Звіт по зносу та пробігу шин

Витрати на експлуатацію автомобільних шин та комплектування автотранспортних засобів шинами, що включаються у нормативну і планову собівартість, обчислюються виходячи з планованого до експлуатації кількості шин по кожній моделі, їхньої вартості і відсотка фактичного зносу шин на рік до експлуатаційної нормі пробігу шин.

Сума зносу шин, що включається до нормативної собівартості, визначається шляхом множення кількості шин по кожній моделі на суму нарахованого зносу шин до експлуатаційної нормі їх пробігу.

Сума зносу шин, що включається до планової собівартості, визначається шляхом множення кількості шин по кожній моделі на суму зносу шин на 1 км нормативного та понаднормативного пробігу.

З точки зору мінливості інтенсивності зношування повний пробіг шини можна розділити на три етапи: зону припрацювання, зону усталеного (стабільного) зносу та зону критичного зносу.

Строк роботи автомобільних шин визначається по їх пробігу. Пробіг шин залежить від умов експлуатації, а також від догляду за ними. Норми експлуатаційного пробігу автомобільних шин призначені для планування, визначення рівнів тарифів та раціональних витрат матеріальних ресурсів тощо.

Для обліку роботи шин в автотранспортних підприємствах на кожну шину заводиться спеціальна картка. У картці вказується розмір, сорт і заводський номер шини, марка і номер автомобіля, за яким закріплена шина, прізвище шофера, дата встановлення шини на автомобілі і показання лічильника спідометра в кілометрах на день встановлення шини. За кожний місяць у картку записується пробіг шини наростаючим підсумком.

Знімаючи шину з автомобіля необхідно відмітити в картці дату, показання лічильника спідометра, причину знімання і характер пошкодження або дефекту. Якщо покришка здається в ремонт, то необхідно вказати дату і куди здано її в ремонт. При одержанні шини з ремонту необхідно відмітити у картці дату, описати характер і вказати вартість ремонту.