Робота 5

Виготовлення "штучної" клітини Траубе

Рослинна клітина має такі структурні особливості, завдяки яким може здійснювати водообмін із зовнішнім середовищем за осмотичними законами. Вона оточена напівпроникною мембраною – плазмалемою; має вакуолю, що містить концентрований розчин осмотично активних речовин і оточена напівпроникним тонопластом. Поверх плазмалеми розміщена целюлозна жорстко-еластична клітинна оболонка, яка створює протидію до тургорного тиску і оберігає плазмалему від розриву в гіпотонічному середовищі.

Осмотичні явища, подібні до тих, що відбуваються в клітині, можна спостерігати на модельних об’єктах. Прикладом є “штучна клітина” Траубе, яка являє собою замкнений міхурець, утворений напівпроникною плівкою гексаціаноферату (ІІ) міді Cu₂[Fe(CN)₆], всередині якого міститься висококонцентрований розчин K₄[Fe(CN)₆].

Мета роботи: спостереження осмотичних явищ на модельному об’єкті.

Прилади і матеріали дослідження: мікроскоп, предметні та накривні скельця, мала пробірка, 0,5N CuSO₄, гексаціаноферат калію в кристалах (жовта кров’яна сіль, K₄[Fe(CN)₆]).

Хід виконання роботи

1.У пробірку на ¾ наливають 0,5N розчин CuSO4. Кристалик жовтої кров’яної солі занурюють у розчин, спостерігають за утворенням “штучної клітини” Траубе. Всередині цієї “клітини” міститься висококонцентрований розчин K₄[Fe(CN)₆], а ззовні – розчин мідного купоросу низької концентрації. Тому вода надходитиме всередину “клітини”, об’єм якої зростатиме. Внаслідок зростання гідростатичного тиску слабка плівка гексаціаноферату (ІІ) міді розривається, на місці розриву CuSO₄ взаємодіє з K₄[Fe(CN)₆] і знову утворюється напівпроникна плівка та простежується ріст об’єму “клітини”.

2.Аналогічну операцію проводять на предметному склі, спостерігаючи за зростанням об’єму “клітини” під мікроскопом. Зарисовують.

3.Записують рівняння реакції.

4.Висновок.