Хід лекції. I. Організаційний момент.
I. Організаційний момент.
II. Перевірка домашнього завдання.
III. Актуалізація опорних знань студентів.
IV. Вивчення нового матеріалу:
1.Історичні умови розвитку культурно – релігійних рухів України ХVІ -першої пол. ХVІІ ст.
Українські землі були роз'єднані і опинилися під владою іноземних держав. Над Україною нависла загроза, з одного боку, ополячення, з іншого, - омосковлення. Спустошливі ординські напади нищили край, забирали тисячі людей у неволю. Втратила своє привілейоване становище українська православна церква – важливий чинник культурного прогресу. Проти неї і проти української культури вів уперту боротьбу католицизм, підтримуваний польською адміністрацією. Поглиблювалася денаціоналізація української знаті, дедалі більша кількість якої переходила в католицизм і ополячувалася. Незважаючи на це, українська культура продовжувала свій поступовий розвиток, і насипній XVI - поч. XVII ст. в ній відбуваються якісні зміни. Україна переживає справжнє національно-культурне піднесення. Обумовлене воно було різними факторами, серед них:
1.зростання ролі і значення козацтва, яке організувало оборону українських земель від виступило проти колоніального гноблення польської шляхти і окатоличення православних українців;
2.діяльність братств, спрямована на захист і розвиток української культури, утвердження просвітництва як ідеології українського населення;
3.ідеї Гуманізму та Реформації, що, проникаючи в Україну, впливали на середньовічну теоцентричну світоглядну систему, сприяли поширенню освіти, науки, пробуджували інтерес до української культури, мови. Виникнення і поширення гуманістичних, просвітницьких ідей зумовлювалося і визвольними рухами в Україні в ХVІ-ХVІІ ст.
2.Розвиток освіти. Наука.
У зв’язку з активним наступом католицької реакції становище освіти на Україні ускладнилось. Прагнучи поширити свій вплив, католицька церква закладає в Україні єзуїтські школи. Завдяки наполегливим зусиллям українців зберегти національний характер школи, православні руські школи існували в Заблудові, Володимирі-Волинському, Львові, Уневі, Холмі, Києві, Смотричі, Білостоці. Серед них визначне місце посідала Острозька школа - перша вища школа на Україні, заснована князем Костянтином Острозьким близько 1576-1580 рр. Працювала вона за програмою західноєвропейських університетів, провідне місце у програмі навчання посідало вивчення трьох мов: давньоукраїнської, грецької та латині. Першим ректором Острозької школи був відомий громадський діяч, письменник Герасим Смотрицький. Школа виховала плеяду видатних політичних і культурних діячів України, серед них відомий письменник, філолог, ректор Київської братської школи Мілетій Смотрицький, гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. У школі викладали відомі культурні діячі Іов Княгиницький, Дем’ян Наливайко - брат Северина Наливайка. Після смерті Костянтина Острозького (1608) школа занепадає, за його наступників її було перетворено на єзуїтську школу.
Поширенню освіти, поглибленню її зв’язків з національним життям сприяли братські школи, навчання в яких проводилося рідною мовою. Перша братська школа, відкрита у Львові у 1585 р., мала всестановий характер, високий рівень викладання. У1615 р. на кошти Гальшки Гулевичівни відкрилася братська школа у Києві, першим ректором якої був Іов Борецький. У1631 р. архімандрит Києво-Печерської Лаври Петро Могила заснував при лаврі школу вищого типу, яку через рік було об’єднано з Київською братською школою і названо Києво-Могилянською колегією (з 1701 р. - Київська академія). Ця школа, зберігаючи національні традиції, прийняла програму і методи західноєвропейських університетів. Викладання велося латинською мовою. Вивчалися сім вільних наук: граматика, риторика, поетика, філософія, математика, астрономія, музика; курс навчання тривав 12 років. У стінах академії народилося чимало псалмів, дум, кантів українською мовою, які згодом співалися народом.
З XIV ст. багато заможних українців для здобуття вищої освіти виїздили до Італії, Франції, Німеччини, Голландії, Чехії, Австрії, Польщі. Більшість із них поверталися на Україну, деякі залишалися працювати в Західній Європі. Визначним культурним діячем, навколо якого гуртувались польські літератори-гуманісти, був Павло Русин з Кросна - професор римської літератури. Всесвітньо відомим вченим у галузі астрономії, математики, медицини був випускник Болонського і Краківського університетів дрогобичанин Юрій Котермак (відомий як Юрій Дрогобич). У Болонському університеті він одержав ступінь доктора медицини і у 1481р. був обраний деканом медичного факультету. Юрій Дрогобич у 1483 р. видав у Римі книжку “Прогностична оцінка поточного” і став, таким чином, першим українським автором друкованої книги.
Поширенню на Україні вищої освіти сприяла польська Замойська академія, відкрита в 1595 р. у західноукраїнському місті Замості. її випускниками стали відомі діячі культури і науки Касіян Сакович, Ісая Козловський, Сильвестр Косов, які згодом були викладачами Києво-Могилянської академії.
