Геологічна будова. Фундамент Туранської плити складається із різноманітних формаційних комплексів - від докембрію до пермі
Фундамент Туранської плити складається із різноманітних формаційних комплексів - від докембрію до пермі. Докембрійські відклади представлені сильно зміненими амфіболітовими сланцями. Палеозойські утворення виражені різними сланцями, гранітами, габро, ефузивними породами. Закінчується розріз палеозою континентальними конгломератами.
Осадовий чохол плити має різну товщину і різний стратиграфічний діапазон. Загальна його товщина досягає 12 км. Представлений теригенними та карбонатними морськими утвореннями мезозою та кайнозою. Антропогенові відклади представлені теригенними алювіальними, еоловими різновидами товщиною до 100 м.
Фундамент платформи складається із окремих крупних блоків (геоблоків), які створили мозаїчну будову цоколя регіону. Об’єднання цих різновікових геоблоків пройшло в кінці палеозою, а тому платформа відноситься до епігерцинських.
 |
У будові чохла плити виділяється ряд великих піднять і западин – Центральнотуркменська і Кизилкумськаантеклізи, Центральноаральська, Мангишлацька, Центральноустюртська зони піднять, Середньокаспійське і Бузачинське склепіння, Північно- і Мангишлацько-Устюртську, Мургабську і Сирдар’їнську синеклізи, а також Передкопетдагзький передовий прогин (рис. 7.3).
Рисунок 7.4 – Тектонічна схема Туранської плити
І – Центральнотуркменська (Карабогаз-Каракумська) антекліза, ІІ - Кизилкумська антекліза; 1 – Мангишлацька зона піднять, 2 – Бузачинське склепіння, 3 – Середньокаспійське склепіння, 4 – Карабогазьке склепіння, 5 – Каракумське склепіння, 6 – Центральноустюртська зона піднять, 7 – Центральноаральська зона піднять, 8 – Північноустюртська синекліза, 9 – Мангишлацько-Устюртська синекліза, 10 – Сирдар’їнська синекліза, 11 – Амудар’їнська синекліза.
Дата добавления: 2014-12-08; просмотров: 758;