Визнання доходу

Дохід від звичайної діяльності визнається тоді, коли в результаті господарської операції збільшуються активи або зменшуються зобов'язання і внаслідок цього відбу­вається зростання власного капіталу.

Таким чином, якщо активи збільшуються (або зобов'язання зменшуються), але це не призводить до зростання власного капіталу, дохід не визнається.

Такі надходження, як:

§ суми ПДВ;

§ суми надходжень за договорами комісії та іншими аналогічними договорами на користь комітента;

§ суми передоплати продукції (товарів, робіт, послуг);

§ суми авансу;

§ суми завдатку під заставу, які приводять до збільшення активів, однак не при­водять до зростання власного капіталу, передбачено не визнавати доходом підприємства.

Таке "невизначення" вищеназваних надходжень по-різному відображається і на рахунках бухгалтерського обліку.

Визнання доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, інших активів) Визнання доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, інших активів) (да­лі — продукція) також пов'язане з виконанням деяких умов, зазначених у пункті 8 П(с)БО 15.

§ Передача покупцеві ризиків і вигод, пов'язаних із правом власності на продукцію. Визначення моменту, у який відбувається передача, пов'язане з правом власності на продукцію. У більшості випадків передача ризиків і вигод від володіння збіга­ється з передачею юридичного права власності або з передачею в управління по­купцеві (торгівля).

В інших випадках передача ризиків і вигод відбувається не завжди одночасно з передачею юридичного права власності.

Можливі ситуації, за яких підприємство-продавець зберігає ризики і вигоди за собою, наприклад:

а)коли відвантажена продукція підлягає подальшому монтажу, і цей монтаж є вагомою частиною контракту, який ще не був завершений підприємством;

б)коли покупець має право анулювати придбання з причин, визначених у контракті на реалізацію, і підприємство-продавець не впевнене в неповерненні продукції.

Управління і контроль за реалізованою продукцією. Тобто якщо підприємство за­лишає за собою подальше керівництво або контроль за реалізованою продук­цією, то дохід від такої реалізації не визнається.

Сума доходу достовірно визначена.

Упевненість у тому, що в результаті операції відбудеться збільшення економіч­них вигод. Тобто, якщо існує невпевненість в отриманні компенсації від реаліза­ції, то до усунення цієї невпевненості дохід не повинен визнаватися.

Витрати, пов'язані з операцією реалізації продукції, достовірно визначені. У даному випадку П(с)БО 15 ще раз нагадує про принцип відповідності доходів і витрат. Тому і отримані аванси, і передоплати неможливо визнати доходом.

Визнання доходу від надання послуг

Підхід до визначення доходу від надання послуг істотно відрізняється від звичайного визначення доходу в момент підписання акта виконаних робіт (на­даних послуг).

П(с)БО 15 передбачає визначення доходу:

§ виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу (часто такий метод називають методом поетапного виконання);

§ методом рівномірного його нарахування за певний період часу.

Згідно із цими методами дохід визначається в тих звітних періодах, у яких нада­ються відповідні послуги.

Визначення доходу за методом оцінки ступеня завершеності операцій здійсню­ється трьома способами:

1) вивченням виконаних робіт (коли сторони, вивчивши виконані вже послуги, визначили ступінь їх готовності та оцінили їх конкретну суму);

2) визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які повинні бути надані;

3) визначенням питомої ваги витрат, понесених підприємством у зв'язку з наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. При цьому сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг саме на цю дату.

Визначення доходу за методом рівномірного нарахування є ніби особливим пра­вилом і застосовується тоді, коли надання послуг полягає у виконанні необмеженої кількості дій (операцій) за певний період часу. Це найлегший метод визначення до­ходу, при використанні якого необхідно тільки точно знати період, за який підпри­ємство повинне надати послуги, і загальну суму доходу, встановлену договором.

Необхідно також зазначити, що П(с)БО 15 передбачає і неможливість на ранніх етапах операції достовірно оцінити дохід від надання послуг. У такому разі цей стан­дарт пропонує визначити дохід тільки в розмірі понесених затрат, які передбачаєть­ся відшкодувати.

