Млн. – Х тис. до н. е.

В Україні відомо понад 1 тис. поселень палеоліту.

На території України проживали люди кількох типів: пітекантропархантроп) – 1млн.-150тис. до н. е.; неандерталець (палеоантроп) – 150-35тис. до н. е.; кроманьйонець (Ноmо Sapiens) - бл. 35 тис. до н.е.

На зміну першій формі існування людського суспільства - первісному стаду - прийшла родова община, відбулася племінна організація суспіль­ства. Родинні зв'язки велися по материнській лінії (матріархат).

Основними заняттями населення було збиральництво та полювання. Люди навчилися виготовляти знаряддя праці із каменю, одяг, споруджувати житла, добув,ати вогонь. Намітився поділ праці між чоловіком і жінкою. Чоловіки займалися переважно полюванням, а жінки - домашнім господарством.

Почало зароджуватися мистецтво, первісні релігії: фетишизм, тотемізм, магія, анімізм.

Цей період в українській історії найдовший. На еволюцію людини, її занять, знарядь праці вплинуло велике обледеніння з різким похолоданням клімату.

Мезоліт (середній кам'яний вік).

IX тис. - VII тис. до н.е.

Мезолітичні пам'ятки знаходяться по всій території України.

Відбулося танення льодовика і утворення сучасних природно-кліматичних умов.

Винайдено лук і стріли, гарпуни, голки, кам’яні сокири, гачки.

Зроблено перші спроби приручити диких тварин - собаку, бика, свиню.

Крім мисливства, одним із основних занять стає рибальство, починає розвиватися тваринництво й рослинництво.

Неоліт (новий кам’яний вік).

VII тис. - IV тис. до н.е.

Відбувся перехід від привласненого до від­творного, продуктивного господарювання - землеробства і скотарства. Цей процес отри­мав назву ''неолітичної революції".

Завершилося формування техніки обробки каменю: пиляння, шліфування, свердління.

З'явилися перші штучні матеріали, створені людиною, - обпалена глина (кераміка) та тканина. Глиняний посуд швидко набував по­ширення, його форми та орнамент на різних територіях мали свої особливості. За такими знахідками археологи визначають кордони і час існування окремих археологічних культур. В Україні виділено понад 10 неолітичних архео­логічних культур. їх можна поділити на мислив- сько-рибальські (існували в лісовій зоні) та земле­робсько-скотарські (на півдні, в степовій зоні), що свідчить про нерівномірність розвитку нео­літичного суспільства.

Виникають прядіння і ткацтво, з ’явився ткаць­кий станок.

Енеоліт (мідно-кам’яний вік).

IVтис. - III тис. до н.е.

У IV тис. до н.е. люди освоїли перший метал - мідь.

Відбувся подальший розвиток відтворного господарства. Намітився перехід від мотичного до орного землеробства.

Наймогутнішою культурою епохи енео­літу була Трипільська культура, яка існу­вала з IV тис. до III тис. до н.е., названа так через поселення поблизу с. Трипілля (Київщина), дослідженого чеським архео­логом В.Хвойкою.

Трипільці були одним із найцивілізовані- ших етносів неолітичної доби:

основне заняття - орне землеробство. Вирощували ячмінь, просо, пшеницю, майже всі садово-городні культури, відомі сьогодні в Україні. Трипільська культура - одна із перших земле­робських культур Європи;

трипільці вперше на території України почали виготовляти вироби із міді;

на надзвичайно високому рівні розвитку зна­ходилось гончарство. Трипільці виробляли чудо­вий глиняний посуд білого, чорного, червоного і жовтого кольорів, з орнаментом і пласким дном. Орнамент глиняних виробів містить багату інформацію про духовний світ трипільців;

будували протоміста площею до 400 га; квартальна забудова дво-триповерховими будин­ками, населення міст сягало 50 тис. чоловік, а площа - понад 50 га.

На Уманщині існували поселення-гіганти до 450 га;

високого рівня досягла духовна культура: існу­вала писемність - буквенно-звуковий алфавіт, який є одним із найдавніших у світі!

Трипільська культура поступово зникла. Стосовно такого раптового зникнення ви­словлюються різні гіпотези і, зокрема, екс­пансія кочовиків на територію трипільців, похолодання клімату.

Долю трипільців остаточно не з’ясовано. Дискусійним залишається питання і про походження трипільців, про їх етнічність. Більшість дослідників відносять три­пільців до середземноморського антро­пологічного типу. Висловлюється також думка про те, що трипільська культура своєрідно поєднала представників сус­пільств кількох антропологічних та мовних груп Європи.

Бронзовий вік. II тис. - І тис. до н.е.

Бронза - перший метал, штучно ство­рений людиною. Використання бронзи сприяло зростанню продуктивності праці.

В епоху бронзи відбувся перший суспільний поділ праці - відокремлення скотарства від землеробства. Зоною розселення скотарсь­ких племен став південноукраїнський степ.

Обмін набув постійного характеру.

На зміну родовій общині прийшла сусідська (територіальна), почала прояв­лятися майнова диференціація. У суспіль­стві утвердилися патріархальні родинні відносини.

Залізний вік.

З І тис. до н.е.

Використання заліза призвело до різкого зро­стання продуктивності праці, вперше людина отримала можливість створювати додатковий продукт понад прожиткового мінімуму.

Відбувся другий суспільний події праці: ремес­ло відокремилося від сільського господарства.

Додатковий продукт став економічною передумовою зародження нових станово-класових відносин.

На території України початок залізної доби пов’язаний з кіммерійською культурою (Північне Причорномор’я, поч. І тис. до н.е.) та з ранніми слов’янськими куль­турами (поч. н.е.).