ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ 6 страница

Видання і розповсюдження документів міжнародних (регіональних) організацій із стандартизації, членом яких є Україна, здійснюють центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації та інші суб’єкти стандартизації на підставі положень цих організацій.

3абороняється повністю чи частково відтворювати, тиражувати розповсюджувати як офіційні видання будь-які стандарти, кодекси усталеної практики, технічні умов и або їх частини без дозволу їх власника чи уповноваженої ним особи, крім випадків, передбачених законом.

У разі відтворення чи розповсюдження стандарту, кодексу усталеної практики, технічних умов без дозволу їх власника чи уповноваженої ним особи суб'єкт стандартизації не несе відповідальності за невідповідність тексту розповсюджуваного документа його офіційному тексту чи за наслідки, спричинені застосуванням розповсюджуваного документа.

Суб’єкт стандартизації має право на відшкодування збитків, завданих йому несанкціонованим розповсюдженням стандарту, кодексу усталеної практики, технічних умов, відповідно до закону.

Порядок видання та розповсюдження технічних регламентів встановлюється законом.

Стаття 16. Надання інформаційних послуг

Інформаційні послуги надаються шляхом опублікування офіційних: текстів стандартів, інформаційних та довідкових видань, а також їх розповсюдженні інформаційними мережами в ініціативному порядку та на замовлення.

Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації через Національний інформаційний фонд нормативних документів та Національний центр міжнародної інформаційної мережі ІSОNЕT WTО забезпечує інформацією вітчизняних та іноземних користувачів.

Для інформаційного забезпечення користувачів центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації організовує формування каталогу нормативних документів у сфері стандартизації на національному рівні, встановлює правила його створення та ведення.

Суб'єкт стандартизації, відповідальний за розроблення і схвалення стандартів, які можуть створити технічні бар'єри у торгівлі, надає відповідну інформацію центральному органу виконавчої влади у сфері стандартизації, який через міжнародну інформаційну мережу ІSОNЕT WTО надає цю інформацію користувачам у строки, встановлені кодексом усталеної практики стандартизації.

Розділ V МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Стаття 17. Міжнародне співробітництво у сфері стандартизації

Центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації відповідно до закону представляє інтереси України в міжнародних організаціях із стандартизації, вживає заходів щодо адаптації законодавства України у сфері стандартизації до законодавства європейського Союзу, здійснює співробітництво в цій сфері з відповідними органами інших країн, приймає рішення про приєднання до міжнародних (регіональних) систем стандартизації, укладає договори про співробітництво та здійснення робіт у сфері стандартизації.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються норми міжнародного договору.

Розділ VІ ФІНАНСУВАННЯ РОБІТ І3 СТАНДАРТИЗАЦІЇ

Стаття 18. Джерела фінансування

Роботи із стандартизації фінансуються замовниками цих робіт.

Джерелами фінансування є:

- кошти Державного бюджету України;

- кошти, передбачені на виконання програм і проектів;

- кошти суб'єктів господарювання;

- кредити банків;

- інші кошти, передбачені законом.

Витрати підприємств, пов’язані з розробленням стандартів відносяться до витрат на науково-технічне забезпечення їх господарської діяльності.

Витрати на роботи із стандартизації бюджетних установ та організацій відшкодовуються за рахунок коштів, передбачених на їх утримання.

Замовниками робіт із стандартизації за кошти Державного бюджету України є центральні органи виконавчої влади, на які законодавством покладено відповідальність за технічне регулювання у визначених сферах діяльності.

Замовлення робіт із стандартизації за кошти Державного бюджету України, в тому числі на державне оборонне замовлення, здійснюється без проведення торгів (конкурсів, тендерів).

Стаття 19. Використання коштів, одержаних від реалізації стандартів

Кошти, одержані від реалізації національних, регіональних і міжнародних стандартів, спрямовуються виключно на виконання робіт із стандартизації, розвиток науково-технічної бази.

Розділ VІІ ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом одного року з дня надбання чинності цим Законом:

- внести до Верховної Ради України законопроекти щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом;

- прийняти нормативно-правові акти, що випливають з цього Закону;

- забезпечити приведення своїх нормативно-правових, а також нормативно-правових актів Міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність з нормами цього Закону;

- визначити порядок та терміни дії галузевих стандартів та прирівняних до них, інших нормативних документів колишнього СРСР

3. Державні та інші стандарти є чинними до припинення їх дії або до прийняття відповідних стандартів згідно з вимогами цього Закону.

