ЕНЦИКЛОПЕДІЯ П. БЕРИНДИ ТА РИТОРИКА ІТАЛЯТОВСЬКОГО

У становленні й розвитку прогресивної педагогічної теорії і практики позитивну роль відіграла діяльність Памво Беринди -відомого просвітителя кінця XVI і першої половини XVII ст.

Припускають, що він народився у 50-70 роках XVI ст. в молдав­ській сім'ї на Прикарпатті, або у Молдові. Соціальне походження невідоме. Освіту здобував у Львівській братській школі, після закінчення якої працював певний час у друкарні Ф.Балабана в Стрятині, поблизу Бережан.

Підтримуючи тісні зв'язки зі Львівським братством, П.Беринда деякий час працював вчителем братської школи, піз­ніше - в друкарнях Львова, Перемишля, а з 1616 по 1619 р. - в друкарні Києво-Печерської Лаври.

Найбільш відомою працею П.Берниди, яка має велике педаго­гічне значення, є словник ^Лексикон славено-россійский имен толкование". Він являв собою енциклопедичне зібрання відомос­тей про зовнішній світ, природу та людину. При його написанні П.Беринда ставив за мету не тільки полегшити вивчення наук, але й зробити його свідомим.

До історії України Іоаникій Галятовський (близько 1620-1688) увійшов як педагог, письменик-полеміст, публіцист, суспі­льний діяч.

Освіту отримав в Київській колегії під керівництвом Л.Барановича. В 1649 - 1651 рр. був професором риторики в Ки­ївській колегії, в 1951 р. прийняв чернецький сан, в 1659 р. пове­рнувся до Києва та Київської колегії.

У 1664 р. І.Галятовський виїздить з Києва та мандрує по Україні і Білорусії у пошуках матеріалів з життя народу для сво­їх книжок. З 1669 р. до останніх років свого життя обіймає посаду архімандрита Єлецького монастиря у Чернігові.

Творча діяльність І.Галятовского співпала із закінченням на­ціональне визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького. У повоєнний час Київська колегія опинилася в тяжкому стані. І.Галятовський багато зробив для її відродження.

Великим внеском у розвиток педагогічної теорії та практики в Україні став його посібник з риторики "Наука, или способ зло-жения казания'\ у якому подано конкретні рекомендації для під­готовки та виголошення різного роду ораторських промов. Особ­ливо важливим вважав він те, щоб кожне слово було зрозуміле для слухача, щоб промовець не тільки сам добре уявляв собі суть того, про що веде мову, але й вмів передати ЇЇ слухачам, розтлумачити та донести до їх свідомості. У кожній промові, за Галя-товським, мають бути вступ, основна частина та висновки.

Цей та інші посібники І.Галятовського широко викорис­товувалися в навчальних закладах України, Білорусії та Росії, чим сприяли подальшому розвитку вітчизняної педагогіки.