Мета роботи

Вивчити будову, роботу та особливості використання машин для збирання картоплі і цукрових буряків.

2. Тривалість заняття -2 академічні години.

3. Обладнання робочого місця

Машини: УКВ-2; ККУ-2А; КСП-15; КІР-1,5; БД-6; КС-6, стенд із робочими

органами коренезбиральних машин, плакати, манометр, компресор, лінійка, набір інструменту.

4. Місце проведення заняття

Лабораторія №2 ґрунтообробних, посівних і садильних машин, відкрита площадка для зберігання с.-г. техніки кафедри с.-г. машин.

5. Загальні відомості

Під час збирання врожаю картоплі послідовно виконують такі технологічні операції:

- збирання (знищення) бадилля (за 10 – 14 робочих днів до викопування картоплі);

- передзбиральне розпушування міжрядь;

- підкопування кущів картоплі й одночасне їх піднімання з шаром ґрунту;

- відокремлення (сепарація) від бульб ґрунту, бадилля, бур’янів, рослинних решток, каміння та інших домішок;

- збирання бульб у тару або транспортні засоби;

- перевезення бульб до місця сортування;

- очищення і сортування картоплі за розмірами та закладання бульб на зберігання.

Існують такі способи збирання картоплі:

- потоково-комбайновий, під час якого картоплезбиральний комбайн за один прохід викопує картоплю, очищує її від домішок і ґрунту й навантажує на транспортний засіб;

- роздільний, що полягає у послідовному підкопуванні та укладанні в один валок шести рядків картоплі картоплекопачем-валкоукладачем з наступним підбиранням бульб картоплезбиральним комбайном;

- комбінований, за якого картоплекопач-валкоукладач послідовно викопує картоплю з чотирьох рядків і укладає її в міжряддя двох середніх рядів, які викопує картоплезбиральний комбайн з одночасним підбиранням вже вибраних картоплекопачем-валкоукладачем бульб;

- частково механізований з використанням картоплекопачів, які підкопують один або два рядки і укладають виділені бульби на поверхню поля з наступним їх підбиранням вручну.

У картоплезбиральних машинах і комбайнах можна виділити дві групи робочих органів – підкопувальні і сепарувальні.

Підкопувальніробочі органи підкопують разом з ґрунтом один, два або більше рядків картоплі, частково або повністю їх розкришують і передають до наступних робочих органів. Підкопувальні робочі органи поділяються на:

- лемішні (бувають активні, пасивні і комбіновані);

- дискові;

- комбіновані (пасивний леміш з обертовим диском);

- роторні (пасивний леміш з ротором).

Сепарувальні робочі органи призначені для руйнування підкопаного пласта, відділення бульб від ґрунту, каміння, бадилля, рослинних решток. До них належать:

- пруткові елеватори;

- грохоти;

- бадилевідокремлювальні пристрої;

- камене-, ґрудковідокремлювальні пристрої;

-перебиральні столи.

Для доочищення і сортування картоплі застосовують роликові та сітчасті сортувалки, які входять в обладнання до пересувних і стаціонарних сортувальних пунктів. В окремих випадках некондиційні бульби й домішки відокремлюють вручну.

Під час механізованого збирання врожаю цукрових буряків використовують окремі машини (комбайни), які послідовно виконують наступні операції:

- суцільне збирання гички з навантаженням її у транспортні засоби;

- вивезення гички за межі поля для згодовування тваринам або силосування;

- доочищення обрізаних головок коренеплодів;

- викопування коренеплодів;

- очищення коренеплодів від землі та завантаження у транспортні засоби;

- транспортування коренеплодів на переробне підприємство.

Існують наступні способи збирання цукрових буряків:

- потоковий (комбайновий), який полягає у викопуванні коренеплодів, очищенні їх від землі та навантаженні у транспортні засоби, що відвозять буряки на переробне підприємство;

- перевалочний, за якого викопані коренеплоди від коренезбиральної машини транспортуються на край поля (перевалочний майданчик), укладаються у бурти (кагати), а потім доочищаються, завантажуються у транспортні засоби і відвозяться на переробку;

- потоково-перевалочний (комбінований), що передбачає транспортування частини викопаних коренеплодів безпосередньо на завод, а решту на перевалочний майданчик.

Коренезбиральні машини призначені для викопування коренеплодів цукрових буряків, посіяних з міжряддям 45 або 60 см (для зони зрошуваного землеробства), очищення їх від ґрунту і рослинних решток та завантаження у транспортні засоби. Складовими елементами коренезбиральних машин є автомат водіння, копачі (дискові, роторні, вильчасті, лемішні), очисники (вальцеві, роторні, шнекові тощо), поздовжні, поперечні і вивантажувальні транспортери (елеватори), бункери.

