Мета роботи. Вивчити призначення, будову та роботу зерноочисних і сушильних машин

Вивчити призначення, будову та роботу зерноочисних і сушильних машин. Ознайомитися з технологічними регулюваннями машин для післязбирального обробітку зерна.

2. Тривалість заняття2 академічні години.

3. Обладнання робочого місця

Зерноочисні машини ОВП-20А, СМ-4, плакати, інструкції з експлуатації.

4. Місце проведення заняття:

Лабораторія №5 зернозбиральних комбайнів і машин для післязбирального обробітку зерна кафедри с.-г. машин.

5. Загальні відомості

Післязбиральний обробіток зерна передбачає його очищення, сортування, сушіння та зберігання, а також виконання навантажувально-розвантажувальних і транспортних операцій.

Зернову суміш поділяють на фракції за такими фізико-механічними властивостями окремих видів насіння і домішок:

- розмір (довжина, ширина, товщина);

- аеродинамічні властивості (парусність);

- стан і форма поверхні;

- щільність;

- колір.

Зерноочисні машини поділяють на три типи:

- первинного обробітку для отримання продовольчого зерна (прості машини);

- очищення і сортування зерна для отримання насіннєвого матеріалу (складні машини);

- спеціальні машини для очищення зерна і насіння від важковідокремлюваних домішок (гірки, змійки, електромагнітні машини, пневматичні сортувальні столи).

Зерноочисні машини першої групи (ОВП-20, ОВС-25) – це пересувні в межах току агрегати, основними вузлами яких є завантажувальний і вивантажувальний транспортери, приймальна камера, повітряні канали та решітні стани.

Завантажувальний транспортер скребкового типу призначений для рівномірного забирання з току зерна і подачі його до приймальної камери.

Приймальна камера поділяє зернову суміш на два рівні потоки, які, пройшовши повітряні канали, скеровуються на решітні стани.

Повітряні канали призначені для відокремлення від зернової суміші легких домішок. Канали з’єднуються з вентилятором, що створює повітряний потік, яким легкі домішки виносяться у відстійну камеру.

Решітні стани, що працюють паралельно, – це комплекти решіт Б₁, Б₂, В і Г, які встановлені з нахилом і, здійснюючи коливання, відділяють зерно або домішки відповідної фракції – схід з решета Б₂ і прохід через решето В складають крупні і дрібні домішки, а прохід через решето Б₂ і схід з решета Г – очищене зерно. Решітні стани здійснюють поділ зерна за товщиною і шириною та відділяють крупні і дрібні домішки.

Вивантажувальний транспортер призначений для подачі очищеного зерна від решітних станів в кузов транспортних засобів або в бурт.

Зерноочисно-сортувальна машина СМ-4 призначена для очищення і сортування насіння зернових, зернобобових, трав, олійних і технічних культур. Машина обладнана повітроочисним пристроєм, що складається з двох замкнутих аспіраційних систем, решітним станом, двопотоковим ковшовим відвантажувальним вертикальним елеватором (норією) та трієрними циліндрами.

Трієрні циліндри призначені для відділення від зерна основної культури коротких (кукільний циліндр) і довгих (вівсюжний циліндр) домішок. Принцип їх роботи однаковий і полягає у відокремленні менших за довжиною частинок суміші та скиданні їх у жолоб, з якого вони виносяться шнеком.

6. Методика виконання лабораторної роботи

Вивчення конструкцій машин для післязбирального обробітку зерна проводиться на їх натурних зразках безпосередньо на робочому місці. Для підвищення ефективності заняття кожну підгрупу ділять на дві ланки, кожна з яких на робочому місці і під керівництвом ведучого викладача або навчального майстра вивчає певну групу насіннєочисних (сортувальних) машин протягом 15 хв. Після цього ланки послідовно міняються робочими місцями до повного ознайомлення з усіма машинами.

Під час вивчення конструкції і процесу роботи ворохоочисної машини необхідно відрегулювати положення щіток відносно решітного стану, змінити величину повітряного потоку.

Вивчення конструкції та особливостей регулювання насіннєочисної машини проводять на діючій моделі. Регулюють величину повітряного потоку, положення щіток, встановлюють норію для роботи в режимах заповнення кузова автомобіля і тари, змінюють положення жолоба трієра.

Для спеціальних машин проводять регулювання величини повітряного потоку і нахилу деки (сортувальний стіл) та подачі залізного порошку (електромагнітна машина).

7. Послідовність виконання лабораторної роботи

7.1. Вивчити будову і технологічний процес роботи повітряно-решітної машини ОВП-20А.

7.2. Відрегулювати величину повітряного потоку відкриванням заслінки в повітряних каналах.

7.3. Ознайомитись із регулюванням щіток, встановлених під решітним станом.

7.4. Ознайомитись з особливостями будови складної зерноочисної машини СМ-4.

7.5. Включити машину СМ-4 в роботу.

7.6. Засвоїти роботу повітряної очистки, норії, трієрних циліндрів.

7.7. Прослідкувати за роботою, амплітудою та частотою коливань решітного стану і щіток.

7.8. Скласти звіт.

8. Питання для звіту

8.1. Нарисувати схему технологічного процесу та описати роботу зерноочисної машини ОВП-20А.

8.2. Нарисувати схему та описати роботу трієрного циліндра.

Питання для самоконтролю

9.1. За якими ознаками та якими робочими органами зерноочисних машин розділяється зернова суміш?

9.2. Які способи та машини для сушіння зерна Ви знаєте?

9.3. Якої вологості зерно можна тривало зберігати?

9.4. Будова та призначення робочих органів машини ОВП-20А.

9.5. Як працює решітний стан із чотирьох решіт зерноочисної машини
ОВП-20А?

9.6. Будова та призначення робочих органів насіннєочисної машини СМ-4.

9.7. Призначення та принцип роботи трієрних циліндрів насіннєочисної машини СМ-4, технологічні регулювання.

9.8. Як працюють повітряні очистки простих (ОВП-20) і складних (СМ-4) зерноочисних машин?

9.9. Для чого використовують і як працюють бункери активного вентилювання?

9.10. Правила техніки безпеки під час роботи на зерноочисних машинах.

Бібліографічний список

1. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. – К.: Урожай, 1994. – С. 316 – 337.

2. Карпенко А.Н., Халанский В.М. Сельскохозяйственные машины. – М.: Колос, 1983 (1989). – С. 293 - 321.

3. Ярошенко П.Н., Ярошенко Л.О. Сільськогосподарські машини: Лабораторно-практичні заняття. – К.: Вища школа, 1978. – С. 184 - 200.