Визнання доходу від використання активів підприємства іншими сторонами

Дохід від фінансової діяльності підприємства у вигляді відсотків, дивідендів і роялті визнається, якщо ймовірне надходження економічних вигод, і дохід може бу­ти достовірно оцінений у такому порядку:

§ відсотки визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать;

§ роялті визнається за принципами нарахування згідно з економічним змістом угоди;

§ дивіденди визнаються в періоді прийняття рішення про їх виплату.

При проведенні аудиту доходів необхідно перевірити, чи дотримується підприєм­ство названих вимог нормативних документів.

16.3. Предметна область аудиторського дослідження доходів

Для прийняття відповідних рішень користувачам важливо мати повну, правди­ву І неупереджену Інформацію щодо доходів і фінансових результатів суб'єкта господарювання. Така інформація знаходить відображення у Звіті про фінансові результати (ф. 2). А гарантом її достовірності виступає аудитор, який засвідчує звіт­ність своїм аудиторським висновком.

У Звіті фінансові результати (ф. 2) показані за видами діяльності: надзвичайної і звичайної. Інформація про звичайну діяльність подається у розрізі її підвидів: опе­раційної, інвестиційної та фінансової.

На рис. 16.3 показані інформаційні потоки формування фінансових результатів, які є предметом уважного аудиторського дослідження.

Рахунки класу 7 (за винятком рахунка 79 "Фінансові результати") — це рахунки, на яких відображаються доходи від різних видів діяльності.

За кредитом рахунка 70 "Доходи від реалізації" в кореспонденції з дебетом ра­хунків 30 "Каса", 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" тощо відображається дохід від реалізації товарів, робіт, послуг, готової продукції, тобто загальний дохід без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів, ПДВ, акцизу й ін­ших податків із продажу.

Відразу за дебетом рахунка 70 у кореспонденції з рахунком 64 "Розрахунки за податками і платежами" відображають нараховані з продажу суми ПДВ, акци­зу тощо.

У кінці звітного періоду або в кінці року рахунок 70 закривається, і сальдо спи­сується на фінансовий результат записом за дебетом рахунка 70 і кредитом рахунка 79. До рахунка 79 відповідно до Інструкції № 291 ведуть субрахунки за видами діяль­ності:

791 "Результат основної діяльності";

792 "Результат фінансових операцій";

793 "Результат від іншої звичайної діяльності";

794 "Результат від надзвичайних подій".

На рахунок 79 у кінці звітного періоду списується інформація з рахунків витрат.

При перевірці слід пам'ятати, що, крім доходів від основної діяльності, підпри­ємство може отримувати доходи від іншої діяльності.

За кредитом рахунка 71 "Інший операційний дохід" відбивається інформація про суми іншого доходу, отриманого від операційної діяльності підприємства. Це, зокре­ма, дохід від реалізації іноземної валюти, інших оборотних активів, дохід від опера­ційної оренди активів, від операційної курсової різниці за операціями в іноземній ва­люті, відшкодування раніше списаних активів, дохід від списання кредиторської заборгованості, по якій закінчився термін позовної давності і т. ін.

За кредитом рахунка 72 "Дохід від участі в капіталі" відображається інформація про суми доходу від інвестицій, які здійснені в асоційовані, спільні або дочірні під­приємства й облік яких ведеться за методом участі в капіталі.

За кредитом рахунка 73 "Інші фінансові доходи" показують суми доходів від фі­нансової діяльності підприємства: дивіденди, належні від інших підприємств; вина­города за здані у фінансову оренду основні засоби тощо.

За кредитом рахунка 74 "Інші доходи" показують суми доходів, які виникають у процесі звичайної діяльності підприємства і які не пов'язані з операційною і фінан­совою діяльністю: дохід від реалізації необоротних активів, дохід від неопераційних курсових різниць, дохід від безоплатно отриманих активів та ін.

За кредитом рахунка 75 "Надзвичайні доходи" відображають інформацію про су­ми доходів, що виникли від надзвичайних подій: відшкодування витрат від надзви­чайних подій (наприклад, визнана страховою організацією сума), а також суми від­шкодування витрат на попередження витрат від надзвичайних подій.

Слід зазначити, що за дебетом рахунків доходів (71 і 74) відображаються суми не­прямих податків (наприклад, ПДВ), а у відповідних рядках Звіту зазначені суми до­ходів відображаються за вирахуванням цих податків.

У кінці звітного періоду зазначені рахунки також закриваються записами по де­бету рахунків 71-75 і кредиту рахунка 79.

