Напрями розвитку технології Grid

До теперішнього часу вже реалізовані і реалізуються безліч проектів по створенню Grid-систем. Більша частина цих проектів має експериментальний характер. Виходячи з результатів аналізу проектів можна зробити висновок про три напрями розвитку технології Grid:

· обчислювальний Grid;

· Grid для інтенсивної обробки даних;

· семантичний Grid для операцій з даними з різних баз даних.

Метою першого напряму є досягнення максимальної швидкості обчислень за рахунок глобального розподілу цих обчислень між комп'ютерами. Проект DEISA (www.desia.org) може служити прикладом цього напряму, в якому робиться спроба об'єднання суперкомп'ютерних центрів.

Метою другого напряму є обробка величезних об'ємів даних відносно нескладними програмами за принципом «одне завдання – один процесор». Доставка даних для обробки і пересилка результатів в цьому випадку є достатньо складним завданням. Для цього напряму інфраструктура Grid є об'єднанням кластерів. Один з проектів, метою якого і є створення виробничої Grid-системи для обробки наукових даних, є проект EGEE (Enabling Grids for E-SCIENCE), який виконується під егідою Європейського Союзу (www.eu-egee.org). Учасниками цього проекту є більше 90 наукових і освітніх установ зі всього світу, включаючи Україну.

Побудова інфраструктури Grid в рамках проекту EGEE орієнтована, в першу чергу, на застосування в різних галузях наукової діяльності, у тому числі і для обробки даних у фізиці високих енергій учасниками експериментів, що проводяться на базі створеного в Європейському центрі ядерних досліджень (CERN, www.cern.ch) прискорювача LHC.

Проект EGEE тісно зв'язаний на даній фазі розвитку з проектом LCG (LHC Computing Grid), який, по суті, і є його технологічною базою.

Не дивлячись на достатньо тісну взаємодію багатьох проектів, конкретні реалізації Grid-систем відрізняються одна від одної, хоча в наш час з достатньою визначеністю почала спостерігатися тенденція стандартизації більшості компонентів, що означає найважливіший етап формування технології Grid (архітектура, протоколи, сервіси та ін.). З найзагальніших позицій ця технологія характеризується простим набором критеріїв:

· координація використання ресурсів за відсутності централізованого управління цими ресурсами;

· використання стандартних, відкритих, універсальних протоколів і інтерфейсів;

· забезпечення високоякісного обслуговування користувачів.