А.Ведель, Д.Бортнянский - Визначні українські композитори XIII cт.

Слід завважити, що музично-творча діяльність Д. Бортнянського проходила поза межами України і була пов’язана з Росією, із Петербурзькою придворною співацькою капелою, яка від ХVІІ століття стала осередком, у якому групувалися музично-церковні сили з України. Саме до цієї капели привозили найкращих українських хлопчиків-співаків, регентів, композиторів, які роками перебували в Росії, працюючи у галузі вокально-хорової духовної музики, писали й виконували нові барокові партесні твори. Відомо, що музикантів для петербурзької співацької капели готували у Глухівській школі, Харківському казенному училищі, у Новгород-Сіверському та інших містах України

Дмитро Бортнянський (1751-1825) – композитор, творча спадщина досить відома. Більшість його духовних творів неодноразово видавалися: 35 духовних концертів для 4-голосного мішаного хору, 10 концертів для подвійного хору, гімни, похвальні пісні (“Тебе Бога хвалим”), дві Літургії, “Херувимські”, окремі одночастинні літургічні твори, обробки для чотириголосого хору київського, болгарського та грецького церковних наспівів. Духовні концерти композитора – різноманітні за змістом, втілюють цілий спектр образів: світлу лірику, гімнічну образність, філософсько-драматичну, скорботну сферу тощо.

Ще один майстер української духовної музики останніх десятиліть XVIII ст. – Артемій Ведель (1767–1808). Більша частина його життя пройшла в Києві. Будучи дуже релігійною людиною, він деякий час був послушником Києво-Печерської Лаври, багато працював у сфері духовно-хорової музики, займався педагогічною діяльністю. Його музика не друкувалася, довгий час її забороняли виконувати у храмах,. На початку ХХ століття ім’я А. Веделя було відроджено завдяки діяльності О. Кошиця. Наразі твори композитора видані й часто виконуються в концертах. Серед них 21 духовний концерт (“На реках Вавилонских”, “Услыши, Господи, глас мой”, “В молитвах неусыпающую Богородицу”, “Покаяния отверзи ми двери”, “Доколе, Господи, забудеши мя“ та ін.), Літургія св. Іоанна Златоуста, окремі хори (“Канон Пасхи”, “От юности моея”, “Господи мой, на Тебя уповах” та ін.), три цикли ірмосів тощо. У духовних концертах композитора переважає лірико-драматична образність, у наспівності й надзвичайному мелодійному багатстві яскраво увиразнюється українська національна ідентичність, простежується зв’язок із давньоукраїнською церковною монодією та українським фольклором.