РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

Окрім партійно-комсомольського підпілля в Україні було створено мережу спеціальних підпільних розвідувальних і диверсійних груп. Так, у Запорізькій області залишено 27

аген тів для диверсійно-розвідувальної діяльності9. У Миколаєві до початку 1943 р. спеціальне завдання успішно виконувала група В.Лягіна (Корнєва), яка шляхом підриву знищила 20 т пального, склад зимового обмундирування, 53

автомашини, 27 літаків і 2 ангари. Загалом ворогу було завдано збитків на суму 50 млн райхсмарок10. Усього на окуповану територію України було перекинуто 805 розвідників і зв’язкови.

Серед залишених на нелегальному становищі парторганізацій активну роботу відразу розпочали Чернігівський (на чолі з М.Попудренком, а потім О.Федоровим), Хар ківський (І.Бакулін), Дніпропетровський (М.Сташков і Д.Садовниченко), Сталінський (С.Щетинін) підпільні обкоми КП(б)У, Київський підпільний міськком та ряд інших. Уже в перші дні окупації Києва підпільники Залізничного райкому партії на чолі з О.Пироговським підірвали залізничну станцію КиївТоварний, 2 цехи паровозоремонтного заводу, Солом’янський і Повітрофлотський мости, знищили 280 вагонів із вантажем. Підпільники О.Лебедєв і М.Тацков підпалили Дарницьке депо, вивівши з ладу всі паровози. Внаслідок цієї диверсії станція Дарниця не працювала 25 діб12.

Одним із головних завдань окупаційної адміністрації стало З усього залишеного на окупованій території комуністичного підпілля розгорнули роботу лише 13 обкомів, 110 окружних, міських та районних комітетів, близько 1000 організацій і груп21. Упродовж осені 1941 р. — зими 1942 р. нацистам удалося розгромити або паралізувати комуністичне підпілля Києва, Одеси, Дніпропетровська, Харкова, Сталіно, Запоріжжя, Мелітополя, Сум, Вінниці, Кам’янця-Подільського, Житомира, Чернівців, Ізмаїла, Сімферополя, Феодосії, Ялти та інших міст. До літа 1942 р. продовжувало існувати лише 13 підпільних обкомів, 110 міськкомів і райкомів, 280 партосередків, загалом — близько 10% створенного підпілля, тобто близько 2 тис. осіб22. Схожою виявилась ситуація й у сусідніх з УРСР Молдавії та Білорусії —

залишене партійне підпілля було значною мірою розгромлене

або дезорганізоване.

 

 

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів спеціальності 6.030200 – Журналістика

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № ________

від «__»_______200__р.

Завідувач кафедри

_______ _________

Декан факультету _______ _________

Директор Інституту журналістики

____________ ______________

 

 

Київ - 2007

Вступ

 

Дана дисципліна – ІСТОРІЯ УКРАЇНИ – є складовою частиною навчальної програми в Інституті журналістики і входить до системи базової підготовки журналістів в українських спеціалізованих вищих закладах освіти. Викладається наІ курсі в 1семестрі в обсязі 72 годин, з них лекцій – 36 годин, самостійна робота – 36 години та форма підсумкового контролю – залік.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Історія України має своїм завданням формувати всебічно розвинену та соціально активну особу, вона покликана забезпечити глибокі знання історичного шляху українського народу, розвитку його національних цінностей; вміння визначити вклад національних цінностей у загальнолюдські; переконливо засвоїти ідеали гуманізму та демократії; формувати історичну свідомість як основу всієї суспільної свідомості; привити самостійні, творчі, пізнавальні навики підходу до історичного минулого та реального сьогодення.

Виходячи з цієї мети, головні завдання курсу полягають у тому, щоб студенти Інституту журналістики виробили навики системно аналізувати основні етапи розвитку минулого українського народу, могли сформувати комплексне бачення місця і ролі України в системі міжнародних відносин. Крім того, студент має ознайомитися з методологічними підходами щодо засвоєння політичних, економічних, соціальних і культурних проблем історії українських земель як у вітчизняній, так і в зарубіжній історіографії, виробити навики самостійної роботи з джерелами та літературою та їх критичного аналізу.

