Для ство­рення більшої густини — обважнювач.

Соленасичений буровий розчин застосовують в основному при бурінні відкладів солей (NaCl), в яких відсутні інші солі. За основу використовують соленасичений розсіл із вмістом NaCl 300 кг/м³ та густиною 1190 кг/м³. Для того, щоб уникнути розчинення солей на стінках свердловини, буро­вий розчин має постійно бути соленасиченим.

У середньому параметри цього розчину такі: густина, залежно від глибини та необхідності не допустити пластичного деформування солей на стінках, може становити 1250—2500 кг/м³; умовна в'язкість — 45—100 с; показник фільтрації 10 см³/30 хв; вміст хлору — 182 г/л та рН= 10—11.

► Приготування. Розчин готують із попередньо гідратованого в прісній воді глинопорошку, кальцинованої і каустичної соди. Глинисту суспензію обробляють нафтою разом з графітом, додають сіль до насичення а при потребі — обважнювач.

Соленасичений глинистий розчин можна готувати на основі такого, що застосовувався для розбурювання солей. При цьому внаслідок додавання солей можливе його сильне загущення, особливо коли розчин був оброблений ВЛР. У такому разі треба заздалегідь понизити в'язкість до 25 с додаванням води, добавити нафту і графіт, а відтак поступово впродовж кількох циклів обробляти сіллю і при потребі додати обважнювач.

Якщо такий розчин готують з глинистого розчину на водній основі, то спочатку його необ­хідно розбавити до густини 1100 кг/м³. Потім додати 330 кг NaCl на 1 м³ бурового розчину. При цьому спочатку через флокуляцію частинок глини зростає в'язкість розчину. Зі збільшенням концентрації солі відбувається агрегація і в'язкість знову знижується.

Глинистий соленасичений розчин (стабілізований хімічними реагентами)

► Хімічна обробка. Глинистий соленасичений розчин стабілізують хімічними реагентами.

Для отримання 1 м³ рідкої основи додаються такі хімреагенти: каустична сода — 1 —1,5 кг; високов'язка КМЦ — 5—10 кг; малов'язка КМЦ — 5—10 кг; обважнювач (барит або доломіт) —у відповідності з розрахунком.

Якщо готують свіжий соленасичений розчин на водній основі, то на 1 м³ прісної води до­дають такі хімреагенти: каустична сода — 1 — 1,5 кг; бентоніт — 40 кг; хлорид натрію — 330 кг; високов'язка КМЦ — 5—10 кг; малов'язка КМЦ — 5—10 кг; обважнювач — у відповідності з розрахунком. Після додавання каустичної соди і бентоніту розчин треба перемішувати протягом кількох годин, щоб надати бентоніту можливість набухнути, і лише після цього ввести решту реагентів. Оскільки глини в соленасиченому розчині не набухають, то проблем з гелеутворенням практично не виникає.

Для підтримання необхідного ДНЗ часом виникає потреба в додаванні 1—2 кг полімеру на 1 м³ розчину. Розчин постійно підтримують соленасиченим, тому прісну воду до нього не додають.

У таблиці 6.7 наведено перелік хімреагентів і матеріалів, які використовують в соленасичених розчинах.

Таблиця 6.7 — Хімреагенти і матеріали для обробки соленасичених розчинів

Якщо розчин містить іони кальцію, то треба обробити його кальцинованою содою, довести в'язкість до 25 с додаванням води, засолонити і обважнити.

Показник рН регулюють додаванням каустичної соди. В'язкість і СНЗ понижують додаван­ням розсолу, підвищують додаванням окисленого петролатуму (СМАД) — 30—50 кг/м³ або порошкоподібного ВЛР — 10—20 кг/м³.

Під час буріння із застосуванням соленасиченого глинистого розчину в соленосних відкладах необхідно проводити контроль мінералізації фільтрату.

Магнієво-каліевий буровий розчин