правильну і вичерпну відповідь на поставлене запитання, в якій показав всебічне, системне і глибоке знання програмного матеріалу, основної і додаткової спеціальної літератури, нормативно-правових актів; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою науки, та вміння використовувати їх; продемонстрував творчі здібності в розумінні, викладенні і використанні навчально-програмного матеріалу, уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, понять, залежностей, явищ тощо; доповнив свою відповідь прикладами з господарської практики та статистичними даними;
- Оцінка «8 балів» ставиться за умови, якщо студент в цілому правильно, але не вичерпно відповів на поставлене запитання, аргументував свою відповідь не достатньо переконливо, продемонстрував вміння використовувати понятійний апарат і нормативно-правові актів, показав знання літературних джерел, підкріпив відповідь практичними прикладами;
- Оцінка «6 балів» ставиться за умови, якщо студент у цілому відповів на поставлене запитання, при цьому продемонстрував: достатній рівень знань з основного програмного матеріалу; засвоєння інформації, в основному, з лекційного курсу; невисокий рівень знань літературних джерел, господарської практики, статистичної інформації; володіння основними методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою, вміння використовувати їх, допускаючи окремі незначні помилки; помилився у використанні понятійного апарату і нормативно-правових актів;
Оцінка «0 балів» ставиться за умови, якщо студент дав неправильну відповідь на поставлене запитання або неповну відповідь у дуже загальних виразах, показав незадовільні знання понятійного апарату, нормативно-правових актів, спеціальної літератури, господарської практики та статистичної інформації або нічого не відповів на поставлене запитання.
У разі використання заборонених джерел та підказок студент видаляється з аудиторії та одержує за екзамен “0” балів”.
Результати екзамену оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів для студентів всіх форм навчання. Мінімальна залікова сумарна кількість балів за питаннями білету, що приймається до уваги для підсумкового оцінювання знань – 30 балів. Якщо на екзамені студент набрав менше 30 балів, загальна підсумкова оцінка включає лише оцінку за поточну успішність.
9.4. Порядок підсумкового оцінювання знань (для всіх форм навчання)
Загальна підсумкова оцінка з науки складається з суми балів за поточну успішність та за виконання екзаменаційних завдань (за умови, що студент набрав 30 балів і вище). До заліково-екзаменаційної відомості результати поточного контролю, іспиту і загальна підсумкова оцінка заносяться за 100-бальною системою. Якщо на екзамені студент набрав менше 30 балів, загальна підсумкова оцінка включає лише оцінку за поточну успішність.
Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється у такому порядку:
Оцінка за шкалою КНЕУ | Оцінка за національною шкалою | Оцінка за шкалою ЕCTS |
90 - 100 | відмінно | А |
80 - 89 | добре | В |
70 - 79 | С | |
66 - 69 | задовільно | D |
60 - 65 | E | |
21 – 59 | незадовільно з можливістю повторного складання | FX |
0 - 20 | незадовільно з обов’язковим повторним вивчення науки | F |
10. Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання
Загальна максимальна кількість балів за поточну успішність студента протягом семестру складає 50 балів.
Об'єктом поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання є:
1) за систематичну та активну роботу на контактних заняттях під час сесії – 20 балів;
2) за виконання модульних (контрольних) робіт — 5 балів;
3) за виконання індивідуальних завдань в міжсесійний період (в тому числі з використанням дистанційних технологій) та їхній обов’язковий захист – 25 балів.
Оцінювання поточної успішності студента за кожним із двох напрямів здійснюється наступним чином:
1) Під час проведення контактних занять можуть оцінюватись наступні види робіт:
- відповіді на теоретичні запитання і виступи на семінарських заняттях,
- рівень знань, продемонстрований під час усного або письмового експрес-контролю;
- активність і рівень знань, продемонстровані під час обговорення на занятті теоретичних і практичних проблемних питань з курсу;
- результати виконання і захисту домашніх та/або аудиторних завдань;
- робота в міні-групах (підготовка і презентація розв'язання ситуаційних вправ (кейсів), виконання інших практичних завдань).
2) Під час контролю виконання модульних контрольних робіт оцінюються теоретичні знання та практичні навички, яких студент набув після опанування всієї науки. Письмова модульна контрольна робота проводиться в сесійний період, згідно з розкладом, і може включати – за рішенням викладача – тести, відповіді на теоретичні питання, розв'язання задач та практичних завдань.
Оцінювання контрольної роботи здійснюється з максимальною оцінкою 5 балів. Кожне завдання модульної контрольної роботи може оцінюватись, залежно від складності завдання і кількості завдань у модулі, у: 1 бал (шкала оцінювання: 0; 1 бали), 2 бали (шкала: 0; 1; 2 бали).
3) Індивідуальні завдання для домашнього самостійного виконання видаються під час установчої сесії (начитки лекцій) або, в окремих випадках, по її закінченні. За місяць до початку сесії студенти надсилають на кафедру виконані роботи (за згодою лектора, роботи можуть надсилатись в електронному вигляді на особисту електронну адресу лектора). Індивідуальні роботи, які студенти виконали в міжсесійний період, вони обов’язково мають захистити в ході співбесіди з викладачем під час сесії. Оцінка за виконання кожного індивідуального завдання, яке студент заочної форми навчання виконує в міжсесійний період, складається з двох частин:
- бали за письмово виконане завдання (40%),
- бали за захист даного завдання (60%).
Максимальні сукупні 25 балів за виконання завдань для самостійної роботи студент може отримати за умови належного виконання та успішний захист двох обов’язкових та одного вибіркового завдань.
Опис завдань і розподіл балів наведено в карті СРС (див. параграф 8.2).
Рекомендації з підготовки самостійних робіт студентів наведені в параграфі 9.2.
11. Зразок екзаменаційного білета
Дата добавления: 2014-12-14; просмотров: 858;