4. Вимоги державних та інших стандартів, обов'язкові до виконання, є чинними до прийняття відповідних технічних регламентів та інших нормативно-правових актів, які регулюють ці питання.

5. До приведення законодавства у відповідність з цим Законом законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Глосарій

Агрегатування – це метод створення нових машин, приладів, обладнання, виробів шляхом компоновки їх з окремих стандартних або уніфікованих вузлів, деталей і механізмів, які багаторазово використовуються при створенні різної продукції на підставі геометричної та функціональної взаємозамінності.

Базовий показник (якості) – це показник, притаманний зразку продукції, який прийнято в якості еталона.

Безвідмовність – властивість об’єкта безперервно зберігати працездатний стан на протязі певного часу або виконувати певний обсяг роботи без відмов.

Бракування – дія, яку виконують з невідповідною продукцією, щоб не допустити її передбачене використання.

Випереджуюча стандартизація – встановлення підвищених норм та вимог до параметрів об’єктів стандартизації, які згідно з науковими прогнозами будуть оптимальними у майбутньому.

Взаємозамінність – це принцип конструювання, виробництва, експлуатації та ремонту виробів, який забезпечує можливість зборки (або заміни при ремонті) незалежно виготовлених деталей, що утворюють сполучення у збірних одиницях і агрегатах при виконанні вимог, які встановлюються до точності геометричних, механічних, електричних та інших параметрів якості, за якими експлуатаційні показники роботи виробу повинні бути оптимальними та знаходитися в заданих межах.

Верхнє межове відхилення - алгебраїчна різниця між найбільшим межовим розміром та номінальним розміром. Умовно позначається es (еs= d_нб - d_N) - для валу та ES (ES= D_нб - D_N) - для отвору.

Відносний показник якості – це відношення одиничного (комплексного) показника продукції, що оцінюється, до базового показника

Вимога означає – сформульована потреба або очікування, загальнозрозумілі або обов’язкові.

Властивість продукції – це об’єктивна особливість продукції, яка проявляється при її створенні, експлуатації або використанні.

Дефект – невиконання заданої або очікуваної вимоги, що стосується продукції (послуги), включаючи вимогу безпеки.

Дійсний розмір– розмір, який встановлено в результаті вимірів із допустимою похибкою.

Довговічність - властивість об’єкта зберігати працездатність до межового стану при дотриманні встановленої системи технічного обслуговування та ремонтів.

Допуск – різниця між найбільшим та найменшим межовими розмірами або абсолютна величина алгебраїчної різниці між верхнім та нижнім відхиленням. Умовно позначається T_d (T_d = d_нб – d_нм) - для валу та T_D (T_D = D_нб – D_нм) -для отвору.

Допуск посадки — різниця між найбільшим та найменшим зазором або натягом

Зазор – різниця розмірів отвору та валу, якщо розмір отвору більше розміру валу.

Зберігаємість – здатність виробу зберігати працездатність до початку експлуатації.

Знак відповідності – захищений у відповідному порядку знак, який застосовується або видається у відповідності із правилами системи сертифікації.

Зсунуті ряди – ряди параметрів та розмірів, які утворюються з основних або додаткових починаючи з члена ряду.

Інтегральний показник якості – це комплексний показник, який відображає співвідношення загального корисного ефекту від експлуатації або використання продукції до загальних витрат на її розробку, виготовлення та експлуатацію.

Кваліметрія – наукова дисципліна, яка вивчає методологію і проблематику кількісної оцінки якості.

Керівні документи (КД) - нормативно - технічні документи, які встановлюють норми, правила, вимоги організаційно – методичного характеру (методичні вказівки, методики розрахунків, методики вимірювань та випробувань, положення про служби та інші).

Кодекс усталеної практики (звід правил) – документ, що містить практичні правила чи процедури проектування, виготовлення, монтажу, технічного обслуговування, експлуатації обладнання, конструкцій чи виробів. Кодекс усталеної практики може бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.

Коефіцієнт готовності – доля часу, протягом якого виріб знаходиться в працездатному стані в сталому процесі експлуатації

Комплексна стандартизація продукції – це встановлення та застосування взаємопов’язаних за рівнем вимог до якості готових виробів, а також до необхідної для їх виготовлення сировини, матеріалів, комплектуючих, вузлів і всього комплексу процесів, які забезпечують створення і доведення продукції до споживача та її оптимальне використання.

Комплексний показник якості відноситься до двох або декількох властивостей продукції.

Межові розміри – два гранично допустимі розміри, між якими повинен знаходитися або яким може бути рівним дійсний розмір годної деталі.

