ТЕСТУВАННЯ ГНУЧКОСТІ
Опишемо лише методику визначення рухливості у плечових суглобах, хребетному стовпі і тазостегнових суглобах.
Визначення гнучкості у плечових суглобах. Показником рухливості в плечових суглобах є відстань між кистями, яка вимірюється за допомогою спеціально обладнаної гімнастичної палиці (або спеціального приладу) при викруті прямих рук назад.
Обладнання. М. Д. Третьяков розробив досить простий прилад для вимірювання гнучкості в плечових суглобах. Він складається з металевої трубки завдовжки 120 см, на яку нанесено сантиметрові позначки від 0 до 100 см. На одному кінці трубки закріплено нерухому рукоятку. Інша рукоятка вільно ковзає по трубці. Впритул до неї на трубку надягають муфту зі стопорною пружиною. Позначки вимірювальної шкали починаються від краю повзунка.
Опис проведення тестування. Щоб визначити відстань між кистями, школяр береться обома руками за з'єднані рукоятки в положенні приладу горизонтально вперед. Стопорну трубку встановляють на нульовій позначці. В процесі виконання викрута руки розводять на необхідну відстань.
Результатом тестування є визначення відстані в сантиметрах між кистями рук під час їх викрута.
Загальні вказівки і зауваження. Тест необхідно виконувати після відповідної розминки. Спочатку дають можливість виконати попередні спроби, а потім три залікових. Кращий результат заносять до протоколу.
Визначення гнучкості хребетного стовпа. Гнучкість хребетного стовпа визначають за результатами максимального нахилу вперед.
Обладнання. Є. П. Васильєв сконструював нескладний прилад, який дає змогу відносно точно визначити гнучкість при нахилі вперед. Він складається з платформи, на яку стає піддослідний, рами з двома вертикальними напрямними рейками і горизонтальної рухомої планки з фіксуючими пружинами та закріпленими на рамі міліметровими лінійками, з допомогою яких можна вимірювати відстань від 0 до верхнього й нижнього країв рами завдяки рухомій планці.
Опис проведення тестування. Щоб виміряти глибину нахилу, школяр стає на платформу і повільно нахиляється вперед, просуваючи кінчиками середніх пальців рухому планку якомога нижче.
Результатом тестування є визначення положення верхнього краю планки в см, що показує величину нахилу вперед. Якщо верхній край рухомої планки не опускається нижче рівня опорної платформи, то результат вимірювання оцінюють зі знаком «мінус», а якщо опускається нижче — зі знаком «плюс».
Загальні вказівки і зауваження. При виконанні вправи стежать, щоб носки і п'ятки досліджуваного були разом, великі пальці ніг перебували на рівні переднього краю платформи, коліна не згиналися.
Визначення гнучкості в тазостегнових суглобах. Обладнання. Для вимірювання використовують циркульний гоніометр. Він складається з двох важелів, з'єднаних шарніром. На одному з них (нерухомому) встановлюють диск, градуйований від 0° до 360° (його можна замінити двома транспортирами по 180°), так, щоб 0° співпадав з серединою важеля. На другому (рухомому) закріплюють стрілку, яка при виконанні рухів показує величину кута амплітуди кінцівки.
Опис проведення тестування. Щоб визначити амплітуду руху в тазостегновому суглобі, центр циркульного гоніометра суміщають з віссю суглоба, а його важелі прикріпляють гумовим бинтом до тулуба і стегна. Потім виконують мах вперед зігнутою в коліні ногою. Після цього роблять мах ноги назад. Сума рухливості ноги вперед і назад є амплітудою рухливості в тазостегновому суглобі.
Результатом тестування є визначення амплітуди в градусах рухливості ноги в тазостегновому суглобі.
Загальні вказівки і зауваження. Важелі гоніометра при вимірюванні повинні точно співпадати з осями рухомих частин тіла, а центр гоніометра з віссю цього суглоба. Найменше відхилення від правильного положення гоніометра приводить до значної помилки у вимірюванні гнучкості. Досліджуваному пропонують виконати три спроби. Результати кращої спроби заносять до протоколу.
Дата добавления: 2014-11-29; просмотров: 1696;