У кінці року сальдо рахунка 79 закривається на рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" (сальдо рахунка 44 переноситься в рядок 350 фор­ми № 1 "Баланс"). Слід звернути увагу на те, що прибуток може бути використа­ний тільки на виплату дивідендів, збільшення статутного фонду і створення відпо­відно до чинного законодавства і засновницьких документів резервного фонду підприємства.

Оскільки рахунок 44 формується в кінці року, чистий прибуток (збиток), відображений у рядку 220 (225) Звіту, додається (віднімається) до суми, відображеної в рядку 350 за графою 3 форми № 1 "Баланс", і отриманий результат переноситься у графу 4 цього ж рядка 350.

Рис. 16.4. Предметна область аудиторського дослідження інформації про доходи

і результати діяльності

Із метою перевірки достовірності відображеної в обліку на рахунках доходів ін­формації аудитор повинен вивчити:

§ елементи облікової політики суб'єкта господарювання з питань доходів і фі­нансових результатів;

§ достовірність операцій з обліку доходів і фінансових результатів;

§ записи в первинних документах, регістрах обліку і звітності за доходами і фі­нансовими результатами;

§ інформацію про доходи і фінансові результати, що знайшла відображення в попередніх перевірках.

Предметна область аудиторського дослідження інформації за доходами і фінан­совими результатами показана на рис. 16.4.

16.4. Аудит доходів та фінансових результатів

Метою ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності за Законом Укра­їни "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є надання користу­вачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фі­нансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів суб'єкта господарювання.

Якісна фінансова інформація зменшує інформаційний ризик споживачів фінан­сових звітів. Недоброякісна, тобто викривлена інформація з фінансових результатів, яка узагальнюється, спотворює макроекономічні показники та призводить до прий­няття неадекватних управлінських рішень на загальнодержавному рівні.

При перевірці правильності відображення доходів і фінансових результатів ауди­тору необхідно впевнитися, що при складанні Звіту про фінансові результати під­приємство виконало основні вимоги до річних звітів (рис. 16.5).

Рис. 16.5. Основні вимоги до річних звітів

Порядок відображення фінансових результатів у "Звіті про фінансові результати" (ф. 2) показано на рис. 16.6.

Рис. 16.6. Формування чистого прибутку (збитку) підприємства

Перевірка звіту про фінансові результати

У процесі підтвердження достовірності інформації звіту з фінансових результа­тів, який здійснюється аудитором під час аудиту фінансової звітності, можуть виник­нути три ситуації, коли:

§ інформація, зафіксована у звіті, відображає реальний результат від фінансо­во-господарської діяльності;

§ інформація у звіті викривлена ненавмисне, тобто через помилки обліку, не­правильне тлумачення законів, неправильну інтерпретацію господарських фактів і з інших причин;

§ інформація у звіті викривлена через неправильне її відображення працівни­ками підприємства з попереднім наміром, тобто шляхом застосування дій, спеціально підготовлених для викривлення певної інформації. Важливою якісною характеристикою інформації звітності з фінансових резуль­татів є повнота інформації, яка в Україні найчастіше стає причиною викривлення цієї звітності. Так, за даними численних публікацій та експертних опитувань, пито­ма вага господарських операцій, здійснених у тіньовому секторі економіки, складає від 40 до 55% за оцінкою різних фахівців.

Якщо мова йде про викривлення показників із фінансових результатів, то слід визначити його мету — це заниження базових показників звітності, на основі яких визначається балансовий прибуток, або їх завищення. У зв'язку з тим, що показни­ки звітності з фінансових результатів пов'язані з податковою звітністю, мета зани­ження таких показників полягає в ухиленні від сплати податків. У разі, коли базові показники з фінансових результатів завищені, і на їх основі — балансовий прибуток, мета такого викривлення — покращення показників фінансової звітності для подачі її користувачам.

Однак під час здійснення такої складної процедури, як підтвердження достовір­ності і повноти показників звітності з фінансових результатів, не слід обмежуватися лише такими мотивами її викривлення.