Межове відхилення – алгебраїчна різниця між межовим та номінальним розміром. Розрізняють верхнє та нижнє межове відхилення.

Метод повної взаємозамінності – це метод, за яким потрібна точність замикаючої ланки розмірного ланцюга досягається при включенні в нього або заміні в ньому будь-якої ланки без вибору або підгонки розміру.

Надійність – це властивість технічних об’єктів виконувати свої функції і зберігати на протязі часу величини встановлених експлуатаційних показників в потрібних межах при дотриманні певних режимів роботи, умов зберігання, транспортування, використання, технічного обслуговування та ремонтів. Термін „надійність” вживається лише для загального описування в некількісних термінах.

Нижнє межове відхилення - алгебраїчна різниця між найменшим межовим розміром та номінальним розміром. Умовно позначається eі (еs= d_нм - d_N) - для валу та EІ (ES= D_нм - D_N) -для отвору.

Номінальний розмір – розмір який приймається за початок відрахування і відносно якого визначаються межові розміри

Нормативний документ – документ, що встановлює правила, загальні принципи чи характеристики щодо різних видів діяльності або їх результатів. Цей термін охоплює такі поняття, як „стандарт”, „кодекс усталеної практики” та „технічні умови”.

Натяг– різниця розмірів валу та отвору до зборки, якщо розмір валу більше розміру отвору.

Найбільший натяг – різниця між найбільшим межовим розміром валу та найменшим межовим розміром отвору N_нб =d_нб. - D_нм.

Найменший натяг – різниця між найменшим межовим розміром валу та найбільшим межовим розміром отвору N_нм = d_нм - D_нб..

Нормальний температурний режим при контролі

Найбільший зазор – різниця між найбільшим межовим розміром отвору та найменшим межовим розміром валу S_нб = D_нб - d_нм.

Найменший зазор – різниця між найменшим межовим розміром отвору та найбільшим межовим розміром валу S_нм = D_нм - d_нб..

Одиничний показник якості відноситься тільки до однієї з властивостей продукції.

Основополагаючі стандарти регламентують організаційно - методичні та загально технічні положення, термінологію для певної галузі стандартизації, а також норми і правила, які забезпечують узгодженість різних видів діяльності в процесі розробки, виробництва, транспортування ті утилізації продукції, охорону навколишнього середовища, безпеку продукції.

Основний отвір - отвір, основне (нижнє) відхилення якого дорівнює нулю.

Основний вал - вал, основне (верхнє) відхилення якого дорівнює нулю

Ознака (параметр) продукції – це чисельна або якісна характеристика будь-яких властивостей чи станів продукції.

Параметр продукції – ознака продукції, яка кількісно характеризує її певні властивості.

Переважні числа – числа яким необхідно надавати перевагу порівняно з усіма іншими для встановлення величини параметрів об’єктів стандартизації (вимірювальної та випробувальної техніки, конструкцій і технологій, послуг і товарів, складових частин, матеріалів і сировини та інше).

Похідні ряди – ряди параметрів та розмірів, які утворюються з основних ( ; ; ; ) або додаткових ( ; ) за допомогою відбору кожного члена ряду.

Продукція – результат процесу або діяльності підприємства. Цей результат може бути у вигляді послуги, переробних матеріалів, обладнання, інтелектуальної продукції або комбінації з них.

Проект – єдиний процес, що складається з сукупності скоординованих та контрольованих видів діяльності з датами початку та закінчення, здійснюється для досягнення мети, яка відповідає конкретним вимогам, і містить обмеження щодо термінів, вартості та ресурсів.

Показник якості– кількісна характеристика властивості продукції, яка входить в склад її якості і яка розглядається стосовно до певних умов її розробки, виробництва, експлуатації або використання.

Посадка - характер сполучення деталей, який визначається величиною зазорів або натягів у з’єднанні.

Посадка з зазором - посадки, при яких у сполученнях деталей забезпечується зазор, що характеризує більшу або меншу свободу відносного переміщення деталей.

Посадка з натягом - посадки, при яких у сполученнях деталей забезпечується натяг, що характеризує більшу або меншу ступінь спротиву взаємному відносному переміщенню деталей.

Посадки в системі валу - це посадки, в яких потрібні зазори або натяги отримують сполученням різних отворів із основним валом.

Посадки в системі отвору – це посадки, в яких потрібні зазори або натяги отримують сполученням різних валів із основним отвором.

