Структура аудиторського висновку

Структура аудиторського висновку має такі елементи:

заголовок;

адресат;

вступ;

опис обсягу аудиторської перевірки;

висновок аудитора про перевірену фінансову звітність;

дата аудиторського висновку;

підпис аудиторського висновку;

адреса аудиторської фірми.

Заголовок аудиторського висновку містить запис про те, що аудиторську перевір­ку проведено незалежним аудитором (аудиторами), а також назву фірми або прізви­ще аудитора, який здійснював аудит. Це є свідченням того, що під час аудиту не бу­ло жодних обставин, які могли б призвести до порушення принципу незалежності перевірки. Незалежність міркувань аудитора — обов'язкова вимога об'єктивності аудиторського дослідження. Якщо цю умову порушено, аудитор не має права скла­дати висновок про перевірену звітність, оскільки зібрана інформація не є достат­ньою і доказовою.

Адресат аудиторського висновку. В аудиторському висновку слід чітко зазначи­ти, кому він адресований (акціонери підприємства, рада директорів суб'єкта госпо­дарювання, фінансові звіти якого перевіряються).

Вступ. Аудиторський висновок має містити інформацію про склад перевіреної звітності, дату її складання та звітний період. Слід також зазначити, що відповідаль­ність за правильність складання звітності покладається на керівництво підприєм­ства, яке перевіряється, а за обґрунтованість аудиторського висновку, складеного за цією звітністю, — на аудитора.

Опис обсягу аудиторської перевірки. В аудиторському висновку необхідно наво­дити опис характеру аудиторської перевірки. Цей розділ аудиторського висновку дає впевненість його користувачам у тому, що аудиторська перевірка здійснена відповід­но до вимог українського законодавства та норм, які регулюють аудиторську прак­тику і ведення бухгалтерського обліку, або у відповідності з вимогами міжнародних стандартів та практики.

У цьому розділі говориться, що перевірка була спланована і підготовлена з до­статнім рівнем упевненості в тому, що фінансова звітність не має суттєвих помилок.

Під час аудиторської перевірки аудитор повинен робити оцінку помилок у систе­мах обліку та внутрішнього контролю підприємства на предмет їх суттєвого впливу на фінансову звітність. При оцінці суттєвості помилок аудитор повинен керуватися положеннями МСА 320 "Суттєвість в аудиті". Далі зазначається, що аудитор викори­стовував принцип вибіркової перевірки інформації і що під час перевірки він брав до уваги тільки суттєві помилки. Також дається інформація про принципи бухгал­терського обліку, які використовувалися на підприємствах у період перевірки.

Аудиторський висновок повинен містити дані про:

використання аудитором конкретних тестів при перевірці інформації, котра підтверджує цифровий матеріал, на якому ґрунтується звітність;

методологію обліку, яку використовувало керівництво підприємства, що пе­ревіряється, при підготовці звітності в цілому та фінансових звітів зокрема.

Опис обсягу аудиторської перевірки може бути викладений приблизно так:

"Ми провели перевірку відповідно до вимог нормативів аудиту, що діють в Украї­ні, які передбачають, що вона планується і здійснюється з метою збирання достатньої Інформації про те, що звіти підприємства, яке перевіряється, не містять суттєвих по­милок, і склали за ними висновок про його реальний фінансовий стан. Застосовуючи тестування, ми перевірили інформацію, що підтверджує цифровий матеріал, на якому грунтується звітність. Під час перевірки було досліджено бухгалтерські принципи оцінки матеріальних статей балансу, використані керівництвом підприємства: оцінка основних засобів, матеріалів, МШП тощо. Вважаємо, що зібрана інформація є достат­ньою для складання аудиторського висновку".

Висновок аудитора про перевірену фінансову звітність. Аудитор повинен підго­тувати чіткий висновок про перевірену звітність, відповідність її в усіх суттєвих ас-пектах Національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку та принципам обліку, що передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Датою аудиторського висновку є день завершення аудиторської перевірки. У цей день аудитор зобов'язаний доповісти про результати керівництву підприємства, що перевіряється.

Дата на аудиторському висновку проставляється того самого дня, коли керів­ництво підприємства підписує акт приймання-передачі аудиторського висновку. Дата в аудиторському висновку проставляється або перед вступною частиною аудитор­ського висновку, або біля підпису аудитора.

Підпис аудиторського висновку. Аудиторський висновок підписує від імені ауди­торської фірми її директор або аудитор, який має сертифікат аудитора України від­повідної серії. Аудиторський висновок рекомендується підписувати ім'ям аудитор­ської фірми, оскільки вона несе юридичну відповідальність за якість проведеного аудиту та згідно із Законом України "Про аудиторську діяльність" може бути позбав­лена права на аудиторську діяльність Аудиторською палатою України у разі неякіс­ного проведення аудиторської перевірки.

В аудиторському висновку вказується адреса дійсного місцезнаходження ауди­торської фірми та код у реєстрі суб'єктів аудиторської діяльності. Ця інформація мо­же розміщуватися як у кінці аудиторського висновку, після підпису аудитора, так і в матриці бланка аудиторської фірми.

Висновок аудитора за результатами аудиту буває різних видів. Класифікація вис­новків наведена на рис. 4.7.

Позитивний висновок

Позитивний висновок видається лише тоді, коли аудитор упевнений у тому, що фі­нансові документи готувалися правильно, на основі принципів обліку і контролю, що вони відповідають встановленим принципам, вимогам та інструкціям і за своїм змі­стом не суперечать відомим аудитору даним про одиницю, яка перевіряється, що в них відповідним чином розкриті всі питання, які стосуються фінансових документів.

Позитивний висновок надається клієнту тоді, коли, на думку аудитора, викона­но такі умови:

аудитор отримав усю інформацію й пояснення, необхідні для цілей аудиту;

надана інформація достатня для відображення реального стану справ на підприємстві;

є адекватні й достовірні дані з усіх суттєвих питань;

фінансова документація підготовлена у відповідності з прийнятою на підприємстві системою бухгалтерського обліку, котра відповідає вимогам українського законодавства;

фінансова звітність складена на основі дійсних облікових даних і не містин суттєвих відхилень;

фінансова звітність складена належним чином за формою, затвердженою у встановленому порядку.

Рис. 4.7. Класифікація аудиторських висновків

Враховується також стан обліку та фінансової звітності підприємства. У позитив­ному висновку наводяться стверджувальні вирази, такі як: "задовольняє вимоги", "дає достовірне й реальне уявлення", "достовірно відображає", "знаходиться у відповідності з...", "відповідає".

Аудитори самостійно обирають форму викладення змісту перевірки, проте за­вершальна частина повинна відповідати вимогам МСА 700.