Магнієво-каліевий буровий розчин застосовують для буріння пластів зі змішаними солями.

Його насичують солями у відповідності з вмістом карналіту (MgCl₂- КСІ- 6Н₂0).

Параметри розчину такі: густина — залежно від гірничо-геологічних умов у межах 1350— 2400 кг/м³; в'язкість — 45—100 с; показник фільтрації — 10—20 см³/30 хв; вміст Mg²⁺ — 80 г/л; К⁺ - 40 мг/л; СІ- - 300 мг/л; Р_ш - 1-2.

Оскільки надлишок вапна (реагенту, який регулює величину рН) призводить до зростання в'язкості, то лужність бурового розчину треба підтримувати на допустимому рівні.

► Приготування та хімічна обробка. Розчин готують з прісної води або з магнієвого розсолу.

Кількість (у кг/м³) КСІ та MgCl₂ • 6Н₂О, необхідних для збільшення вмісту К⁺ до 40 г/л та Mg²⁺ до 80 г/л, а також відносного збільшення об'єму за рахунок добавки солей, наведена в таблиці 6.8.

Таблиця 6.8— Хімреагенти і матеріали для обробки магнієво-калієвих бурових розчинів

До цього розчину не рекомендують додавати прісну воду.

Передозування вапна може призвести до зростання в'язкості, тому для підтримки показника лужності необхідно додавати не більше 1—2 кг вапна на 1 м³ бурового розчину впродовж одного циклу циркуляції. Більшу кількість вапна можна додавати лише при появі сірководню. Добавка полімеру регулює ДНЗ.

Природні суспензії (бурові розчини)

► Природні суспензії вигідно використовувати при бурінні свердловин на родовищах, в розрізі яких є великий вміст порід, що служать для приготування розчинів.

► Приготування. У процесі буріння свердловини лише частина породи видаляється на денну поверхню у вигляді шламу. Решта породи диспергується в суспензії, тобто проходить приготування бурового розчину шляхом самозамісу Розрахунки показують, що завдяки самозамісу утворюється до 50% розчину, який циркулює в свердловині в процесі буріння.

Розчини, які утворились таким шляхом, суттєво відрізняю­ться за складом дисперсної фази. Якщо дисперсна фаза в основному глиниста, то методи хімічної обробки не відрізняються від звичай­них, а утворювані розчини можуть бути перетворені в емульсійні, вапнякові та інші.

Природними суспензіями називають системи, в яких тверда порода складається в основному з вибурених неглинистих порід. Природні розчини з неглинистих порід утворюються при розбурюванні розрізів, складених крейдою, вапняками, ангідритами, мергелями та ін., тому вони отримали назву: крейдові, карбонатно-глинисті, сульфатні, сульфатно-галоїдні та ін.

► Хімічна обробка. Усі природні водні суспензії з неглинистих порід володіють стабільністю, тому виникає необхідність у невеликих домішках ви­сокоякісної монтморілонітової глини і деяких структуроутворюючих хімічних реагентах (крохмал, карбосиметилцелюлоза та ін.). По­зитивною якістю природної суспензії є мала чутливість дисперсної фази до коагулюючої дії солей.

Інгібовані бурові розчини