Буряконавантажувачі-очисникипризначені для підбирання коренеплодів із валків, кагатів, доочищення їх від землі й рослинних решток з одночасним навантаженням у транспортні засоби. Навантажувачі складаються з енергетичної (трактор МТЗ-80) та навантажувально-очисної (підгрібальні щитки, кулачковий очисник, приймальний, поздовжній і вивантажувальний транспортери, поперечно-шнековий очисний пристрій) частин.

6. Методика виконання лабораторної роботи

Вивчення конструкцій машин і комбайнів для збирання картоплі і цукрових буряків проводиться на їх натурних зразках безпосередньо на робочому місці.

Вивчення конструкції та особливостей регулювання коренезбиральної машини проводять на діючій моделі КС-6. Регулюють глибину ходу підкопувальних дисків, натяг віток транспортерів, знайомляться з особливістю відключення вивантажувального елеватора.

Вивчення конструкції і особливостей регулювання картоплекопачів і комбайнів та картоплесортувальних пунктів проводять на їх діючих моделях. Вивчають регулювання глибини ходу підкопувальних лемешів і амплітуду коливань верхньої вітки елеватора, тиск у балонах-грудкоподавлювачах.

7. Послідовність виконання лабораторної роботи

7.1. Вивчити будову, роботу та використання комбайна ККУ-2А.

7.2. Відрегулювати глибину ходу підкопувальних лемешів внаслідок їх переміщення вверх (вниз) відносно опорних коліс.

7.3. Встановити різну (20, 40, 60 мм) амплітуду коливань верхньої вітки пруткового елеватора, змінюючи положення пальця кривошипа механізму приводу.

7.4. Встановити тиск у балонах-грудкоподавлювачах 0,01 МПа.

7.5. Вивчити будову, роботу та використання картоплекопача-валко­укладача УКВ-2.

7.6. Змінити положення щитка для формування з викопаної картоплі валка різної ширини.

7.7. Ознайомитися з роботою сортувального пункту КСП-15.

7.8. Вивчити будову, роботу, основні регулювання та використання гичкозбиральної (БМ-6).

7.9. Простежити за послідовністю регулювання вертикального і горизонтального зазорів між диском і копіром гичкозрізувального апарату.

7.10. Вивчити будову, роботу, основні регулювання та використання коренезбиральної машини (КС-6).

7.11. Запустити двигун коренезбиральної машини.

7.12. Включити в роботу автомат водіння машини по рядках і ознайомитися з його роботою.

7.13. Привести в рух всі робочі органи машини КС-6.

7.14. Відключити на 10 секунд вивантажувальний елеватор.

7.15. Відключити робочі органи і вимкнути двигун.

7.16. Простежити за регулюваннями глибини ходу підкопувальних дисків, натягу віток транспортерів.

7.17. Скласти звіт.

8. Питання для звіту

8.1 Нарисувати схему та описати технологічний процес роботи картоплезбирального комбайна ККУ–2А.

8.2. Описати технологічний процес роботи машини КС-6.

8.3. Описати організацію збирання картоплі на полі копачами.

Питання для самоконтролю

9.1. Способи збирання картоплі та машини для їх реалізації.

9.2. Призначення машин бурякозбирального комплексу для двофазної технології.

9.3. Способи (технології) збирання цукрових буряків і машини для їх реалізації.

9.4. Призначення та технологічний процес роботи дворядного лемішно-транспортерного картоплекопача.

9.5. Призначення основних вузлів картоплезбирального комбайна (за технологічним процесом).

9.6. Призначення та робота гичкозбиральної машини БМ-6.

9.7. Технологічний процес роботи коренезбиральної машини КС-6.

9.8. Обґрунтуйте вибір коренезбиральної машини КС-6Б чи РКС-6, якщо Ви фермер.

9.9. Які роботи доцільно виконати на полі перед (днів за 7…10) збиранням картоплі копачами або комбайнами?

9.10. Як розрахувати необхідну кількість машин для забезпечення безперебійної роботи бурякозбирального комплексу?

9.11. Коли та як розділяють картоплю на три фракції (робота КСП-15)?

Бібліографічний список

4. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. – К.: Урожай, 1994. – С. 333-353; 369-383.

5. Карпенко А.Н., Халанский В.М. Сельскохозяйственные машины. – М.: Колос, 1983 (1989). – С. 325-357.

6. Ярошенко П.Н., Ярошенко Л.О. Сільськогосподарські машини: Лабораторно-практичні заняття. – К.: Вища школа, 1978. – С. 203-215.