РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

Окрім партійно-комсомольського підпілля в Україні було створено мережу спеціальних підпільних розвідувальних і диверсійних груп. Так, у Запорізькій області залишено 27

аген тів для диверсійно-розвідувальної діяльності9. У Миколаєві до початку 1943 р. спеціальне завдання успішно виконувала група В.Лягіна (Корнєва), яка шляхом підриву знищила 20 т пального, склад зимового обмундирування, 53

автомашини, 27 літаків і 2 ангари. Загалом ворогу було завдано збитків на суму 50 млн райхсмарок10. Усього на окуповану територію України було перекинуто 805 розвідників і зв’язкови.

Серед залишених на нелегальному становищі парторганізацій активну роботу відразу розпочали Чернігівський (на чолі з М.Попудренком, а потім О.Федоровим), Хар ківський (І.Бакулін), Дніпропетровський (М.Сташков і Д.Садовниченко), Сталінський (С.Щетинін) підпільні обкоми КП(б)У, Київський підпільний міськком та ряд інших. Уже в перші дні окупації Києва підпільники Залізничного райкому партії на чолі з О.Пироговським підірвали залізничну станцію КиївТоварний, 2 цехи паровозоремонтного заводу, Солом’янський і Повітрофлотський мости, знищили 280 вагонів із вантажем. Підпільники О.Лебедєв і М.Тацков підпалили Дарницьке депо, вивівши з ладу всі паровози. Внаслідок цієї диверсії станція Дарниця не працювала 25 діб12.

Одним із головних завдань окупаційної адміністрації стало З усього залишеного на окупованій території комуністичного підпілля розгорнули роботу лише 13 обкомів, 110 окружних, міських та районних комітетів, близько 1000 організацій і груп21. Упродовж осені 1941 р. — зими 1942 р. нацистам удалося розгромити або паралізувати комуністичне підпілля Києва, Одеси, Дніпропетровська, Харкова, Сталіно, Запоріжжя, Мелітополя, Сум, Вінниці, Кам’янця-Подільського, Житомира, Чернівців, Ізмаїла, Сімферополя, Феодосії, Ялти та інших міст. До літа 1942 р. продовжувало існувати лише 13 підпільних обкомів, 110 міськкомів і райкомів, 280 партосередків, загалом — близько 10% створенного підпілля, тобто близько 2 тис. осіб22. Схожою виявилась ситуація й у сусідніх з УРСР Молдавії та Білорусії —

залишене партійне підпілля було значною мірою розгромлене

або дезорганізоване.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів спеціальності 6.030200 – Журналістика

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № ________

від «__»_______200__р.

Завідувач кафедри

_______ _________

Декан факультету _______ _________

Директор Інституту журналістики

____________ ______________

Київ - 2007

Вступ

Дана дисципліна – ІСТОРІЯ УКРАЇНИ – є складовою частиною навчальної програми в Інституті журналістики і входить до системи базової підготовки журналістів в українських спеціалізованих вищих закладах освіти. Викладається наІ курсі в 1семестрі в обсязі 72 годин, з них лекцій – 36 годин, самостійна робота – 36 години та форма підсумкового контролю – залік.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Історія України має своїм завданням формувати всебічно розвинену та соціально активну особу, вона покликана забезпечити глибокі знання історичного шляху українського народу, розвитку його національних цінностей; вміння визначити вклад національних цінностей у загальнолюдські; переконливо засвоїти ідеали гуманізму та демократії; формувати історичну свідомість як основу всієї суспільної свідомості; привити самостійні, творчі, пізнавальні навики підходу до історичного минулого та реального сьогодення.

Виходячи з цієї мети, головні завдання курсу полягають у тому, щоб студенти Інституту журналістики виробили навики системно аналізувати основні етапи розвитку минулого українського народу, могли сформувати комплексне бачення місця і ролі України в системі міжнародних відносин. Крім того, студент має ознайомитися з методологічними підходами щодо засвоєння політичних, економічних, соціальних і культурних проблем історії українських земель як у вітчизняній, так і в зарубіжній історіографії, виробити навики самостійної роботи з джерелами та літературою та їх критичного аналізу.

Предмет навчальної дисципліни

Предмет «Історія України» включає процеси, явища, історичні факти, закономірності і особливості історичного розвитку населення на теренах України в період від давніх часів до наших днів.

Вимоги до знань та вмінь студентів

Студенти в процесі вивчення курсу повинні:

- оволодіти сучасними методами історичного пізнання, історичним термінологічно-понятійним апаратом;

- зрозуміти сутність, природу та генезис історичних явищ, вміти здійснювати їх аналіз та узагальнення, з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій і процесів;

- виважено оцінювати роль суб’єктивних і об’єктивних чинників в історичному процесі, подіях і явищах вітчизняної історії;

- знати основні праці вітчизняних і зарубіжних істориків, присвячених актуальним проблемам історії України;

- на основі методів наукового пошуку опанувати новітні історичні концепції, оволодіти елементами наукового підходу до вивчення архівних матеріалів з історії України.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності

Нормативна навчальна дисципліна «Історія України» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Вона є складовою гуманітарного циклу і дає можливість з’ясувати витоки суспільно-історичних процесів від давніх часів до новітньої історії України, їх глибокого аналізу та розуміння; простежити співвідношення загальних закономірностей і особливостей розвитку українських земель протягом усієї минувшини.

Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу "Історія України" поділений на 2 змістові модулі, кожний з яких включає лекції, тематично-ситуативні тести під час окремих лекцій та семінарських занять і самостійну роботу студентів, що завершується рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль(тестування, реферати), контрольні письмові роботи за підсумками двох кредитів та підсумковий контроль – залік.

Крім того, студенти Інституту журналістики можуть представити для оцінки свої публікації на теми, що пропонуються для самостійної роботи. Кожна така публікація оцінюється до 10 балів.

Завдання поточного контролю полягає у перевірці та засвоєнні студентами певного блоку інформації, її розуміння, вироблення навичок самостійного опрацювання джерел та літератури, вміння публічно або письмово виявити свої знання та навички.

Завдання підсумкового контролю – перевірка засвоєння студентами програмного матеріалу в цілому.

Співвідношення складових у змістовому модулі.

Форма підсумкового контролю: залік

Загальна сума балів - 100 балів (з них поточний модульний контроль - 90 балів, залік- 10 балів).

Схема переведення балів, отриманих студентом на семінарських заняттях, у залікові

Перелік видів аудиторної роботи та їх оцінка (в балах)

Самостійна робота студентів

Самостійна робота студентів є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Метою самостійної роботи є вироблення навичок і вміння працювати з джерелами та літературою, їхнього аналізу; узагальнювати вивчений матеріал, виокремлювати основну інформацію, яку необхідно засвоїти; формувати і аргументувати свою власну позицію з певної дискусійної проблеми.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій з важливих проблем навчальної дисципліни.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання та публічного захисту реферату (змістовий модуль 1), тестування (змістовий модуль 2), а також власними публікаціями на історичну тематику згідно робочої програми.

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів у першому змістовному модулі та від 0 до 15 - в другому.

Критерії оцінювання реферату:

• глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція -9-10 балів;

• обґрунтоване розкриття проблеми - 7-8 балів;

• тема розкрита неповно - 5-6 балів;

• реферат суто компілятивного рівня - 3-4 бали;

• розкритий лише окремий аспект -1-2 бали

• реферат не зарахований - 0 балів

Тестування:

На тестування виноситься ЗО запитань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 0,5 балів.