Відомості ремонтів та обслуговування.

Витрати на ремонт включають не лише прямі матеріальні витрати тa прямі витрати нa оплату праці, але і непрямі (накладні, загальновиробничі) витрати, наприклад, амортизацію використовуваного для ремонтів устаткування, забезпечення ремонтного персоналу спецодягом, засобами індивідуального захисту і ін. Для обліку таких витрат доцільно створити окремий об'єкт витрат: ремонтна ділянка або цех.

Перед початком ремонту необхідно скласти відомость дефектів (ремонтну відомость). Вона повинна містити наступну інформацію: найменування об'єкту основних засобів, його інвентарний номер, перелік робіт і кількість необхідних матеріалів, трудомісткість робіт. Лише при зовнішньому огляді устаткування точний об'єм ремонтних робіт визначити частенько неможливо. В процесі ремонту, коли устаткування розібране, можуть бути виявлені невстановлені відразу дефекти і пошкодження, тому складена раніше ведомость має бути відкоректована або складена окрема ведомость додаткового об'єму робіт.

Відомость дефектів зазвичай складає особа, відповідальна за стан устаткування (наприклад, механік цеху), виконавець ремонту (представник ремонтного цеху або ділянки), затверджує керівник підприємства або головний інженер.

На підставі відомості дефектів складається замовлення на виконання ремонтних робіт. Це багатофункціональний документ, в якому відбиваються інвентарний номер, найменування виконуваних робіт, номери креслень, перелік і кількість необхідних матеріалів. При необхідності в замовленні можуть розраховуватися планові витрати на його виконання. Замовлення виписується підрозділом, за яким закріплений ремонтований oб'єкт основних засобів, а номери креслень, кількість і перелік матеріалів вказуються виконавцем робіт. Замовлення підписується замовником і виконавцем. Керівник підприємства (або уповноважена їм особа) ухвалює цей документ, чим санкціонує виконання замовлення.