Психологічна сутність основних понять етнопсихології

Відправним поняттям, з якого починається вивчення науки етнопси-

хології -- це поняття "етносу". Як же визначається поняття "етнос" у су-

часній етнопсихології?

Етнос-- від гр. плем'я, народ -- це стійка сукупність людей, які ма-

ють загальні, відносно стабільні особливості культури та психіки, а та-

кож усвідомленням своєї єдності та відмінності від усіх інших схожих

утворень.

Грецьке слово "етнос" послужило основою назви окремої галузі пси-

хології -- психології етносу, або, як це звучить у працях одного з заснов-

ників етнопсихології В. Вундта -- "психології народів".

Другим важливим поняттям є поняття "нація".

Нація-- духовно-психологічна спільність, заснована на територіально-економічній та історико-культурній єдності.

Нація, зазначають дослідники, як форма етнічної спільності, скла-

лась на відносно пізньому етапі історичного розвитку людства. Виник-

нення націй пов'язане з періодом становлення капіталізму. Отже, хоч на-

ції й існують у сучасних суспільствах як найпоширеніші форми етнічної

спільності, але, окрім них, існують і такі різновиди етнічних спільнот, як

народність, національна група та ін.

Далі за своїм значенням для етнопсихології є поняття "психічного

складу".

Психічний склад-- це стійкі риси психіки людей, що склалися на

основі тривалої історії розвитку народу, які проявляються у звичках,

смаках, звичаях, традиціях, емоційному сприйманні людиною навко-

лишнього середовища та темпераменті.

Психічний склад іноді ототожнюють із поняттям характеру народу,

але поняття "характер" вужче, ніж психічний склад.

Національний характер-- це відносно стійкі психічні властивості

народу, що залежать від конкретних історичних і соціально-економічних

умов існування певної спільноти.

У кроскультурних дослідженнях, які проводяться у рамках етнопси-

хології, часто використовується поняття "етнічні стереотипи".

Етнічні стереотипи-- це відносно стійкі уявлення про моральні, ро-

зумові та фізичні якості, що властиві представникам тих чи інших спіль-

нот.

Етнічні стереотипи, у свою чергу, поділяються на автостереотипи

та гетеростереотипи.

Автостереотипи-- це думки, судження, оцінки, котрі стосуються

певної етнічної спільноти представниками цієї ж самої спільноти (на-

приклад, висловлювання українців про українську націю).

Автостереотипи -- це, як правило, комплекс позитивних оцінок, ад-

же люди схильні лояльно ставитись до своїх недоліків і розглядати їх як

один з проявів позитивних якостей. Так, жадібність можна тлумачити як

бережливість, а неорганізованість -- як широту душі.

Гетеростереотипи-- це сукупність оціночних суджень про інші на-

роди.

Гетеростереотипи, на відміну від автостереотипів, можуть бути як

позитивними, так і негативними. Це залежатиме від історичного досвіду

взаємодії конкретних народів. Гетеростереотипи відбивають минулий та

актуальний позитивний і негативний досвід взаємовідносин народів,

особливо у тих сферах діяльності, де дані народи активно спілкувались

або спілкуються -- приміром торгівля, сільське господарство. Негативні

гетеростереотипи формуються, якщо народи перебувають у конфлікті.

Останнім часом ми дуже часто зустрічаємось з таким поняттям, як

етнічний конфлікт.

Етнічний конфлікт-- це форма міжгрупового конфлікту, коли гру-

пи з протилежними інтересами поляризуються за етнічною ознакою.

Причиною етнічних конфліктів, як правило, бувають етнічні, соціаль-

ні, політичні та економічні суперечності. Загострення етнічного конфлік-

ту супроводжується зростанням етноцентризму, що властивий у тій чи

іншій мірі етнічній самосвідомості будь-якого рівня розвитку, посилен-

ням циркуляції в суспільстві негативних етностереотипів, посиленням

націоналізму.

Етноцентризм-- це погляд на етнопсихологічні особливості іншого

народу з точки зору уявлень власного народу.

З поняттям "етноцентризм" тісно пов'язане поняття "етнічні уста-

новки".

Етнічні установки-- це готовність особистості сприймати ті чи ін-

ші явища етнічного життя та міжетнічних стосунків і, відповідно до цьо-

го сприймання, діяти певним чином у конкретній ситуації.

Безумовно, у непростій ситуації, що склалася після розвалу СРСР,

надзвичайно актуальними є зусилля, що спрямовані на виявлення меха-

нізмів, які гармонізують міжетнічні стосунки та поліпшують етнічні ус-

тановки.

І нарешті, дуже важливим поняттям етнічної психології є поняття

"національного характеру".

Національний характер-- це відносно стійка сукупність рис харак-

теру, які властиві переважній більшості представників певної нації.

В основі національного характеру лежить національна самосвідо-

мість, у зв'язку з чим деякі західні вчені називають націю психологічним

видом.

На сьогодні національний характер є об'єктом значної уваги вче-

них -- філософів, психологів, соціологів і політологів. У вітчизняній ет-

нопсихології розробкою проблем національного характеру займаються

І. Вирост, П. Гнатюк, Л. Дробіжева, Л. Кострюкова.

Отже, у цьому розділі окреслено коло основних понять, що визнача-

ють предметне поле досліджень етнічної психології. Детальніший аналіз

цих понять буде висвітлено в наступних розділах.