ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО МЕТОД ОПОРУ
Під час проведення інженерно-геологічних і гідрогеологічних пошуків найчастіше використовують методи, які ґрунтуються на дослідженні розповсюдження в землі постійного або квазіпостійного електричного струму (електричне зондування, електричне профілювання, метод зарядженого тіла та ін.) У цьому. випадку первинне електричне поле створюють сукупністю цяткових джерел, які можуть бути довільно розташовані на поверхні Землі або (значно рідше) у свердловинах чи гірських виробітках. Характеризувати його можна значеннями потенціалу( U) та величиною сили струму І. (рис.2.1).
а б в
Рис. 2.1. Нормальне поле одного (а) і двох (б) цяткового джерел струму в однорідному середовищі та одного електрода в анізотропному середовищі (в).
На практиці електричне поле в землі створюють, пропускаючи електричний струм через електроди заземлення А і В, які назвали електродами живлення. Характер поля, створеного за допомогою цих електродів, досліджують, вимірюючи різницю потенціалів між двома іншими пунктами, у яких розташовані заземлення, названі вимірювальними, або приймальними електродами M i N.
Сукупність електродів живлення та приймання називають установкою для проведення польових досліджень.
Доведено, що питомий опір однорідного середовища, що заповнює нижній півпростір, визначають за формулою:
(2.1)
або позначивши:
=К (2.2)
отримаємо вираз:
. (2.3)
Із формули (2.2) випливає, що значення к залежить тільки від взаємного розташування електродів, має розмірність довжини і його називають коефіцієнтом установки.
|
опором, і в цьому випадку, мабуть, доцільніше вести мову про певний ефективний параметр, розмірність якого відповідає питомому опору (Ом·м), однак, конкретно кажучи, не є ним. У практиці цей параметр прийнято називати позірним опором і позначати символом ρп (ρп=КΔU/I). Встановлено, що значення його складно залежить від:
характеру геоелектричного розрізу;
розмірів установки;
взаємного розташування електродів на місцевості.
Для вимірювань позірного опору застосовують різноманітні установки, які відрізняються одна від одної кількістю електродів живлення та приймання, а також їхнім взаємним розташуванням. Така різноманітність установок зумовлена:
не однаковою ефективністю різних схем у різних геологічних умовах;
різними техніко-економічними показниками;
залежністю глибини дослідження від типу установки.
Рис.2.3.Схеми установок електропрофілювання: а- симетрична; б-трьохелектродна; в – двохелектродна; г – дипольні: АВМ1N1 –азимутальна, АВМ2 N2 – паралельна, АВМN –екваторіальна, , АВМ3N3 – осьова; д – двостороння дипольно-осьова; е – серединних градіентів.
Деякі схеми спостережень, які найчастіше вживають під час вирішення тих чи інших гідрогеологічних, інженерно-геологічних та екологічних завдань наведені на рис. 2.3. До них, безумовно, слід додати схеми установок , які використовують під час проведення робіт за методом вертикальних електричних зондувань (ВЕЗ), зарядженого тіла та деякі інші , зображення яких буде наведено нижче.
.І на завершення зазначимо, що незалежно від типу установки, зміна ролі електродів живлення і приймання не приводить до зміни позірного опору. Це положення названо принципом взаємності.
Дата добавления: 2014-12-26; просмотров: 780;