Висновки. У наш час поняття буття доволі глибоко розроблене, гнучке, внутрішньо диференційоване

У наш час поняття буття доволі глибоко розроблене, гнучке, внутрішньо диференційоване. Воно дає нам вагомі орієнтири для пізнання та практичної діяльності. Водночас стає зрозумілою і причина складності цього поняття: воно охоплює самі підвалини суб'єктно-об'єктного відношення й одночасно вписує людину у структуру світобудови, роблячи її, а особливо її свідомість фундаментальною умовою виявлення форм буття. Отже, ми, люди, є завжди при бутті у відношенні до буття, а з іншого боку, буття ніби стоїть завжди за нами, за нашими спинами, воно апріорно надане нам як тотальна якість, котру ми знаходимо в усьому (тому що вона — у нас) і в яку ми вкладаємо все те, з чим маємо справу. Буття є наш універсальний масштаб для пізнання та діяльності, а наші пізнання та діяльність постають реальними мірами використання цього масштабу.

Резюме.

1. Поняття буття постає вихідним для філософії, оскільки знаменує собою гранично можливу ступінь узагальнення дійсності, тобто виводить усі міркування на рівень буття та небуття; внаслідок цього поняття буття виконує у філософії сенсоутворюючу функцію, а також набуває виразних людських вимірів, постаючи для людини найпершою цінністю та мірою її життєвої відповідальності.

2. Внаслідок граничної широти узагальнення буття можна визначати лише категоріально; при цьому історія категоріальних визначень буття утворює систему таких визначень, яка працює уся разом; у категоріальних визначеннях буття найважливішими постають відмінності між його класичним та некласичним тлумаченням.

3. Сучасна наука різними напрямами та галузями утворює наукову картину світу, яка окреслює досить складну картину проявів буття; в сучасній науковій картині світу буття постає системним, багаторівневим, ієрархічно впорядкованим та динамічним.

4. Концептуально різні тлумачення буття постають основою для класифікацій та оцінок різних філософсько-світоглядних позицій.

Питання для обговорення на семінарському занятті.

1. Зміст та функції поняття буття у філософії. Людські виміри проблеми буття.

2. Категоріальні визначення буття в історії філософії. Класичне та некласичне розуміння буття.

3. Сучасна наука про рівні та форми виявлення буття.

4. Філософсько-світоглядні позиції, що виникають на грунті різних тлумачень буття.

Теми для рефератів, доповідей і контрольних робіт.

1. Значення проблеми буття для філософії.

2. Основні функції поняття буття у філософії.

3. Людські виміри проблеми буття.

4. Класичне та некласичне розуміння буття.

5. Сучасна космологія та квантова механіка про світобудову.

6. Поняття буття та провідні філософсько-світоглядні позиції.

Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми.

Завдання 1. Розкрийте основні аспекти значення проблеми буття для філософії.

Завдання 2. Окресліть та поясніть виявлення людських вимірів проблеми буття у філософії.

Завдання 3. Окресліть категорії, якими визначалось буття в античній та середньовічній філософіях.

Завдання 4. Дайте категоріальні визначення буття у філософії Нового часу та в німецькій класичній філософії.

Завдання 5. Виділіть особливості розуміння та визначення буття у некласичній філософії.

Завдання 6. Поясніть, яке місце в пізнанні світу належить „науковій картині світу".

Завдання 7. Окресліть, якими постають визначення буття у сучасній науці.

Завдання 8. Наведіть перелік основних філософських позицій, пов'язаних із розумінням вихідних підвалин буття.