Розрахункові документи

Розрахунковими документами звичайно називають складені на папері за встановленою формою документи, які подаються банкам юридичними та фізичними особами з дорученням (чи з вимогою) переказати з їхніх рахунків (чи зарахувати на їхні рахунки) певну суму грошей. Вони строго уніфіковані, мають єдину для всієї країни стандартну форму, визначений набір реквізитів. Значна частина реквізитів є спільною і обов’язковою для всіх документів.

До обов’язкових реквізитів належать:

— назва документа;

— номер, число, місяць та рік виписки документа;

— повна та скорочена назва платника і одержувача грошей, номери їхніх рахунків та ідентифікаційних кодів за ЄДРПОУ; якщо платник є нерезидентом, то вказується країна його реєстрації;

— назва та місцезнаходження банків платника й одержувача, умовні номери за МФО (коди банків);

— сума платежу (словами та цифрами);

— призначення платежу — для перерахування чи одержання грошей, посилання на документ, на підставі якого здійснюється платіж (договір, рахунок тощо);

— підписи керівника та головного бухгалтера платника (чи одержувача) та відбиток печатки;

— коди бюджетної класифікації та строк платежу (при перерахуванні коштів до бюджету);

— сума податку на додану вартість або напис «без податку на додану вартість».

Реквізити векселя дещо відмінні від названих і будуть розглянуті в наступній главі.

Правильному оформленню розрахункових документів банківські установи приділяють велику увагу, щоб захистити інтереси учасників платіжних відносин. Чинним положенням про безготівкові розрахунки визначені основні вимоги до їх оформлення:

— мають бути заповнені всі реквізити кожного документа;

— кількість виписаних копій документів має відповідати (дорівнювати) числу учасників розрахунково-платіжного процесу;

— жодні виправлення і підчистки, факсимільні підписи не допускаються;

— в даті документа число і рік проставляються цифрами, а місяць — словами;

— назва платника повинна точно збігатися з указаною в його зареєстрованому статуті;

— розрахунковий документ повинні підписувати особи, яким надано таке право статутом і підписи яких є в картці зразків, поданій банку при відкритті рахунку.

Порушення будь-якої з цих вимог може свідчити про недостовірність розрахункового документа і незаконність платіжної операції, що дає банку підстави не приймати такі документи до виконання. Сам банк не має права вносити виправлення в розрахункові документи.

Відповідно до видів розрахункових документів та порядку їх обороту розрізняють кілька форм безготівкових розрахунків: платіжними дорученнями, платіжними вимогами-дорученнями, чеками, акредитивами, платіжними вимогами, інкасовими дорученнями, векселями.

За кожною формою безготівкових розрахунків можуть застосовуватися кілька способів платежу. Кожний з них визначається порядком та умовами виконання підприємствами взаємних грошових зобов’язань. За цим критерієм розрізняють такі способи платежів: негайний , коли кожна поставка товарів оплачується негайно, і з відстрочкою платежу , коли товар продається в кредит; за рахунок власних коштів платника з його поточного рахунку чи за рахунок банківського кредиту; попередній , коли кошти перераховуються одержувачу до відвантаження товарів; за кожною окремою поставкою чи за сукупністю поставок за певний час відповідно до договору (плановий платіж ); пряме перерахування коштів чи залік взаємних вимог .