Перехідними посадками називаються посадки, при яких у сполученнях деталей можливо отримати як найбільший зазор, так і найбільший натяг.

Придатна продукція – продукція, що задовольняє всім встановленим вимогам.

Ремонт – дія, яку виконують з невідповідною продукцією, щоб зробити її придатною для передбаченого використання.

Ремонтопридатність– властивість об’єкта, яка полягає в його пристосованості до попередження, виявлення та усунення відмов і пошкоджень при технічному обслуговуванні та ремонті.

Розрахунковий метод визначення чисельних значень показників якості продукції базується на використанні розрахунків на основі відомих теоретичних або емпіричних залежностей і даних, які отримані іншими методами.

Системою допусків є закономірно побудована сукупність допусків та посадок.

Соціологічний метод визначення чисельних значень показників якості продукції базується на збиранні та аналізі відгуків про неї фактичних або можливих споживачів продукції.

Стандарти на продукцію та послуги встановлюють технічні вимоги до певного виду в процесі її виробництва, поставки або використання. Вони встановлюють способи контролю та випробувань, вимоги до упаковки, маркіровки, зберігання продукції або якості послуг.

Стандарти на процеси встановлюють вимоги до послідовності та методів виконання окремих операцій (робіт) у певних процесах, які використовуються в різних видах діяльності.

Стандарти на методи контролю визначають технічні засоби, послідовність операцій, способи контролю (вимірювань, випробувань, аналізу) продукції, послуг, процесів.

Ступінчаті ряди – будуються з використанням різних геометричних або арифметичних прогресій для певних інтервалів ряду.

Систематичні помилки – постійні за величиною та напрямком або ж ті що змінюються по визначеному закону.

Система якості - сукупність технічних та організаційних заходів, які необхідні для забезпечення стабільно високої якості виробів при найнижчих можливих витратах.

Сертифікація в загально прийнятій міжнародній термінології визначається як встановлення відповідності. В перекладі з латинської „сертифікація” означає „зроблено вірно” (certum – вірно, facere – робити).

Сертифікат відповідності – документ, оформлений у відповідності з правилами системи сертифікації, який вказує, що відповідним чином ідентифікована продукція, процес або послуга відповідає конкретному стандарту або іншому нормативному документу.

Система сертифікації – система, яка має власні правила процедури та управління для проведення сертифікації відповідності.

Стандарт (в загальному розумінні)– це нормативний документ, розроблений на засадах відсутності протиріч з істотних питань з боку більшості зацікавлених сторін і затверджений визнаним органом, в якому встановлені правила, вимоги, загальні принципи чи характеристики, що стосуються різних видів діяльності або їх результатів для досягнення оптимального ступеня упорядкування в певній галузі.

Технічний стандарт – нормативно - технічний документ, який встановлює вимоги до груп однорідної продукції і, в необхідних випадках, вимоги до конкретної продукції, правилам її розробки, виробництва, застосування, утилізації.

Технічні умови (ТУ) нормативно - технічний документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умови, як правило, встановлюють на конкретну продукцію (марки, моделі, зразки) і можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.

Узагальнений показник якості продукції відноситься до такої сукупності її властивостей по якій прийнято рішення оцінювати якість продукції.

Уніфікація (від латинського слова, яке означає об’єднання, приведення до єдиної форми або системи) – вибір оптимальної кількості різновидів продукції, процесів, послуг однакового призначення, а також значень їх параметрів та розмірів.

Управління якістю – „скоординована діяльність, яка полягає у спрямуванні та контролюванні організації щодо якості”

Експериментальний (різновиди: реєстраційний, вимірювальний) метод базується на безпосередньому вимірюванні показників якості або на виявленні і підрахуванні кількості різних подій та явищ за допомогою технічних вимірювальних пристроїв і контрольного обладнання.

Експертний метод застосовується в тому випадку, коли неможливо експериментальним та розрахунковим методами отримати об’єктивне і точне значення показника якості продукції. Він базується на встановленні величини показників якості за допомогою і на основі рішень, які приймаються групою кваліфікованих спеціалістів – експертів.

Функціональний критерій виробу - це корисна робота, яку машина виконує в конкретних умовах експлуатації, згідно з її призначенням, за визначений термін використання.

Якість продукції (ISO серії 9000 - 1994) – сукупність властивостей і характеристик продукції або послуг, які надають продукції або послугам здатності задовольнити обумовлені або передбачені потреби (споживачів).

В стандарті ДСТУ ISO 9000-2001: якість – „ступінь, до якого сукупність власних характеристик задовольняє вимоги” [4].

ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