Основні визначення та поняття

До нематеріальних ресурсів належать ресурси, що не мають матеріальної основи, але здатні забезпечувати прибуток або інші вигоди підприємству протягом тривалого періоду. Для цієї категорії ресурсів характерна невизначеність майбутньої вигоди, яку вони дають суб’єкту підприємницької діяльності [14].

Рис. 5.1. Складові нематеріальних ресурсів

Винаходом називається принципово нове технічне вирішення існуючої виробничої проблеми, що дає позитивний господарський ефект.

Промисловий зразок – це розроблена автором або авторським колективом модель нового виробу, який має впроваджуватися у виробництво.

Раціоналізаторська пропозиціяявляє собою корисну рекомендацію, яка може проявлятися в удосконаленні існуючої техніки, поліпшенні якості продукції, способів контролю, умов праці, техніки безпеки, підвищенні ефективності використання трудових, енергетичних та матеріальних ресурсів.

Ноу-хау (від англ. know-how – “знати, як зробити) – знання й досвід технічного, організаційного, виробничого й економічного характеру, що можуть бути практично використані власником і принести йому певні переваги, але ще не захищені охоронними документами власності. Вони мають конфіденційний характер. До ноу-хау належать також незапатентовані винаходи.

Товарні знаки та товарні марки – це оригінальні символи, якими товар даної фірми відрізняється від товарів конкурентів.

Гудвіл означає сформований імідж фірми, складовими якого є досвід, ділові зв’язки, престиж, стала клієнтура, прихильність споживачів тощо.

Інформаційна діяльність пов’язана з одержанням інформаційних матеріалів, їх опрацюванням, зберіганням, використанням та поширенням.

Банк (база) даниххарактеризується сукупністю програмних, організаційних та технічних засобів.

Права на використання об’єктів промислової та інтелектуальної власності відносяться до нематеріальних активів.

Передача права власності на використання нематеріальних ресурсів іншим суб’єктам здійснюється у формі ліцензійної угоди.

Ліцензія – це дозвіл на використання матеріального ресурсу протягом певного терміну за обумовлену винагороду.

Нематеріальні активи підлягають амортизації, тобто їх вартість поступово включається у собівартість продукції рівними частинами, на протязі всього строку їх використання. Амортизація нематеріальних активів здійснюється відповідно до чинного ПКУ [2, п. 145.1.1.5] залежно від того, до якої групи вони належать за строками права користування (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Строки права користування нематеріальних активів

Облік вартості, що амортизується, ведеться за кожним з об’єктів, що входить до складу окремої групи.

Елементи нематеріальних активів мають особливості правового захисту.

Патент – це документ, за яким держава (державний орган) надає фізичній або юридичній особі виключне право використання зазначеного в патенті винаходу або раціоналізаторської пропозиції.

Авторське право – це система правових норм, що визначають виключне право авторів наукових, літературних та художніх творів на використання плодів своєї праці.

Вартісний стан нематеріальних активів (залишкова та первісна вартість, знос) відображуються в активах балансу підприємства (Розділ І Необоротні активи). У підприємств економічно розвинених країн частка нематеріальних активів може сягати 40 – 50% активів; наразі в Україні – 0,5 – 1%.

Тести

1. Нематеріальні активі – це:

а) різновид основних фондів;

б) права на використання об’єктів промислової та інтелектуальної власності;

в) складова частина оборотних фондів.

2. До об’єктів інтелектуальної власності належать:

а) товарні знаки і товарні марки;

б) програмне забезпечення;

в) промисловий зразок;

г) гудвіл;

д) банк даних.

3. Винахід – це:

а) нова модель виробу, яка буде випускатися на підприємстві;

б) принципово нове технічне рішення існуючої виробничої проблеми, що дає позитивний ефект;

в) корисна рекомендація, що стосується техніки й технології;

г) досвід підприємства у будь-якої сфері його діяльності.

4. Чи впливає вартість нематеріальних активів на собівартість будівельної продукції?

а) так;

б) ні.