Види календарних графіків

Існує два прийнятних шляхи подання календарного графіка:

― табличний – з переліком робіт із зазначенням тривалості їх виконання;

― діаграмний (балочні діаграми, або діаграми Гантта).

У таблиці вміщується перелік робіт на певному рівні WBS із датами початку, кінця, тривалості по кожній з робіт. Цей спосіб дає необхідну інформацію для планування і контролю, проте йому бракує наочності.

Розгляньмо проект ремонту центральної кімнати будинку. У табличній формі календарний план матиме такий вигляд (табл. 6.7).

Таблиця 6.7

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН ПРОЕКТУ РЕМОНТУ КІМНАТИ

Цей же графік робіт можна подати у вигляді балочної діаграми, або, як її ще називають, діаграми Гантта, за ім’ям німецького інженера, який вперше запропонував цей інструмент календарного планування проектів на початку ХХ століття.

Як бачимо з рис. 6.22, діаграма Гантта є наочним джерелом такої проектної інформації:

· які роботи є критичними, а які – некритичними;

· який запас часу мають некритичні роботи;

· коли мають розпочинатися і завершуватися за планом проектні роботи;

· якими є логічні зв’язки між роботами;

· яким є фактичне виконання робіт на певну дату.

Рис. 6.22. Діаграма Гантта

Позитивні риси діаграми Гантта:

1) легко будується і прочитується;

2) дозволяє наочно подати перебіг виконання робіт за проектом;

3) дає змогу легше зрозуміти ідею запасу часу і його використання;

4) є передумовою календарного планування потреб у ресурсах;

5) є умовою визначення грошових потоків;

6) є прекрасним засобом планування і контролю;

7) може бути використана для взаємопов’язування і поширення інформації;

8) є ключовим документом у процесі прийняття рішень.

За умов збільшення розмірів і складності проектів для вирішення цих питань тільки діаграми Гантта стає недостатньо, оскільки не завжди з її допомогою можна простежити вплив скорочення або збільшення часу виконання окремих робіт на інші роботи. Крім того, перед тим, як роботу розмістити на діаграмі, треба розглянути і вирішити три питання:

· логічний зв’язок між роботами;

· тривалість робіт залежно від ресурсів, що використовуються;

· розподіл ресурсів між роботами залежно від їх наявності.

Тому календарне планування потребує не тільки визначення термінів виконання робіт, але й узгодження їх із станом забезпечення необхідними ресурсами та можливістю фінансування.

Запитання для самоконтролю:

1. Чим відрізняються головні завдання побудови робочої структури проекту і сіткового планування?

2. Які основні завдання вирішує календарне планування? З чого воно складається?

3. У чому виявляється різниця між діаграмами передування і стрілчастими графіками?

4. Чи може мати проект кілька критичних шляхів? Чому?

5. У чому полягає врахування невизначеності при календарному плануванні проектів? Для чого воно потрібне? Наведіть приклади.

6. За яким алгоритмом здійснюється оптимізація сіткового графіка?

Література:

1. Н.И. Ильин, И.Г. Лукманова, А.М. Немчин, С.Н. Никешин, С.Н. Петрова, К.Г. Романова, В.Д. Шапиро. Управление проектами – СПБ.: «ДваТрИ» 2000.- 610с.

2. Горбунов А.Р. Проект «Сборка холдинга». Управление финансовыми потоками. Архитектура проекта. Контроллинг проекта. – СпБ: «Глобус», 2003. – 624с.

3. Дайле А. Практика контроллинга: Пер с нем. – М: Финансы и статистика, 2001. – 336с.

4. Ендовицкий Д.А. Комплексный анализ и контроль инвестиционной деятельности: методология и практика. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 400с.