Занятие 1. Стабілізація напрямних коліс ґрунтується на використанні реакцій опорної поверхні, що діють на колеса і утворюють стабілізовані моменти відносно осей
Стабілізація напрямних коліс ґрунтується на використанні реакцій опорної поверхні, що діють на колеса і утворюють стабілізовані моменти відносно осей повороту коліс. Вона залежить від кутів встановлення шворнів і цапф, а також від бокової еластичності шин.
Розрізняють чотири види кутів встановлення напрямних коліс (рис. 5.4.): розвал коліс (кут γ0), нахили шворнів— поперечний (γ'шк) і поздовжній (γщк), а також СХІД КОЛІС (γсх).
Напрямний міст колісної машини являє собою динамічну систему, що включає маси, зв'язані пружними елементами: шинами, ресорами, рульовими тягами.
5.4. Кути встановлення напрямних коліс:
а — розвал коліс і поперечний нахил шворня,
б — поздовжній нахил шворня;
в — схід коліс
Під час руху машини колеса можуть здійснювати лінійні і кутові переміщення. Найбільший вплив на керованість і стійкість машини чинять кутові переміщення коліс у поперечній , вертикальній і горизонтальній площинах.
Причинами, що викликають коливання напрямних коліс, можуть бути їх наїзди на нерівності, дисбаланс коліс і наявність подвійного зв'язку з остовом трактора через систему рульового керування і кріплення балки напрямного моста.
При наїзді колеса на нерівність виникає реакція, яка створює момент відносно осі шворня, що призводить до повороту напрямних коліс на деякий кут. Цьому повороті протидіють сили зчеплення колеса з дорогою, пружність і тертя в рульовому керуванні, гіроскопічні моменти, які утворюються у процесі зміни положення коліс, що обертаються, і балки напрямного моста.
Внаслідок того, що останній є коливальною системою, при дії на нього періодичних або випадкових збурень виникають коливання його мас. Амплітуда коливань залежить від амплітуди збурень, власних коливань і характеру затухання коливань у системі. Найбільша інтенсивність коливань виникає, коли частота збурень близька до частоти власних коливань (резонансна зона).
Дисбаланс колеса, що обертається, призводить до появи відцентрової сили, яку можна розкласти на дві складові. Перша з них, спрямована вздовж горизонтальної осі, розміщеної у площині обертання колеса, намагається повернути колесо відносно осі шворня, а друга (вертикальна) — нахилити його в поперечній вертикальній площині. В обох випадках виникають гіроскопічні моменти, які протидіють поворотам колеса. У процесі кочення колеса значення і напрямок складових відцентрової сили змінюються, тому колесо робить складні рухи у просторі. При коливаннях коліс навколо шворнів може виявитися, що сили від не зрівноважених мас діятимуть в одній площині з напрямним мостом, але спрямовані в протилежних напрямках. Тоді виникають коливання моста разом з колесами у вертикальній площині і коливання коліс навколо шворнів.
Коливання коліс можуть відбуватися також внаслідок того, що радіальна (нормальна) жорсткість шин по колу різна. При коченні такої шини колесо починає коливатися у вертикальній площині. Подібні коливання, здійснювані внаслідок зміни параметрів коливальної системи (у даному випадку радіальної жорсткості шини), називаються параметричними. Проте амплітуди параметричних коливань коліс невеликі з погляду наявності внутрішнього тертя і відносно невеликої зміни жорсткості шини.
У деяких умовах можуть виникнути коливальні процеси в системі рульового керування з гідро-підсилювачем. При цьому змінні зусилля передаються на напрямні колеса, викликаючи також їх коливання.
Вказані причини можуть призвести до кутових переміщень коліс, які при хаотичному характері називають вилянням, а при закономірному — коливаннями. При коливаннях коліс виникають додаткові сили, які можуть .
Занятие 1
Вводное занятие. Главные элементы маломерного судна.
Корабль —1) многомачтовое парусное судно с прямыми парусами; 2) в общем смысле — крупное морское судно.
В эпоху парусного флота кораблём называлось любое мореходное судно, за исключением маломерных. Чаще всего, однако, под кораблём понимали трёхмачтовый корабль, то есть имеющий прямые паруса на всех трёх мачтах, сейчас — любое многомачтовое парусное судно с прямыми парусами.
В современной классификации парусных судов корабль — большое судно с прямым парусным вооружением на всех мачтах (числом три и более).
В военно-морском флоте все вооружённые суда (включая подводные лодки, малые ракетные катера, и пр.) называются кораблями.
Судно — по определению военно-морского словаря, плавательное средство, используемое в качестве транспортного средства.
Судно — это сооружение, созданное для плавания. Часто полагают, что слова «судно» и «корабль» — синонимы. Однако это не совсем правильно. В современном торговом флоте применяют исключительно термин «судно», в военном — «корабль». Подобное разделение сложилось постепенно. В парусную эпоху кораблём называли лишь определённый тип судов — с прямыми парусами на всех мачтах. Причём число мачт должно было быть не менее трёх. Таким образом, настоящими кораблями считались только линкоры, фрегаты, корветы и некоторые торговые суда. Ещё сто лет назад моряк никогда бы не назвал двухмачтовое военное судно кораблём — это сочли бы безграмотным. Вид парусного судна определяли по типу парусного вооружения, которое включало в себя рангоут (деревянные или стальные элементы мачт и реев), такелаж (пеньковые или металлические канаты, расположенные на мачтах) и собственно паруса.
Когда государь император российский Пётр Алексеевич в юности, задумав создавать русский флот, поехал учиться корабельному строительству в Голландию. В то время там работали самые лучшие мастера. Пётр работал плотником на судостроительной верфи в городе Заандаме. И, конечно же, усвоил там голландские морские термины.
Дата добавления: 2014-12-12; просмотров: 1218;