Диспропорції участі елементів у діяльному циклі процесу.
Протиріччя й, в той же час, поєднання системи і процесу породжує диспропорції участі елементів у діяльності підприємства, коли виконувані обсяги робіт неоднаково завантажують наявне устаткування й працівників у різні періоди часу. Перерви, що виникають у використанні елементів в одному процесі, визначають наявність резерву їх використання в інших процесах, що вимагає комбінаторного підходу до балансування завантаження кожного елемента шляхом зіставлення виробничої потужності (ВП) підрозділу і обсягів робіт по різних виробах.
Використовувана протягом дня частина добової виробничої потужності – ВПд відображає собою фронт робіт – f, який не може її перевищувати:
f ≤ ВПд. (3.1)
У разі ж перевищення фронтом робіт добової виробничої потужності, коли:
f ≥ ВПд,(3.2)
компенсація здійснюється понаднормовою роботою чи іншими додатковими заходами.
Поєднане відображення діяльності як системи і процесу виявляє точки породження цих диспропорцій. Проілюструємо схемою на рис. 3.2, як послідовний процес виготовлення продукції породжує нерівномірність завантаження різних підрозділів від первинної обробки сировини до кінцевої стадії довкола номінальної виробничої потужності, відміченої пунктирною лінією.
Рис. 3.2. Схема породження нерівномірного завантаження цехів у процесі
виготовлення продукції:
f1, f2, f3, f4, f5 – фронт робіт по кожному з п’яти підрозділів
Діловий процес, незалежно від його кінцевого результату, може бути диференційований на різні складові: у сфері виробництва – на операції, переходи, проходи, виробничі роботи; у сфері менеджменту – процедури, управлінські операції й роботи. Операцією вважається частина процесу, що проходить при незмінності трьох факторів: робочого місця, оброблюваного предмета і виконавця (або бригади виконавців). Управлінською операцією (процедурою), аналогічно, слід вважати сукупність однорідних дій у сфері менеджменту, виконуваних одним виконавцем на одному робочому місці протягом обмеженого часу. Диспропорції у використанні елементів системи при здійсненні процесів породжують проблему вибору принципу їх декомпозиції.
Принцип декомпозиції ділового процесу і утворення його складових проілюструємо табл. 3.2.
Таблиця 3.2
Принцип декомпозиції процесів і операцій у діяльності підприємства
Принцип декомпозиції | Види процесів і операцій |
1. Стосовно основного предмета діяльності | Виробничі, технологічні, невиробничі |
2. За змістом | Підготовчі, оброблювальні, контрольно-вимірювальні, транспортні, термічні, оздоблювальні і т.д. |
2. У частині використання праці людини | Трудові, природні |
3. Стосовно предмета діяльності | Основні, допоміжні, що обслуговують |
4. Стосовно суб'єкта й об'єкта діяльності | Керуючі, виконавчі |
5. За цілеспрямованістю | Функціональні, цільові, бізнес-процеси |
6. За видом руху | Послідовні, паралельні, паралельно-послідовні, змішані |
7. За способом відображення | Лінійні, мережні |
8. За ступенем реалізації | Віртуальні (можливі), реальні |
У результаті декомпозиції загального процесу діяльності формується цикл, під яким розуміють сукупність виконуваних операцій і перерв між ними.
Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 1121;