Магнієво-каліевий буровий розчин застосовують для буріння пластів зі змішаними солями.
Його насичують солями у відповідності з вмістом карналіту (MgCl2- КСІ- 6Н20).
Параметри розчину такі: густина — залежно від гірничо-геологічних умов у межах 1350— 2400 кг/м3; в'язкість — 45—100 с; показник фільтрації — 10—20 см3/30 хв; вміст Mg2+ — 80 г/л; К+ - 40 мг/л; СІ- - 300 мг/л; Рш - 1-2.
Оскільки надлишок вапна (реагенту, який регулює величину рН) призводить до зростання в'язкості, то лужність бурового розчину треба підтримувати на допустимому рівні.
► Приготування та хімічна обробка. Розчин готують з прісної води або з магнієвого розсолу.
Кількість (у кг/м3) КСІ та MgCl2 • 6Н2О, необхідних для збільшення вмісту К+ до 40 г/л та Mg2+ до 80 г/л, а також відносного збільшення об'єму за рахунок добавки солей, наведена в таблиці 6.8.
Таблиця 6.8— Хімреагенти і матеріали для обробки магнієво-калієвих бурових розчинів
| Хімреагент, матеріал | Призначення | Концентрація |
| Хлорид натрію | Приготування розчину | 0-300 кг/м3 |
| Каустична сода | Регулювання рН | 1—1, 5 кг/м3 |
| Високов'язка КМЦ | Збільшення в'язкості | 5 кг/м3 |
| Малов'язка КМЦ | Зменшення показника фільтрації | 10-20 кг/м3 |
| Полімер (ХС- Polymer) | Збільшення ДНЗ | 1 —2 кг/м3 (при потребі) |
| Вода | Розрідження | У відповідності з потребою |
| Піногасник | Гасіння піни | 0, 1— 0,5 л/м3 (при потребі) |
| Доломіт | Обважнення розчину | У відповідності з розрахунком |
До цього розчину не рекомендують додавати прісну воду.
Передозування вапна може призвести до зростання в'язкості, тому для підтримки показника лужності необхідно додавати не більше 1—2 кг вапна на 1 м3 бурового розчину впродовж одного циклу циркуляції. Більшу кількість вапна можна додавати лише при появі сірководню. Добавка полімеру регулює ДНЗ.
Природні суспензії (бурові розчини)
► Природні суспензії вигідно використовувати при бурінні свердловин на родовищах, в розрізі яких є великий вміст порід, що служать для приготування розчинів.
► Приготування. У процесі буріння свердловини лише частина породи видаляється на денну поверхню у вигляді шламу. Решта породи диспергується в суспензії, тобто проходить приготування бурового розчину шляхом самозамісу Розрахунки показують, що завдяки самозамісу утворюється до 50% розчину, який циркулює в свердловині в процесі буріння.
Розчини, які утворились таким шляхом, суттєво відрізняються за складом дисперсної фази. Якщо дисперсна фаза в основному глиниста, то методи хімічної обробки не відрізняються від звичайних, а утворювані розчини можуть бути перетворені в емульсійні, вапнякові та інші.
Природними суспензіями називають системи, в яких тверда порода складається в основному з вибурених неглинистих порід. Природні розчини з неглинистих порід утворюються при розбурюванні розрізів, складених крейдою, вапняками, ангідритами, мергелями та ін., тому вони отримали назву: крейдові, карбонатно-глинисті, сульфатні, сульфатно-галоїдні та ін.
► Хімічна обробка. Усі природні водні суспензії з неглинистих порід володіють стабільністю, тому виникає необхідність у невеликих домішках високоякісної монтморілонітової глини і деяких структуроутворюючих хімічних реагентах (крохмал, карбосиметилцелюлоза та ін.). Позитивною якістю природної суспензії є мала чутливість дисперсної фази до коагулюючої дії солей.
Інгібовані бурові розчини
Дата добавления: 2014-12-29; просмотров: 981;