Особенности судебно-медицинской экспертизы трупов младенцев.

Исследование трупа новорожденного младенца производится в целом по общей схеме, принятой в судебной медицине. Однако подобное исследование имеет некоторые особенности. В частности, в круг разрешаемых при этом вопросов включается выяснение следующего ряда обстоятельств:

1) является ли младенец новорожденным, доношенным (если нет, то каков его утробный возраст), жизнеспособным;

2) рожден ли живым или мертвым;

3) дышал ли и сколько времени жил после рождения;

4) был ли ему оказан надлежащий уход;

5) от чего последовала смерть.

При разрешении этих вопросов эксперт руководствуется рядом признаков. Разумеется, при экспертизе трупа новорожденного, как и при других видах судебно-медицинской экспертизы, нельзя исходить из наличия, отсутствия или степени выраженности одного признака, во внимание принимается комплекс признаков с обязательным учетом индивидуальных особенностей организма.

Вопрос о новорожденности младенца имеет большое медицинское и юридическое значение. Дело в том, что термин «детоубийство» подразумевает убийство матерью своего ребенка непосредственно или в течение относительно небольшого промежутка времени после рождения. Очевидно, что при данных обстоятельствах ответ на вопрос о новорожденности младенца имеет большое значение при квалификации совершенного деяния, поскольку умышленное лишение ребенка жизни, совершенное матерью в более поздние сроки после рождения, будет уже содержать признаки не детоубийства, а обычного убийства. Кроме того, следует иметь в виду и другое обстоятельство чисто медицинского порядка. Иногда (правда, весьма редко) у женщины, ранее бывшей совершенно нормальной, в период времени, соответствующий родам, или непосредственно после них наступает временное острое расстройство психики – так называемый «аффект растерянности Ашаффенбурга». Находясь в таком состоянии и без постороннего присмотра, женщина может совершать бессмысленные поступки, в том числе и убийство собственного новорожденного ребенка. Психоз этот быстро проходит, поэтому если убитый ребенок не является новорожденным, то говорить об «аффекте растерянности» не приходится. Конечно, если есть основание предполагать наличие психоза, следует подвергнуть подозреваемую судебно-психиатрической экспертизе.

Существует три бесспорных признака новорожденности:

1) пуповина;

2) наличие родовой опухоли;

3) наличие сыровидной, первородной смазки. Сразу после появления на свет младенец обладает сочной,

влажной и блестящей пуповиной. Иногда при ней имеется неотделенный послед (плацента или детское место), но обычно конец пуповины бывает обрезан (или оборван). В целях сохранения жизни ребенка, чтобы избежать пупочного кровотечения, пуповину перевязывают. Отсутствие такой перевязки, а также состояние конца пуповины (обрыв вместо перерезки) могут в определенной мере свидетельствовать об обстоятельствах, при которых происходили роды. В дальнейшем пуповина подсыхает и на 4– 10-й день после рождения отпадает. Пупок заживает приблизительно через две недели после рождения.

Учитывая судебно-медицинское значение пуповины для определения факта новорожденности, а также для установления продолжительности внеутробной жизни младенца, ее нужно тщательно осмотреть и подробно описать в акте вскрытия.

30. Экспертиза: первичная, дополнительная, повторная, комплексная, комиссионная

Судові експертизи поділяються на такі:

1) первинні та повторні. Повторні призначаються у разі необґрунтованості висновку експерта в результаті первинної експертизи або у разі сумніву в правильності його висновку. Така експертиза доручається іншому експертові або іншим експертам (статті 75, 203 КПК);

2) основні та додаткові. Додаткова експертиза призначається, якщо експертиза визнана неповною або не досить зрозумілою, і доручається тому самому або іншому експертові (статті 75, 203 КПК);

3) одноособові та комісійні. Перші проводяться одним експертом, другі — групою експертів, спеціалістів з однієї галузі знань. Комісійна експертиза може призначатися для вирішення достатньо складних питань або за наявності різних точок зору з якого-небудь питання;

4) однорідні та комплексні. Однорідною є експертиза, при проведенні якої використовуються знання у якійсь одній галузі науки. При виконанні комплексної експертизи використовуються спеціальні знання різних наук: це можуть бути медико-криміналістичні, психолого-психіатричні, автотехнічні та криміналістичні, зоотехнічні і ветеринарні й інші комплексні дослідження. Фахівці, які брали участь у комплексній судовій експертизі та дійшли єдиної думки, складають і підписують спільний висновок. При цьому в акті визначається, у чому конкретно полягала роль кожного фахівця. У разі, коли експерти не дійшли згоди, кожний з них складає окремий висновок.

ПОСИЛАННЯ НА НПА:.

Відповідно до ст. 75 КПК, Якщо експертиза буде визнана неповною або не досить ясною, може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експертові.

Коли висновок експерта буде визнано необгрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або інакше викликає сумніви в його правильності, може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові або іншим експертам.

Інструкція про проведення судово-медичної експертизи (МОЗ, N 6 від 17.01.95)

Первиннасудово-медична експертиза може бути проведена як одним, так і кількома експертами. Необхідність участі кількох експертів визначається особою, що призначила таку експертизу, або начальником бюро судово-медичної експертизи.

Додаткова судово-медична експертиза доручається експерту (експертам), що проводив (проводили) первинну експертизу, або іншому (іншим) експерту (експертам).

Повторна судово-медична експертиза повинна бути доручена тільки іншому (іншим) експерту (експертам).

У разі необхідності вирішення питань, що потребують спеціальних знань з судової медицини та інших галузей науки та техніки, призначається комплексна експертиза, яка виконується судово-медичним експертом та фахівцями інших спеціальностей.