Історія геологічного розвитку. До кам'яновугільного періоду Африканська платформа, за винятком декількох районів, була досить одноманітною в структурному відношенні

До кам'яновугільного періоду Африканська платформа, за винятком декількох районів, була досить одноманітною в структурному відношенні. Центральна Сахара являла собою пониження зі слабким нахилом до півночі і з відносно невеликим зануренням (у середньому 2000-2500 м палеозойських відкладів).

У пізньому намюрі відзначаються повсюдні епейрогенічні рухи на Західноафриканському кратоні, що займає підняте положення, у той час як Центральна Сахара залишається зануреною нижче рівня моря. У кінці палеозою Північна Сахара уперше випробує підняття. У мезозої обстановка міняється: деякі структури зникають, деякі стабілізуються, і за рахунок їх зруйнованого рельєфу живиться уламковим матеріалом прогин Сахарського Атласу, що формується. Одночасно на північному сході намічається западина.

Починаючи з еоцену Африканська платформа, нарешті, здобуває характер твердої і відносно гомогенної структури, північний край якої випробовує дуже слабке підняття.

Магматизм Африканської платформи, пов'язаний з ебурнейським циклом, виявлений тільки в районі Регібатського щита. Формування платформових серій у ранньому палеозої супроводжувалося окремими виливами основних лав; головні виливи відбулися між пермю і юрою. Ці потоки базальтів захопили, імовірно, велику частину Африканської платформи. Усе вказує на те, що в цю епоху відбувається розтягання, пов'язане з глибинними процесами в мантії і, ймовірно, одночасне з першими фазами розколювання Африкано-Американського материка. Варто згадати про інші фази магматизму, цього разу кислого, третинного і четвертинного віку, який за часом відповідає формуванню щита Туарег.