Робота 2

Дослідження проникності плазмалеми і тонопласта

Цитоплазматична мембрана та тонопласт (вакуолярна мембрана) володіють різною проникністю для речовин. У цьому легко переконатися спостерігаючи явище ковпачкового плазмолізу, спричинене гіпертонічним розчином KNO₃ з барвником еозином. Через кілька хвилин впливу досліджуваного розчину виявляють типовий плазмоліз унаслідок зменшення об’єму вакуолі та цитоплазми. Спершу цитоплазма, як звичайно, оточує вакуолю тонким шаром, але досить швидко, в результаті надходження через плазмалему йонів К⁺, вона набрякає (розріджується) і збільшується в об’ємі. Утворюються “ковпачки” рожевуватого відтінку, завдяки еозину. Створюється враження деплазмолізу, однак розміри вакуолі не змінюються. Через 1-1,5 год руйнуються плазмалема і мембрана ядра, цитоплазма і ядро починають відмирати, забарвлюються в яскраво-рожевий колір.

Мета роботи: порівняти проникність тонопласта і плазмалеми для КNO₃.

Прилади і матеріали дослідження: мікроскоп; предметні і накривні скельця; препарувальні голки; скальпель; пінцет; фільтрувальний папір; скляна паличка; 10%-ний розчин KNO₃, підфарбований еозином; цибуля.

Хід виконання роботи

1.Готують препарат з епідермісу безбарвної цибулі. Для цього скальпелем на лусці цибулини роблять надріз і пінцетом здирають епідерміс. Отриманий зразок занурюють у краплю води на предметному склі та накривають накривним скельцем.

2.При малому збільшенні мікроскопа розглядають і зарисовують клітини епідермісу.

3.Краплю розчину KNO₃ за допомогою скляної палички наносять з одного боку накривного скельця, а з другого, протилежного боку, смужкою фільтрувального паперу відтягують воду. Таким чином, водне середовище, в якому перебуває препарат, буде заміщене на підфарбований розчин KNO₃. Через 3-5хв препарат знову розглядають під мікроскопом. Звертають увагу на ступінь забарвлення цитоплазми і вакуоль. Зарисовують клітини.

4.Роблять висновок про проникність цитоплазматичної мембрани і тонопласта для KNO₃ та можливі причини цього явища.