Конституційне право зарубіжних країн як навчальна дисципліна.

1. Конституційне право як галузь права в зарубіжних країнах. Предмет і метод конституційно-правового регулювання.

Конституційне право зарубіжних країн розглядається з трьох точок зору — в таких аспектах, як галузь права кон​кретних держав, як наука і як навчальна дисципліна у сис​темі вищої юридичної освіти.

Конституційне право в кожній зарубіжній країні — це основоположна, фундаментальна галузь усієї національної сис​теми права. Як і будь-яка інша галузь права, вона являє собою сукупність конституційно-правових норм, що закріплюють економічну, політичну й соціальну основи держави; права та обов'язки громадян (підданих); форми правління, державного устрою; політичний режим; організацію, компетенцію і порядок діяльності вищих і місцевих органів державної влади й управління; виборче право і виборчу систему. Дані норми установлюються органами вищої державної влади і виражають волю пануючих у суспільстві соціальних верств; вони закріплюються в системі конституційних актів і спираються на примусову силу держави.

Визначаючи предмет державного права як галузі в системі національного права, слід звернути увагу на те, що вся сукупність норм державного права розділяється на окремі групи норм — певні правові інститути із стійкою сукупністю однорідних норм, які регулюють конкретний вид суспільних відносин. Це зумовлює структуру державного права як галузі відповідної національної системи права.

Додатковою підставою відмежування конституційного права від інших галузей права є метод правового регулювання суспільних відносин. Найбільш поширеним є метод зобов’язання. Наприклад, в ст.85 Конституції Республіки Куба 1976 р. встановлена така зобов’язуюча норма: “Всі органи та державні підприємства зобов’язані сприяти депутатам у виконанні ними своїх обов’язків”; в ст.94 Конституції Італії 1947 р. встановлено: “Уряд повинен отримати довіру від палат”.

Конституційному праву відомий також метод дозволу, який застосовується здебільшого щодо регулювання статусу людини й громадянина, інколи цей метод застосовується при визначенні повноважень державних органів: “Кабінет може прийняти рішення про скликання надзвичайної сесії Парламенту” (ст.53 Конституції Японії).