 

Предмет навчальної дисципліни

Предмет «Історія України» включає процеси, явища, історичні факти, закономірності і особливості історичного розвитку населення на теренах України в період від давніх часів до наших днів.

 

Вимоги до знань та вмінь студентів

Студенти в процесі вивчення курсу повинні:

- оволодіти сучасними методами історичного пізнання, історичним термінологічно-понятійним апаратом;

- зрозуміти сутність, природу та генезис історичних явищ, вміти здійснювати їх аналіз та узагальнення, з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій і процесів;

- виважено оцінювати роль суб’єктивних і об’єктивних чинників в історичному процесі, подіях і явищах вітчизняної історії;

- знати основні праці вітчизняних і зарубіжних істориків, присвячених актуальним проблемам історії України;

- на основі методів наукового пошуку опанувати новітні історичні концепції, оволодіти елементами наукового підходу до вивчення архівних матеріалів з історії України.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності

Нормативна навчальна дисципліна «Історія України» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Вона є складовою гуманітарного циклу і дає можливість з’ясувати витоки суспільно-історичних процесів від давніх часів до новітньої історії України, їх глибокого аналізу та розуміння; простежити співвідношення загальних закономірностей і особливостей розвитку українських земель протягом усієї минувшини.

 

 

Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу "Історія України" поділений на 2 змістові модулі, кожний з яких включає лекції, тематично-ситуативні тести під час окремих лекцій та семінарських занять і самостійну роботу студентів, що завершується рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль(тестування, реферати), контрольні письмові роботи за підсумками двох кредитів та підсумковий контроль – залік.

Крім того, студенти Інституту журналістики можуть представити для оцінки свої публікації на теми, що пропонуються для самостійної роботи. Кожна така публікація оцінюється до 10 балів.

Завдання поточного контролю полягає у перевірці та засвоєнні студентами певного блоку інформації, її розуміння, вироблення навичок самостійного опрацювання джерел та літератури, вміння публічно або письмово виявити свої знання та навички.

Завдання підсумкового контролю – перевірка засвоєння студентами програмного матеріалу в цілому.

 

Співвідношення складових у змістовому модулі.

Форма підсумкового контролю: залік

Загальна сума балів - 100 балів (з них поточний модульний контроль - 90 балів, залік- 10 балів).

Схема переведення балів, отриманих студентом на семінарських заняттях, у залікові

Змістовий модуль 1. Історія України до ХХ ст.   Змістовий модуль 2. Історія України ХХ ст. Залік  
40 залікових балів залікових балів   10 балів    
Семінар заняття Самост. робота Модульн контроль Семінар заняття Самост. робота Модульн. контроль    
   

Перелік видів аудиторної роботи та їх оцінка (в балах)

Самостійна робота студентів

Самостійна робота студентів є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Метою самостійної роботи є вироблення навичок і вміння працювати з джерелами та літературою, їхнього аналізу; узагальнювати вивчений матеріал, виокремлювати основну інформацію, яку необхідно засвоїти; формувати і аргументувати свою власну позицію з певної дискусійної проблеми.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій з важливих проблем навчальної дисципліни.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання та публічного захисту реферату (змістовий модуль 1), тестування (змістовий модуль 2), а також власними публікаціями на історичну тематику згідно робочої програми.

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів у першому змістовному модулі та від 0 до 15 - в другому.

Критерії оцінювання реферату:

• глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція -9-10 балів;

• обґрунтоване розкриття проблеми - 7-8 балів;

• тема розкрита неповно - 5-6 балів;

• реферат суто компілятивного рівня - 3-4 бали;

• розкритий лише окремий аспект -1-2 бали

• реферат не зарахований - 0 балів

Тестування:

На тестування виноситься ЗО запитань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 0,5 балів.








Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 665;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.01 сек.