АЛГОРИТМ ДІЙ ГАЛУЗЕВОГО СТАНДАРТУ ОСВІТИ. Альберт Эллис родился в Питтсбурге, вырос в Нью-Йорке, где получил степень бакалавра в муниципальном колледже

Альберт Эллис родился в Питтсбурге, вырос в Нью-Йорке, где получил степень бакалавра в муниципальном колледже. По окончании Колумбийского университета (кафедра клинической психологии) получил докторские степени в области медицины и философии. Он преподавал психологию в университете Радгерса, в Международном университете Соединенных Штатов и в Питтсбургском муниципальном колледже, получил звание Почетного профессора психологии профессиональной школы психологических исследований. Альберт Эллис работал главным психологом Диагностического центра штата Нью-Джерси и там же главным психологом Министерства по делам учреждений и организаций. Он был консультантом по клинической психологии Нью-Йоркского муниципального департамента образования и управления по делам ветеранов. Многие годы занимает пост исполнительного директора Института рационально-эмотивной терапии. В течение сорока с лишнем лет занимался вопросами психотерапии, консультировал по проблемам семьи и брака, а также сексологии и в настоящее время продолжает свою деятельность в психологической клинике Нью-Йоркского института.

Член Американской психологической ассоциации, доктор Эллис был президентом ее консультационного отделения и членом Совета представителей. Он также является членом (а в прошлом был президентом) Общества научных исследований проблем сексологии и Американской ассоциации психотерапевтов по проблемам семьи и брака, Американской орто-психиатрической ассоциации, Американской социологической ассоциации, Американской ассоциации прикладной антропологии и Американской ассоциации распространения научных знаний Американская ассоциация преподавателей сексологии, в лице членов ее Совета и ведущих сексопатологов, присудила ему звание дипломированного преподавателя сексологии и дипломированного сексопатолога. Американская ассоциация по проблемам семьи и брака утвердила его в должности уполномоченного инспектора. Он также является дипломированным специалистом по клинической психологии Американской коллегии профессиональных психологов, по клиническому гипнозу Американского совета по клиническому гипнозу и Американского совета по проблемам психотерапии.

Доктор Эллис также занимал пост вице-президента Американской академии психотерапевтов, президента отделения проблем брака в Национальном совете по вопросам семейных отношений, был членом Исполнительного комитета отделений психотерапии и гуманитарной психологии Американской психологической ассоциации, а также Нью-Йоркского общества психологов. Удостоен ряда научных премий и наград: «Гуманист года» Американской гуманитарной ассоциации, «За выдающиеся успехи в практической медицине» в области проблем семьи и брака Академии психологов, «Выдающемуся психологу» отделения психотерапии Американской психологической ассоциации. Член Национальной академии практической психологии.

Доктор Эллис был соредактором и консультантом журналов «Брак и семья», «Сексология и экзистенциальная психиатрия», «Вопросы и ответы по проблемам семьи и брака», «Психология личности», «Вопросы сексологии» и др. Он опубликовал свыше пятисот научных работ по психологии и психиатрии в различных журналах и сборниках. Является автором и редактором сорока девяти книг и монографий, среди которых наиболее известны следующие- «Секс без греха», «Как жить с неврастеником», «Любовь: искусство и наука», «Разум и эмоции в психотерапии», «Административное руководство: рациональный подход», «Психотерапия, рационально-эмотивный подход», «Новый путь к разумной жизни», «Как преодолеть медлительность», «Справочник по рационально-эмотивной терапии»,"Краткий курс психиатрии в практических примерах», «Проводник в личное счастье» и «Рационально-эмотивные подходы к проблемам детства».

 

Albert Ellis (September 27, 1913 – July 24, 2007) was an American psychologist who in 1955 developed Rational Emotive Behavior Therapy. He held M.A. and Ph.D. degrees in clinical psychology from Columbia University and founded and was the president and president emeritus of the New York City-based Albert Ellis Institute.[1]. He is generally considered to be the grandfather of cognitive-behavioral therapies and, based on a 1982 professional survey of U.S. and Canadian psychologists, was considered as one of the most influential psychotherapists in history (Carl Rogers placed first in the survey; Sigmund Freud placed third).

 

 

АЛГОРИТМ ДІЙ ГАЛУЗЕВОГО СТАНДАРТУ ОСВІТИ

“ ЗБИРАТИ СКАРГИ, АНАМНЕЗ ЗАХВОРЮВАННЯ, АНАМНЕЗ ЖИТТЯ, ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ АНАМНЕЗ”

