Геологічна будова. Карпатська гірськоскладчаста область в структурно-тектонічному відношенні поділяється на три частини: Західні

Карпатська гірськоскладчаста область в структурно-тектонічному відношенні поділяється на три частини: Західні, Східні та Південні Карпати.

Західні Карпати - це своєрідний гірський вузол, розташований між долинами рік Морави на заході і Попрада - на сході. Вони об'єднують цілий ряд гірських масивів з різними геологічними та орографічними особливостями будови. Найбільш висока частина Західних Карпат і Карпат в цілому - це масив Високих Татр, де гора Верлахівка має висоту 2655 м, а гора Ломницький щит -2634 м.

Східні Карпати - займають центральну частину Карпатської гірської системи, де вони описують своєрідну дугу від долини ріки Попрад на північному заході до перевалу Предял - на півдні. Зовнішній фронтальний край Східних Карпат насунутий на Передкарпаття, а внутрішній - обрамлений плоскою поверхнею Середньодунайської низовини.

В зоні зчленування із Західними Східні Карпати порівняно невисокі і значно звужені. Вони із північного заходу на південний схід об'єднують систему різних гірських хребтів із помітно вираженою структурно-літологічною зональністю.

Південні Карпати мають в основному широтне простягання гірських хребтів - від перевалу Предял на сході і до долини Дунаю на заході. Гора Молдов'яну (2543 м) – найвища вершина Південних Карпат.

У внутрішній частині Південних і Східних Карпат знаходиться плато Трансильванського басейну із середніми висотами 500-700 м. На заході плато обмежують Семиградські гори.