Тактика й акції

Основними достоїнствами УПА в партизанській війні були:

· Ідейність (знали, за що боролися);

· Гарний морально-психологічний стан (відвага, ентузіазм, жертовність);

· Загартованість і витривалість (здатність переносити холод і голод, великі фізичні і психологічні навантаження);

· Військова хитрість, винахідливість, підприємливість;

· Максимально раціональне використання всіх наявних засобів.

До числа недоліків УПА можна віднести:

· Меншу чисельність повстанців в порівнянні з силами противника;

· Більш слабку військову підготовку;

· Різноманітність озброєння, що ускладнювало забезпечення його боєприпасами та технічним обслуговуванням;

· Нестачу спеціально підготовлених командних кадрів;

· Слабку оперативну базу на територіях, що контролювалися противником;

· Неможливість швидкого перекидання сил на великі відстані;

· Відсутність повноцінного тилу та сильна залежність від підтримки населення.

Ці сильні і слабкі сторони були характерні для боротьби УПА на всіх етапах: коли вона воювала формуваннями армійського типу (перший етап), коли стала діяти за допомогою партизанських загонів (другий етап), і коли вела підпільну диверсійноно-терористичну й пропагандистську боротьбу (третій етап).^[17]

За весь час свого існування УПА застосовувала тактику постійних маршів, несподіваних атак на ворога та намагалася оминати великих боїв. У квітні 1944під час засідки УПА був важко поранений а невдовзі помер генерал М. Ватутін. УПА користувалася допомогою населення, харчами, одягом та розвідкою. У міру того, як більшовики опановували терен, вояки УПА й підпільники перебували зимові місяці у підготовлених бункерах.

Особливою оперативно-тактичною формою дії УПА були рейди: деякі мали бойовий характер (репресії проти польських боївок і радянських партизанів), інші переважно пропагандистські. Вони провадилися у 1943—44 з головної бази УПА на Волині, а у 1944—46 з Карпат. Рейди відбувалися на Правобережжі, Буковині, Закарпатті, а згодом з Засяння на Підляшшя та навіть на Словаччину.