Методика криміналістичного дослідження письмової мови та почерку.

Криміналістичне дослідження письма може проводитись у двох формах:

· попереднє дослідження (результати якого фіксуються у протоколі огляду документа);

· судово-експертне, яке полягає у призначенні та проведенні авторознавчої чи почеркознавчої експертизи.

Третій етап методики дослідження документів - це етап призначення й проведення судової експертизи.

Незалежно від виду призначуваної експертизи цієї групи, слідчий, суд (суддя), орган дізнання надсилає до експертної установи чи експертові такі документи:

- постанову, ухвалу про призначення експертизи;

- документи, рукописи та інші матеріали, в яких є письмо, що досліджується;

- порівняльні зразки письма (письмової мови чи почерку);

- деякі матеріали справи, де містяться відомості щодо можливого автора і виконавця, а також документи щодо умов виконання документів, які досліджуються.

До порівняльних зразків письмової мови ставляться відповідні вимоги:

- обсягу,

- походження,

- часу виконання,

- тактики отримання.

У методичних вказівках для правоохоронних органів йде мова, що зразки за обсягом повинні бути до п'яти сторінок машинописного тексту і до 10 сторінок рукописного тексту.

Але треба пам'ятати, що придатність матеріалу насамперед залежить не тільки і не стільки від обсягу, скільки від його якості, від характеру особливостей, що відображають навички письмової мови.