Геологічна будова. Альпійська геосинкліналь виникла на роздробленому і перекритому карбонатним тріасом герцинському фундаменті в процесі розтягання і розсуву континентальної

Альпійська геосинкліналь виникла на роздробленому і перекритому карбонатним тріасом герцинському фундаменті в процесі розтягання і розсуву континентальної кори, що призвело наприкінці тріасу — початку юри до утворення басейну з корою океанічного типу, що на даний час виступає в складі офіолітових покривів. Утворення останніх почалося наприкінці юри, з першими імпульсами стиску, і продовжувалося в наступні епохи деформацій, аж до міоцену, а місцями і пізніше. У результаті альпійські споруди набули дуже складної шар’яжної структури, з насувами в Альпах, Карпатах і Балканах на північ, в Апеннінах і Динаридах — у бік Адріатичного моря, у Піренеях — на північ і південь. Перед складчасто-покривними спорудами утворилися передові прогини — Передпіренейський, Передальпійський, Передкарпатський та ін., а в їх тилу - міжгірські прогини, з яких найбільш великий — Панонський, загальний для Карпат і Динарид. Усі вони виповнені потужними уламковими (моласовими) товщами олігоцен-неогенового віку. До олігоцену-міоцену відноситься й утворення більшості западин, що складають на даний час Середземне море — Алжиро-Прованської, Тиренської, Адріатичної, Егейської, що поглинули окремі частини альпійських споруд. У цей же час виникла Західноєвропейська рифтова система, що включає Рейнський і Ронський грабени. Одночасно відбувся спалах вулканічної діяльності, що торкнулася не тільки альпійського поясу, але і епігерцинської платформи (Центральний, Французький і Чеський масиви, Рейнський і Ронський грабени та ін.).