1.ПФ.Д.01.ПР.Р.01.35

Оснащення: Історія хвороби стаціонарного хворого, ручка

ЕТАПИ ОБГРУНТУВАННЯ
1.Ввічливо привітатися, назвати себе, отримати дозвіл на проведення процедури . Встановлення контакту з пацієнтом та його батьками
2.Підготувати необхідне оснащення Забезпечення чіткості виконання процедури
3.Спочатку описуються ознаки захворювання, на які вказують дитина або її батьки в день надходження в стаціонар. Звичайно опитування починається з питання :”На що ви скаржитесь?”. Треба докладно й уважно вислухати пацієнта. Прояви хвороби потрібно деталізувати, з’ясувавши їхні характерні ознаки. Задавати питання хворому потрібно чітко, зрозумілим для нього змістом. Важливою особливістю опитування є обов’язкова індиферентність тону : в інтонації питання не повинна звучати очікувана відповідь. При вислуховуванні хворого слід виділити скарги достовірні і надумані. Пацієнт, не знаючи всіх симптомів захворювання, не завжди сам зазначить можливо існуючі у нього ознаки. Тому необхідно проводити опитування хворого по всіх органах і системах організму. В цілому опитування слід проводити спокійно, не квапитись, зберігаючи всі правила етикету. Збирання скарг
4.Встановлюються такі дані: - перший день захворювання (бажано зазначити дату або приблизний час), перші патологічні ознаки, - зміни цих ознак у домашніх умовах ,можлива поява нових симптомів, ускладнень і проведене лікування (часто необхідно встановити дози і тривалість прийому лікарських препаратів), проведене обстеження і його результати, - дата госпіталізації (часто з обґрунтуванням її причини), - зазначити, у яке відділення і у яку лікарню госпіталізована дитина , - динаміка захворювання в стаціонарі на фоні проведеної терапії. Анамнез захворювання (Anamnesis morbi) Наприкінці цього розділу потрібно зробити висновок про можливі етіологічні причини захворювання, неправильну тактику батьків стосовно патології дитини, тощо.
5. Якщо дитині до 2 років, то у матері з’ясовуються такі питання: - від якої за рахунком вагітності і пологів дитина, - перебіг попередніх вагітностей і пологів, - токсикози 1 і 2 половини даної вагітності (нудота, блювання, набряки, гіпертонія, нефропатія, еклампсія), - захворювання матері під час даної вагітності, проведене лікування, - харчування матері, професійні шкідливості, загроза викидня, міри його профілактики, інші особливості перебігу вагітності, - пологи : у термін, недоношена, переношена вагітність; період неонатальний: маса, довжина тіла, окружність голови і грудної клітки дитини, закричала відразу, після оживлення, ступінь асфіксії, іктеричність шкіри (показники білірубіну, лікувальні заходи), можлива пологова травма, на який день виписана додому з пологового будинку, з якою масою, на який день відпав залишок пуповини, коли загоїлася пупкова ранка, коли дитина була прикладена до грудей, - перенесені захворювання в цьому періоді. Анамнез життя ( Anamnesis vitae) – це основні факти життя дитини до захворювання. Акушерський анамнез.
6.Дані про розвиток дітей на 1 році життя встановлюються тільки у хворих віком до 2 років: динаміка наростання маси і довжини тіла за місяцями, поетапний розвиток критеріїв НПР, у якому віці дитина стала відвідувати дитячий сад, ходити в школу, успішність у школі; Висновок про фізичний і нервово – психічний розвиток. Природне, штучне, змішане вигодовування , причина останніх видів, коли відлучена від грудей, причина, коли введений прикорм, режим годування, об’єм, склад їжі, прийом соків, в історії хвороби необхідно представити лікарняний лист харчування, потім зробити розрахунки і, при нераціональному вигодовуванні дитини, провести корекцію; - у випадку, якщо при первинному ознайомленні з видами, об’ємом прийнятої їжі, режимом вигодовування і т.д. відразу будуть виявлені значні порушення, потрібно тільки словами обґрунтувати ці порушення (розрахунки не проводити) і представити рекомендоване вами меню з розрахунком вигодовування.     Фізичний і нервово – психічний розвиток дитини     Вигодовування дитини
7.Профілактичні щеплення (коли і як зроблені, як протікав поствакцинальний період) Перенесені захворювання: - коли і які, як протікали, ускладнення, проведене лікування. При написанні даного розділу враховуються перебіг, тривалість попередніх захворювань, у якому віці вони були. В залежності від цих даних деякі захворювання описуються детально, про інші можна не вказувати
8.Наявність у дитини до госпіталізації захворювань алергічної етіології (алергічний діатез, бронхіальна астма, тощо), їх клінічні ознаки, частота і час виникнення, які при цьому лікарські препарати застосовувались і ефективність лікування, - якими алергенами викликане захворювання, особливо якщо ними є антибіотики, вакцини або інші лікарські препарати, тому що з’ясування цього питання сприяє профілактиці алергічних реакцій при призначенні препаратів хворим, - у пошуках алергену необхідно встановити, у яких умовах виникають алергічні прояви (у домашній обстановці, у лісі ,тощо), чи є в квартирі тварини, зв’язок із порою року. Результати опитування докладно описуються в історії хвороби. Можна почати зі слів : ”Алергологічний анамнез обтяжений: “, а після двокрапки зазначити ознаки обтяженості. У випадку негативних відповідей висновок такий: “Алергологічний анамнез не обтяжений”. Алергологічний анамнез.  
9.Стан здоров’я батьків і близьких родичів, що має особливе значення при захворюваннях, які успадковуються, - важливо з’ясувати наявність патології в батьків, схильність до яких теж може передаватися дітям, - вік батьків, вікова різниця матері і батька, - скільки дітей у сім’ї, їх вік і стан здоров’я. Правили запису результатів опитування аналогічні описаним вище правилам алергологічного анамнезу (обтяжений з описанням ознак або необтяжений). Спадковий і сімейний анамнез
10.З’ясовуються такі питання: - контакт дитини з інфекційними хворими, - порушення випорожнень у дитини і членів сім’ї , - виїзд хворого за межі місця проживання. Необхідно з’ясувати зазначені питання за останні 3 тижні, тому що це термін інкубаційного періоду ( час від зараження людини до прояву перших патологічних ознак) більшості інфекційних захворювань. В історії хвороби обов’язково записуються всі відповіді хворого незалежно від того, позитивними вони були або негативними з вказанням часу. В кінці епідеміологічного анамнезу потрібно зробити висновок. Епідеміологічний анамнез – це один з пунктів протиепідемічного режиму
11. Всі зібрані дані записуються в історію хвороби дитини Забезпечення передачі інформації

 








Дата добавления: 2014-12-10; просмотров: 643;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.005 сек.