Мета роботи. Засвоїти послідовність підготовки зернозбирального комбайна до роботи та перевірки якості його роботи.

Засвоїти послідовність підготовки зернозбирального комбайна до роботи та перевірки якості його роботи.

2. Тривалість заняття –2 академічні години.

3. Обладнання робочого місця:

Зернозбиральні комбайни СК-5 „Нива”, „Дніпро-350”, комплект плакатів.

4. Місце проведення заняття:

Лабораторія №5 зернозбиральних комбайнів і машин для післязбирального обробітку зерна кафедри с.-г. машин.

5. Загальні відомості

Перед роботою справний і заправлений експлуатаційними матеріалами комбайн обкатують впродовж 4 годин. Перед пуском двигуна вручну прокручують механізми за допомогою шківа контрприводу. Деку молотарки опускають у нижнє положення, відкривають нижні кришки елеваторів і прокручують. Обкатування здійснюється вхолосту. При обкатуванні виявляють і усувають несправності, підтягують ослаблені кріплення, ущільнення, що перешкоджають втраті зерна. Далі продовжують обкатування комбайна в польових умовах – 30 годин на 75% номінальної потужності двигуна з метою перевірки справності механізмів і припрацювання деталей.

Якість роботи комбайна визначається двома показниками, вираженими у відсотках: втратами зерна і його пошкодженням.

Втрати зерна складаються з втрат колосків і вільних зерен. Для визначення цього показника підбирають на заданій площі колоски і зерна, зважують і обчислюють втрати у розрахунку на 1 га. Знаючи цей показник і врожайність, знаходять втрати зерна у відсотках.

Причиною втрат колосків можуть бути незбіг напряму руху комбайна з напрямом валків, невідповідності швидкості руху комбайна і підбирача, неправильне встановлення підбирача.

Втрати зерна можуть відбуватися через неповне обмолочування колосків і їх втрат разом із соломою або половою. Причиною цього може бути неправильне регулювання молотильного апарата й очистки, незадовільна робота соломотряса, неправильне встановлення решіт, перевантаження комбайна, що призводить до зниження частоти обертання колінчастого вала двигуна і швидкості руху робочих органів комбайна.

Втрати в результаті недомолоту і втрати вільного зерна з соломою можна визначити при повторному обмолоті соломи і замірі зібраного зерна з відповідним перерахунком на 1 га.

Пошкодження зерна відбувається переважно в молотильному апараті в результаті перекосу деки, малого зазору між молотильним барабаном і декою, надмірної частоти обертання молотильного барабана. Показник пошкодження зерна визначають після відбору з бункера проб зерна, виділення із них і зважування пошкоджених зерен.

6. Методика виконання лабораторної роботи

6.1. Вивчити порядок підготовки зернозбирального комбайна до роботи.

6.2. Вивчити контроль якості роботи комбайна.

6.3. Ознайомитися з пристосуваннями до комбайна для збирання інших культур.

7. Послідовність виконання лабораторної роботи

7.1. Вивчити порядок підготовки зернозбирального комбайна до роботи.

7.2. Вивчити контроль якості комбайна.

7.3 Ознайомитися з пристосуванням до комбайна для збирання інших культур.

7.4. Скласти звіт.

8. Зміст звіту

8.1. Нарисуйте схему способів руху комбайна.

8.2. Нарисуйте технологічну схему збирання соломи і полови за допомогою універсального пристосування ПУН – 5.

Питання для самоконтролю

9.1. Які ви знаєте машини для збирання соломи?

9.2. Технологія та організація збиральних робіт.

9.3. Які ви знаєте пристосування для збирання соняшнику на зерно і круп'яних культур.

9.4. Які ви знаєте пристосування для збирання насінників трав чи кукурудзи на зерно?

9.5. Порядок підготовки зернозбирального комбайна до роботи.

9.6. Контроль якості роботи комбайна.

Бібліографічний список

1. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. – К.: Урожай, 1994. – С.257-299.

2. Карпенко А.Н., Халанский В.М. Сельскохозяйственные машины. – М.: Колос, 1983 (1989). – С.239-290.

3. Ярошенко П.Н., Ярошенко Л.О. Сільськогосподарські машини: Лабораторно-практичні заняття. – К.: Вища школа, 1978. – С.107-157.

4. Погорілець О.М., Живолуп Г.І. Зернозбиральні комбайни. –К.: Урожай, 1994. –232 с.