Технологія відеомонтажу

Процес відеомонтажу з використанням персонального комп’ютера складається з трьох основних операцій:

§ оцифровування,

§ збереження оцифрованого відео на деякому носії,

§ перетворення оцифрованих зображень за допомогою програмних засобів.

Оцифровування - це перетворення сигналу від аналогового джерела в цифрову форму. При використанні цифрової відеокамери необхідність в цій операції відпадає.

Точність перетворення залежить від двох основних характеристик: глибини оцифровування і

частоти виборки (дискретизації), з якою вона відбувається.

Глибиною оцифровування називають число рівнів по амплітуді, на яке розбивається вхідний сигнал. Вважається, що втрати інформації не відбувається вже при розбитті на 256 рівнів (1 байт). Для кольорових зображень необхідне кодування трьох складових, що потребує 3 байти. Від частоти дискретизації залежить розділення оцифрованого зображення. Наприклад, при розділенні 720Ч576 частота дискретизації складає 13.5 МГц.

Збереження оцифрованого зображення і звуку на деякому носії технічно є найскладнішою операцією в усьому процесі. Для цього використовуються різні програмно-апаратні методи стиснення.

Стиснення зображень програмними засобами - процес тривалий, і його неможна здійснити на сучасних персональних комп’ютерах в реальному часі із швидкістю надходження відеокадрів, тому для стиснення використовуються спеціальні процесори. Існують і компромісні рішення, які передбачають виконання в реальному часі тільки мінімального стиснення (звичайно, в форматі JPEG або M-JPEG), достатнього для проміжного запису на магнітний носій. По закінченні вводу невеликого відеофрагмента виконується вторинне стиснення, що займає до 150 хвилин на кожну хвилину вихідної відеопослідовності.

Після проведення перетворення оцифрованих і стиснених зображень та звуку за допомогою програмних засобів результат можна зберігати на довільному носії (HDD, CD-R, CD-RW).