Класифікація форм і методів виведення інформації

Проектування форм і засобів виведення та відображення інформації у системах обробки даних і ІС є важливим питанням при створенні систем.

Вихідна інформація ІС – це інформація, яка видається на об’єкт управління, персоналу чи в інші системи управління, у вигляді документів, відображень, даних і сигналів і отримується в результаті виконання функцій інформаційної системи.

Вихідну економічну інформацію необхідно згрупувати в необхідних напрямках за певними ознаками і після попередньої обробки звести до певних форм чи графіків.

Форми носіїв вихідної інформації, оброблюваної за допомогою обчислювальної техніки, залежать від експлуатаційних можливостей техніч­них засобів, які застосовуються, варіанта і повноти обробки цієї інформації, її призначення і методів використання.

Класифікація форм носіїв вихідної інформації за:

1) характером – функціональні чи відображення окремих операцій;

2) формою подання інформації – цифрова, алфавітно-цифрова, графічна;

3) призначенням – основні, допоміжні;

4) місцем використання – внутрішні, зовнішні;

5) офіційністю – затверджені, незатверджені;

6) періодичністю – поточні, квартальні, річні;

7) термінами – оперативні, звичайні, нетермінові;

8) характером змісту – змісту повідомлень, підсумкові;

9) характером друку – широкий, вузький;

10) кількістю примірників – один, два і т.д.

До проектування форм вихідної інформації висувають такі вимоги:

1) наявність усіх необхідних показників, які встановлені відповідно до цільових функцій управління;

2) максимальна закінченість, виключення будь-якого додаткового опрацювання вручну;

3) точність підрахунків і зрозумілість друку;

4) зручність і доступність використання широким колом осіб, які не ознайомлені з обчислювальною технікою;

5) текстова розшифровка деяких якісних атрибутів;

6) форма вихідного повідомлення і його зміст не повинні ускладнювати технологію його складання;

7) форми документів і відеокадрів, які вводяться, виводяться чи коригуються через термінали ІС, мають бути погоджені з відповідними технічними характеристиками терміналів;

8) форми подання вихідної інформації ІС мають бути погоджені із замовником (користувачем) системи;

9) терміни і скорочення, які вживаються у вихідних повідомленнях ІС, мають бути загальноприйнятими в даній проблемній сфери й погоджені із замовником системи;

10) об’єднання двох чи більше простих форм (з однаковою періодичністю складання) в одну форму з урахуванням можливостей ЕОТ;

11) чітка назва вихідного повідомлення.

У процесі проектування вихідних повідомлень необхідно враховувати:

цілі, для яких вони використовуються;

сфери і особливості їх використання;

періодичність отримання;

можливості засобів виведення інформації;

характер проблемної сфери;

умови роботи з повідомленнями;

контроль вірогідності складання;

порядок оформлення і передавання користувачеві.