Міцність сформованої суспензією тиксотропної структури у стані спокою та інтенсивність її зміцнення у часі характеризується статичним напруженням зсуву (СНЗ).

Статичне напруження зсуву θ характеризує міцність структури і визначає здатність бурового розчину :

- утримувати в завислому стані частинки зруйнованої гірської породи і бульбашок газу(повітря);

- проникати в тріщини і пори гірських порід і утримуватися там під дією навантажень.

Статичне напруження зсуву має наступний фізичний зміст: умовна характеристика міцності тиксотропної структури, яка виникає в буровому розчині після залишення його в спокої на протязі однієї (θ₁) або десяти (θ₁₀) хвилин.

Граничне СНЗ – це те мінімальне напруження зсуву, яке необхідно прикласти до бурового розчину, який знаходиться у стані спокою, щоб зруйнувати тиксотропну структуру і вивести його зі стану рівноваги (відновити текучість системи).

У стані спокою міцність тиксотропної структури зростає у часі асимптотично, наближаючись до верхньої межі. Вона оцінюється двома значеннями СНЗ, які свідчать про здатність промивальної рідини виконувати певні функції.

Початкове значення СНЗ заміряють через одну хвилину стану спокою промивної рідини (θ₁). Воно характеризує наявність або відсутність структури в промивальній рідині (утримувальну здатність промивальної рідини). При виборі показників промивальної рідини обґрунтовується мінімальне значення θ₁ при якому і буде забезпечене виконання вказаної функції, так як велике значення цього параметру суттєво зменшує механічну швидкість буріння.