Важливі зміни відбувалися в українській історіографії. У літописанні на зміну стислим літописним оповіданням приходять щорічні записи про найважливіші події, з’являються посилання на історичні джерела, що надає літописам грунтовного характеру. Відомою пам’яткою історичної літератури цього періоду є "Густинський літопис", який висвітлює події від Київської Русі до кінця XVII ст. Автор розрізняє історію Руси - України й історію Московського князівства, ставить питання про генезис української культури, вперше досліджує історію українського козацтва.
2.Розвиток літератури. Книгодрукування.
Внаслідок зруйнування культурних осередків в Україні у XIV - XV ст. спостерігається перерва в літературному процесі. Оригінальна літературна творчість розвивається слабо, літературні пам’ятки ідейно та стилістично не виходять за рамки традицій княжої доби.
Боротьба запорізького козацтва проти турецько-татарських нападів породила героїчний епос - думи та історичні пісні, створювані співцями-кобзарями. Виконувались ці твори речитативом під супровід бандури, кобзи чи ліри. Серед тем героїчного епосу чільне місце займали: турецько-татарська неволя, втеча з полону, смерть козака в степу, тема трагедії жінок-невільниць. Оригінальними пам’ятками народної поезії цього періоду є “Пісня про Байду”, “Дума про козака Голоту”, дума “Маруся Богуславка”. Народна творчість прославила почуття патріотизму, вірність православній вірі
Крім дум та історичних пісень, в українському фольклорі XIV-XVI ст. існувала релігійні поезія - легенди, вірші, пісні про початок і кінець світу, про перших людей, про муки і смерть Ісуса Христа, про премудрого Соломона та про життя апостолів.
У XVI-XVII ст. в Україні виникає шкільна драма. Це були так звані містерії та міраклі - релігійні драми, що випливали з потреб церкви сценічно відображати біблійні оповідання. Національною особливістю української шильної драми було те, що поміж віршовані діалоги релігійного змісту учні братських шкіл вводили комедійні дійства у формі інтермедій же інтерлюдій. Це були веселі, насичені національним гумором побутові сценки, що вставлялися між актами релігійної драми для розваги глядачів.
Найвизначнішою пам’яткою перекладної літератури цього періоду є "Пересопницьке євангеліє", перекладене так званою простою мовою, близькою до народної, Михайлом Василевичем та архімандритом Пересопницького монастиря Григорієм у 1556-1561 pp. Неабияка доля судилася цьому євангелію: на ньому складають присягу на вірність українському народові президенти незалежної, соборної держави Україна.
Наприкінці XVI ст. у відповідь на експансію католицизму на схід почала розвиватися полемічна література. Першим з гострими полемічними творами виступив ректор Острозької школи Герасим Смотрицький. Найбільш відомим його твором є трактат "Ключ царства небесного" (1587 р.) із закликом до українського та білоруського народів стати на захист вітчизни, її національних традицій. Значне місце в українській полемічній літературі кінця ХVІ ст. належить Стефану Зизанію, Мілетію Смотрицькому. Вершиною ж полемічної літератури стала творчість Івана Вишенського. У своїх посланнях з Афону в Україну («Посланіе до всех обще в Лядской земле живущих», «Обліченіе діавола-самодержца” та ін.) він різко виступав проти польсько-католицької реакції, висунув утопічну програму “царства Божого на землі”.
На розвиток освіти та українського письменства вплинуло виникнення друкарської справи в Україні. Точна дата початку книгодрукування в Україні не відома. Першим друкованим твором вважається "Апостол", виданий у 1574 р. у Львові Іваном Федоровим. Найновіші дослідження свідчать, що перша українська друкарня мусила існувати у Львові ще за століття перед тим, бо у 1460 р. багатий львівський міщанин Степан Дропан подарував церкві Св. Онуфрія і монастиреві при ній свою власну друкарню, яку польський король Казимир IV підтвердив привілеєм 1469 р.
4. Мистецтво.
Після монголо-татарської руїни монументальне будівництво в Наддніпрянській Україні на деякий час призупиняється, тоді як в західноукраїнських землях воно досягає помітного розвитку. У житловому будівництві цього періоду, як і в попередні часи, переважали дерев'яні будинки. Монументальна архітектура представлена замками та церквами. Відомими є замки в Луцьку, Острозі, Крем’янці, Кам’янці-Подільському, Богуславі та Трипіллі, укріплення і житлові споруди гетьманської столиці в Чигирині.
З кам’яних церков цього періоду збереглися церкви св.Онуфрія у Львові, церква св.Іоанна Предтечі в Кам’янці-Подільському.
Українське образотворче мистецтво особливого розвитку набуло на західно-українських землях. У живописі продовжує панувати іконографія, набуваючи все виразніших реалістичних рис. Найбільше пам’яток збереглося в околицях Львова, Самбора, Перемишля. На Волині цих пам’яток дійшло до нас близько десятка, на Київщині - декілька. До найкращих зразків іконопису і церковного різьблення цього періоду належить іконостас у відбудованому Успенському соборі Києво-Печерського монастиря.
Потреби друкарства зумовили розвиток графіки. З того часу збереглося чимало графічних робіт безіменних авторів. Так, численними гравюрами прикрашені вірші Касіяна Саковича на похорон гетьмана Петра Сагайдачного у 1622 р., тут вперше надруковано запорізький герб у вигляді козака з мушкетом на плечі.
Дата добавления: 2014-12-29; просмотров: 1096;