Хід лекції.
Організаційний момент.
Перевірка домашнього завдання.
Актуалізація опорних знань студентів.
Вивчення нового матеріалу:
1.Початок культурного відродження
Зачинателі національного відродження в Західній Україні вийшли із середовища теко-католицького духовенства. У1816 р. священик Іван Могильницький заснував у Перемишлі «Клерикальне товариство» з метою розповсюдження релігійних текстів українською мовою. І.Могильницький
Створив «Граматику» української мови, ас 53. що українська мова є рівноправною слов'янською мовою, а не діалектом російської чи польської мов.
У 30-і рр. XIX ст. центр діяльності, спрямованої на пробудження національної свідомості західних українців, переміщується до Львова, де з 1830 по 1837 рр. діяв культурно-освітній гурток «Руська трійця». Його засновниками були студенти Львівського університету Маркіян Шашкевич, Яків Вагилевич, Яків Головацький. За мету вони ставили боротьбу проти національного гноблення, виступали за поширення знань про українську історію, традиції, перетворення української мови на літературну. У1837 р. гурток видав альманах «Русалка Дністровая», майже весь тираж якого був конфіскований. При цьому начальник поліції Львова зазначив: «... ці божевільні тут хочуть відродити давно мертвий і похований русинський народ».
Ці перші культурно-освітні організації сприяли зростанню національної свідомості українців, активізації національних процесів.
2.Вплив революції 1848р.
Значним поштовхом до розгортання визвольного руху стала революція 1848-1849 рр., яка охопила Австрійську імперію. Центром революційних подій у західноукраїнських землях був Львів. Тут у травні 1848 р. українська інтелігенція та уніатське духовенство створили першу в Західній Україні українську політичну організацію-Головну Руську Раду на чолі з єпископом Якимовичем. Рада вимагала утворення української автономії в Східній Галичині, що призвело до конфлікту з поляками, які не хотіли визнавати за українцями права на цей регіон, вважаючи всю Галичину польською. Для сприяння розвитку української культури Рада утворила культурно-освітню організацію – «Галицько-Руська матиця».
У листопаді 1848 р. відбулося збройне повстання у Львові з вимогою утворення української автономії. Революційним рухом були охоплені Буковина і Закарпаття.
Характерною особливістю національного відродження в Галичині була політизація, що виявлялась у поєднанні як суто національних, так і політичних вимог, створенні нових організацій, діяльність яких спрямовувалась на задоволення національно-політичних потреб українського народу.
Основні підсумки революції:
1.Ліквідація в Австрійській імперії кріпосного права, проголошення конституційного правління та громадянських прав.
2.Було покладено початок політичній боротьбі населення Західної України за своє національне і соціальне визволення.
3.Активізація суспільно-політичного руху, його строкатість та суперечливість.
У другій пол. XIX ст. в суспільно-політичному русі в Західній Україні діяло три напрямки:
Москвофіли - реакційний, представники якого не визнавали існування українського народу та його мови, пропагували ідею «єдиної російської народності від Карпат до Камчатки», виступали за приєднання до Росії. Мали свою політичну організацію, видавничу базу, але значною підтримкою населення не користувалися.
Народовці - національний напрямок, який спрямовувався на служіння інтересам українського народу, звідки й дістав свою назву. Головною метою народовців був розвиток української мови і культури, підвищення культурно-освітнього рівня і національної свідомості українського населення.
У 1868 р. народовці заснували у Львові культурно-освітнє товариство «Просвіта», яке очолив відомий педагог, журналіст, композитор А.Вахнянин. «Просвіта» мала філії у всіх містах Західної України. Крім культурно-просвітницької роботи, вона займалася й економічною діяльністю - засновувала кооперативи, крамниці, позичкові каси. На кін. XIX ст. «Просвіта» за популярністю серед населення суперничала з церквою.
На рубежі 70-80-х рр. народовський рух включається в політичне життя.
У1885 р. народовці заснували свій політичний орган - Народну Раду, яку очолив Юліан Романчук. Організація висунула вимогу надати українським землям автономію в межах Австро-Угорщини.
Народовський рух поступово поширився на Буковині і Закарпатті.
Радикальний напрямок, який виник під впливом ідей М.Драгоманова. Радикали виступали за утворення незалежної України, пропагували революційні методи боротьби, закликали до політичної діяльності широкі народні маси. Очолювали напрямок Іван Франко, Михайло Павлик, Остап Терлецький.
М.Грушевський. Наукове товариство ім. Т.Шевченка.
У 1894 р. із Києва до Львова переїхав М.Грушевський, зайнявши посаду професора Львівського університету. Ця подія мала великий позитивний вплив на розвиток національного руху, української науки, зв’язків між західними і східними українцями М.Грушевський очолив створене «Просвітою» Наукове товариство ім. Т.Шевченка, об'єднавши навколо нього майже всіх провідних східно- і західноукраїнських учених.
Дата добавления: 2014-12-29; просмотров: 1030;