Основними напрямами емпіричного дослідження є:

§ визначення зовнішніх обставин, пов'язаних із діяльністю підприємства, під тиском яких не відображаються реальні результати фінансово-господарської діяльності;

§ вивчення особистих мотивів, які спонукають посадових осіб, що мають від­ношення до фінансової та податкової звітності, впливати на достовірність ін­формації в цій звітності;

§ виявлення причин, які сприяють приховуванню фактів недостовірного відобра­ження інформації про фінансові результати у фінансовій і податковій звітності;

§ виявлення мотивацій (психоаналітичний підхід), здатних виправдати факт недостовірного відображення інформації про фінансові результати у фінан­совій та податковій звітності;

§ виявлення способів приховування фактів про невідповідність реальних даних з фінансових результатів, наданих у фінансовій і податковій звітності;

§ визначення заходів, які можуть сприяти як найдостовірнішому відображенню результатів фінансово-господарської діяльності у фінансовій і податковій звітності.

Фінансовий облік виконує дві основні функції:

§ вимірює і відображає фінансовий результат;

§ відображає фінансовий стан підприємства: його активи, зобов'язання і влас­ний капітал.

Бухгалтерський облік, згідно з новими стандартами, побудований на загально­прийнятих принципах бухгалтерського обліку й міжнародних стандартах обліку й звітності. Він спрямований на:

§ об'єктивне визначення й відображення фінансового результату діяльності й фінансового стану;

§ відображення ринкових ризиків;

§ урахування впливу ринку на діяльність.

Тому вивчення показників звітності закінчується дослідженням правильності ві­дображення господарських фактів у бухгалтерському обліку.

Перш ніж розпочати більш детальну перевірку доходів, необхідно визначити суттєвість конкретних груп доходів (П(с)БО 15) у загальному обсязі доходів. Якщо аудитор визнає певний вид доходу несуттєвим, він може ігнорувати подальшу пе­ревірку цього доходу й зосередити увагу на суттєвих доходах. Нижче подано тест на визначення суттєвості окремих груп доходів на підставі даних бухгалтерського обліку.

Зразок

Аудиторська фірма_________________________

Суб'єкт господарювання ___________________

Період перевірки _________________________

Термін перевірки _________________________

ТЕСТ ВИЗНАЧЕННЯ СУТТЄВОСТІ ОКРЕМИХ ГРУП ДОХОДІВ

Виконав ___________________

Перевірив _________________

Ознайомився_______________

Із метою запровадження методу організації аудиту доходів і фінансових резуль­татів, а також кількості необхідних аудиторських процедур, аудитор проводить тесту­вання внутрішнього контролю і системи бухгалтерського обліку, яке дозволяє отри­мати відповіді на такі запитання:

аналітичний облік доходів здійснюється з достатнім рівнем деталізації?

відвантаження продукції й товарів санкціонується належним чином?

дані аналітичного обліку звіряються із синтетичними регістрами та Головною книгою?

бухгалтерський облік доходів і фінансових результатів ведеться відповідно до вимог П(с)БО 15 "Доходи"?

Зразок

Аудиторська фірма

Суб'єкт господарювання ___________________

Період перевірки _________________________

Термін перевірки _________________________

ТЕСТ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ Й БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ДОХОДІВ І ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Виконав __________________

Перевірив ________________

Ознайомився_______________

Після визначення суттєвості групи доходів і встановлення оцінки системи вну­трішнього контролю й бухгалтерського обліку аудитор вирішує, які групи доходів він перевірятиме і з застосуванням якого методу організації перевірки (суцільний, вибір­ковий, комбінований).

Під час складання програми аудиту доходів аудитор повинен запланувати ауди­торські процедури, які б дозволили йому встановити об'єктивну істину щодо таких тверджень:

§ доходи одержані за результатом дійсних операцій у процесі звичайної діяль­ності;

§ відображені у звітності доходи відповідають інформації, узагальненій на від­повідних рахунках бухгалтерського обліку;

§ доходи, відображені на рахунках бухгалтерського обліку, підтверджені відпо­відними первинними документами на відвантажену продукцію та надані пос­луги;

§ доходи відображені у відповідному періоді;

§ доходи висвітленні в примітках до фінансової звітності належним чином.

Зразок

Аудиторська фірма _______________________

Суб'єкт господарювання ___________________

Період перевірки _________________________

Термін перевірки _________________________

ПРОГРАМА АУДИТУ ДОХОДІВ

Склав _____________________

Перевірив _________________

Ознайомився_______________

При здійсненні операцій із реалізації між сторонами укладається договір купівлі-продажу, за яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аудитору необхідно впевнитися, що:

§ господарські операції з продажу продукції, товарів, надання послуг тощо оформлені відповідними договорами;

§ договори укладені відповідно до вимог Цивільного законодавства;

§ ці договори не є обтяжливими для підприємства;

§ ціна реалізації за договором відповідає затвердженій калькуляції.

