Друге значення СНЗ заміряють через 10 хвилин, як промивна рідина була у стані спокою. Воно характеризує інтенсивність зміцнення тиксотропної структури у часі.

Така тенденція поведінки бурового розчину має кілька негативних аспектів:

► в зв’язку з тиксотропністю бурового розчину міцність структури при тривалому знаходженні в спокої може досягти таких значень, при яких в момент спуску бурильної (обсадної) колони або при відновлюванні циркуляції опір структури буде причиною зростання тиску, який може бути більший за тиск гідророзриву пласта , що може привести до розриву пласта;

► висока міцність структури суттєво погіршує просування геофізичних приладів у свердловині, що є однією з причин обриву геофізичного канату, або недоходження приладу до встановленої глибини;

► можливе часткове зменшення гідростатичного тиску у свердловині за рахунок утворення тиксотропної струк­тури бурового розчину, що може привести до ускладнень в процесі буріння („поршневий ефект”);

► збільшення статичного напруження зсуву погіршує умови дегазації і очищення бурових розчинів.

Підвищувати θ слід у випадках, коли необхідно обважнювати буровий розчин, а також в умовах можливих поглинань бурового розчину при бурінні тріщиноватих і пористих порід (при попаданні високотиксотропних промивних рідин у тріщини горизонтів, вони згущуються і сприяють уникненню поглинань).

Статичне напруження зсуву виміряють пластометрами.В практиці буріння найбільше поширення одержали ротаційні пластометри СНС-2іВСН-3, а для поточних лабораторних досліджень застосовується прилад Вейлера-Ребиндера. Одиниця вимірювання – Па.