Пропозиція грошей і фактори, що її визначають.

На пропозицію грошей впливають депозитні інститу­ти і населення. Проте головна роль у забезпеченні про­позиції грошей належить державному органу, який здійснює грошово-кредитну політику (Національний банк в Україні, Федеральна резервна система в США). Цей орган здійснює емісію грошей. Підтримка фіксова­ного обсягу грошової маси є однією з головних тактич­них цілей ФРС, що вимагає застосування певної грошо­вої політики. Кількість грошей у країні МS збільшується, якщо:
– зростає грошова база Б. (Додаткова емісія, збільшує обсяг грошової бази, тим самим збільшує пропозицію грошей);
– знижується норма обов'язкових мінімальних банкі­вських резервів R;
– зменшуються надлишкові резерви комерційних банків В. (Зростання ставки процента зменшує обсяг надлишкових резервів, оскільки збільшуються витрати на підтримку грошей. Збільшення надлишкових резервів зменшує пропозицію грошей внаслідок скорочення ви­дачі позичок);
– знижується частка готівкових грошей у загальній сумі платіжних засобів населення d.
Параметри В та d є спадними функціями ставки про­цента і (В(i), d(і)), оскільки із зростанням i у ко­мерційних банків посилюється зацікавленість у зниженні надлишкових резервів.
Функція пропозиції грошей МS визначається таким чином:
MS = т' (R, B(i), d(і)) Б,
де т' – грошовий мультиплікатор.
Завдання національного банку полягає в:
– забезпеченні стабільності національної валюти;
– забезпеченні платіжного обігу;
– сприянні державному контролю за приватними банками;
– забезпеченні ліквідності комерційних банків.