При встановленні фактів реалізації продукції, товарів, робіт та послуг без укла­дання договорів аудитор повинен зафіксувати встановлені факти в робочому до­кументі.

Зразок

Аудиторська фірма _______________________

Суб'єкт господарювання ___________________

Період перевірки _________________________

Термін перевірки _________________________

ІНФОРМАЦІЯ ПРО РЕАЛІЗАЦІЮ ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ, ПОСЛУГ) БЕЗ УКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ

За фактами реалізації, які оформлені договорами купівлі-продажу, підряду тощо, необхідно хоча б вибірково перевірити, чи відповідає оформлення договорів вимо­гам Цивільного кодексу (гл. 52, 53, 54, 61, 63, 64 і т. ін.).

Як правило, найбільшу питому вагу у доходах підприємства складають доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Величина цього доходу залежить від кількості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) і реалізаційної ціни. Тому аудитору необхідно за обраним методом організації перевірки (суцільний, вибірко­вий) перевірити чинники, які впливають на достовірність відображеної в бухгалтер­ському обліку й фінансовій звітності інформації щодо доходів від реалізації.

У першу чергу, необхідно перевірити відповідність інформації щодо кількості відвантаженої продукції за даними складу та даними документів на відвантаження продукції.

Зразок

Аудиторська фірма ________________________

Суб'єкт господарювання ____________________

Період перевірки __________________________

Термін перевірки __________________________

ВИБІРКОВА ПЕРЕВІРКА КІЛЬКОСТІ ВІДВАНТАЖЕНОЇ ПРОДУКЦІЇ

ЗА ДАНИМИ СКЛАДСЬКОГО ОБЛІКУ Й ДОКУМЕНТІВ

НА РЕАЛІЗАЦІЮ ПРОДУКЦІЇ

Виконав ___________________

Перевірив _________________

Ознайомився________________

При виявленні значної кількості фактів відхилення даних складського обліку від даних документів на реалізацію аудитору необхідно розширити межі аудиторського дослідження.

При перевірці доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) необхідно уважно вивчити відповідність цін реалізації за документами на реалізацію цінам, установленим відповідними калькуляціями. У разі виявлення відхилень аудитор роз­раховує суму недоодержаних доходів, з'ясовує причини відхилень шляхом заслуховування пояснень відповідальних осіб.

Ця інформація необхідна, в першу чергу, для внутрішніх користувачів (власни­ків, адміністрації), але може бути цікавою (якщо суми суттєві) і для зовнішніх кори­стувачів.

Результати такої перевірки фіксують у робочому документі.

Зразок

Аудиторська фірма _______________________

Суб'єкт господарювання ___________________

Період перевірки _________________________

Термін перевірки _________________________

ВИБІРКОВА ПЕРЕВІРКА

НА ВІДПОВІДНІСТЬ ЦІНИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЩНІ

ЗА КАЛЬКУЛЯЦІЙНОЮ КАРТКОЮ

Виконав ___________________

Перевірив ________________

Ознайомився_______________

Якщо за даними цієї перевірки встановлено значну кількість фактів відхилень у цінах, то необхідно розширити межі вибіркового дослідження.

За встановленими фактами відхилень у цінах реалізації аудитор проводить де­тальне дослідження, в результаті якого встановлює:

§ яким покупцям продукція відвантажена за цінами, нижчими за встановлені калькуляцією;

§ як це відбилося на доходах підприємства;

§ хто з персоналу санкціонував таку реалізацію;

§ чи була в тому виправдана необхідність.

Результати аудиторського дослідження відхилень у цінах реалізації аудитор відображає в робочому документі.

Зразок

Аудиторська фірма _______________________

Підприємство______________________________

Період перевірки _________________________

Термін перевірки _________________________

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ФАКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ (ТОВАРІВ, РОБІТ, ПОСЛУГ) ЗА ЦІНАМИ, НИЖЧИМИ ЗА КАЛЬКУЛЯЦІЙНІ

Виконав ___________________

Перевірив _________________

Ознайомився_______________

Залежно від суттєвості інших груп доходів аудитор приймає рішення щодо їх пе­ревірки й аналогічно проводить аудиторське дослідження.

Із метою підготовки висновку всі виявлені порушення і помилки аудитор відби­ває у робочому документі.

Зразок

Аудиторська фірма_________________________

Підприємство______________________________

Період перевірки _________________________

Термін перевірки _________________________

ПЕРЕЛІК ВИЯВЛЕНИХ ПОМИЛОК І ПОРУШЕНЬ ПРИ АУДИТІ ДОХОДІВ

Виконав ___________________

Перевірив _________________

Ознайомився_______________

При перевірці правильності формування й розподілу прибутку необхідно врахо­вувати положення таких документів:

§ засновницьких документів і статуту акціонерного товариства;

§ актів перевірки ревізійною комісією акціонерного товариства;

§ актів перевірки акціонерного товариства аудиторськими фірмами;

§ протоколів зборів акціонерного товариства;

§ письмових звітів спостережної Ради акціонерного товариства про результати перегляду річного балансу;

§ актів перевірки діяльності акціонерного товариства органами податкової ад­міністрації, контрольно-ревізійним управлінням Міністерства фінансів та ін­шими контролюючими органами.

При проведенні аудиту необхідно перевірити дотримання порядку підготовки рі­шень про розподіл прибутку акціонерного товариства, своєчасного його прийняття. Так, Правління акціонерного товариства зобов'язане протягом 30 календарних днів після закінчення фінансового року скласти звіт про стан справ в акціонерному това­ристві за минулий рік, подати його ревізійній комісії акціонерного товариства, запросити для підготовки аудиторського висновку за звітний період незалежного аудитора.

Аудитор повинен подати Правлінню акціонерного товариства свій висновок і Звіт про результати аудиту фінансової звітності. Одночасно Правлінню подає свій висновок ревізійна комісія.

При проведенні аудиту необхідно звернути особливу увагу на наявність акту ре­візійної комісії. Адже, як засвідчує практика, бувають випадки, коли акти перевірок ревізійної комісії відсутні. А за наявності вони інколи обмежуються вказівками на незначні порушення й фіксацією результатів поверхового аналізу фінансово-госпо­дарської діяльності за звітний рік.

Правління зобов'язане одночасно з річним балансом підготувати до загальних зборів акціонерів рішення щодо розподілу балансового прибутку, тобто показати:

§ розмір балансового прибутку;

§ розмір відрахувань до резервного фонду;

§ розподіл чистого прибутку між акціонерами;

§ розмір нерозподіленого прибутку.

Правління після перегляду звіту має подати свій висновок разом із матеріалами ревізійної комісії аудиторської перевірки наглядовій Раді акціонерного товариства. Наглядова Рада акціонерного товариства готує свій звіт протягом 15 днів після отри­мання необхідних матеріалів від Правління акціонерного товариства, але не пізніше 90 календарних днів із дня завершення звітного року. Правління акціонерного това­риства скликає загальні збори акціонерів для заслуховування і затвердження річно­го балансу й звіту про стан справ, а також прийняття рішення про розподіл прибут­ку. Загальні збори акціонерів повинні відбутися не пізніше, ніж через 120 днів після закінчення звітного року. Загальні збори акціонерів після доповіді Правління прий­мають остаточне рішення щодо розподілу балансового прибутку.

У рішенні зазначаються:

§ розмір балансового прибутку;

§ частина прибутку, яка виплачується акціонерам у вигляді дивідендів;

§ сума прибутку, яка відраховується в резервний та інші фонди, передбачені законом або створені за рішенням загальних зборів акціонерів;

§ сума нерозподіленого прибутку.

Рішення загальних зборів акціонерів відображається в протоколі. До нього до­даються перелік учасників загальних зборів, повідомлення про скликання зборів і протокол мандатної комісії. Необхідно впевнитися, чи передано органу Правління, який веде реєстр акціонерів, копію протоколу загальних зборів акціонерів. Виконан­ня передбаченого порядку розподілу прибутку перевіряється за даними бухгалтер­ського обліку.

Питання для самопідготовки

1. Дайте визначення доходу.

2. Які умови визнання доходів?

3. За якими ознаками класифікують доходи?

4. Яка потреба користувачів у засвідченні аудиторським висновком інформації про доходи?