Особливість контролінгу інвестиційних проектів

Інвестиції – всі види майнових, матеріальних і інтелектуальних цінностей вкладених в об’єкти підприємницької діяльності та інші види діяльності, внаслідок чого створюється прибуток або досягається соціальний ефект.

Інвестиції відіграють значну роль у розвитку та ефективному функціонуванні економіки і забезпечують динамічний розвиток підприємства та вирішують завдання:

розширення власної підприємницької діяльності за рахунок нагромадження фінансових та матеріальних ресурсів;

придбання нових підприємств;

диверсифікація внаслідок освоєння нових сфер бізнесу.

Інвестиційна діяльність – це придбання і реалізація необоротних активів і фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів коштів.

Інвестиційний проект – це довгострокове вкладення грошових коштів та інших ресурсів з метою отримання економічної вигоди, оформлений як документ, що містить взаємопов’язані в часі і просторі, й узгоджені за ресурсами заходи й дії, спрямовані на розвиток економіки підприємства.

Цілі здійснення інвестиційних проектів:

– отримання прибутку;

– покращення фінансового стану акціонерів;

– страхування існуючих напрямів діяльності підприємства;

– завоювання стратегічно важливого нового ринку;

– прискорення темпів росту власного капіталу;

– ступінь зменшення ризику існуючих напрямів діяльності.

Також один проект може переслідувати декілька цілей.

Проекти класифікують на:

тактичні проекти – пов’язані із збільшенням обсягів виготовленої продукції, підвищенням її якості, модернізацією устаткування;

стратегічні – проекти, що передбачають зміну форми власності або кардинальну зміну характеру виробництва.

Контролінг інвестиційних проектів орієнтований на вирішення певного кола завдань:

– аналіз методики планування інвестиційних проектів;

– розробка системи критеріїв для оцінки ефективності інвестиційних проектів;

– координація процесів планування і бюджетування інвестиційних проектів;

– економічний аналіз планів і бюджетів інвестиційних проектів;

– збір поточної інформації (моніторинг) і контроль ходу робіт по проекту;

– аналіз змін у середовищі й оцінка їх впливу на хід проекту;

– корегування планів інвестиційних проектів з урахуванням зміни умов;

– контроль проекту за змістом виконання робіт;

– аналіз причин відхилення від плану;

– контроль за виконанням бюджету інвестицій і аналіз відхилень від бюджету;

– оцінка майбутньої ефективності проекту з урахуванням змінних умов;

– розробка рекомендацій для прийняття управлінських рішень.

Контролінг інвестиційних проектів характеризується особливостями, які дозволяють виділити його серед інших різновидів контролінгу:

контролінг інвестиційних проектів на досягнення не оперативних, а стратегічних цілей підприємства, тобто по суті він є стратегічним контролінгом;

контроль оперативної діяльності здійснюється за центрами відповідальності, а контролінг інвестиційних проектів – по проектно.

Розглянемо основні вимоги до контролінгу інвестиційних проектів.

1. Контролінг інвестицій пов’язаний з матричною організаційною структурою: в кожному проекті найчастіше залучена велика кількість центрів відповідальності, а менеджер має забезпечити їх взаємодію в процесі досягнення поставлених цілей.

2. Внаслідок довгих строків здійснення інвестиційних проектів система контролінгу має бути спрямована на перспективу.

3. Система контролінгу має бути гнучкою, адаптованою до змін умов зовнішнього і внутрішнього середовища впродовж всього терміну здійснення управління інвестиційним проектом.

4. Контролінг інвестицій має охоплювати найрізноманітніші аспекти проекту, оскільки проекти бувають комплексними.

Алгоритм контролінгу інвестиційних проектів містить аналіз зовнішнього і внутрішнього середовищ, що ґрунтуються на:

– обґрунтуванні вибраного інвестиційного проекту;

– визначенні планового кінцевого результату;

– аналізі слабких і вузьких місць виробництва;

– визначенні впливу зовнішніх та внутрішніх факторів;

– визначенні відхилень фактичних значень показників від планових. Визначенні причин виникнення відхилень. Виявленні відповідальних осіб та підрозділів;

– визначенні міри впливу відхилень на кінцевий результат (ціль) інвестиційного проекту;

– прийнятті управлінських рішень.

7.2. Критерії оцінки інвестиційних проектів у контролінгу.

Центральне місце в контролінгу інвестиційних проектів займає вибір критеріїв оцінки інвестиційних проектів. Наведемо класифікацію критеріїв оцінки інвестиційних проектів (рис. 7.1).

Рисунок 7.1 – Класифікація критеріїв оцінки інвестиційних проектів

Окупність капіталовкладень – термін, протягом якого йде повернення капітальних вкладень у вигляді прибутку.

Якщо щорічний прибуток приблизно однаковий, то окупність витрат розраховують за формулою:

О =К / С,

де К – капіталовкладення;

С – середньорічний дохід.

Якщо дохід поступає нерівномірно, то окупність можна знайти, послідовно додаючи доходи кожного періоду до тих пір, поки отримане значення не зрівняється з сумою капіталовкладень.

Рентабельність капіталовкладень – визначають відношенням прибутку до суми капіталовкладень.

Дисконтування – процедура визначення сьогоднішньої вартості майбутніх грошових потоків з урахуванням фактора часу.

Таким чином, теперішня вартість майбутнього грошового потоку С дорівнює:

PV =Ct /(1+r)t,

де r – ставка відсотку за один період;

t – кількість періодів часу від початкового моменту до моменту отримання суми С.

Чиста приведена вартість (NPV) – сума приведених вартостей всіх грошових доходів і витрат.

Чисту приведену вартість інвестиційного проекту можна визначити як максимальну суму, яку можне заплатити фірма за можливість інвестувати кошти в цей проект без погіршення свого фінансового становища.

NPV = ∑Ct /(1+r)t

Внутрішня норма рентабельності (IRR) – ставка дисконтування, при якій чиста приведена вартість інвестицій дорівнює нулю.

Внутрішня норма рентабельності інвестиційного проекту не має бути меншою деякого мінімуму, який фірма для себе вибирає. Внутрішню норму рентабельності можна представити як ставку відсотку, яку може заплатити інвестор, не втративши при цьому грошей.

Для розрахунку цього показника необхідно вирішити відносно r рівняння:

∑ Ct /(1+r)t = 0

Строк приведеної окупності показує, в який момент часу чиста приведена вартість інвестицій стане рівною нулю.

Для визначення приведеного строку окупності необхідно вирішити відносно t рівняння:

∑ Ct /(1+r)t = 0

Різниця між довжиною життєвого циклу інвестицій і строком приведеної окупності є періодом часу, коли проект приносить економічну вигоду.

Індекс прибутковості (РІ) – відношення приведеної вартості всіх грошових доходів по інвестиційному проекту до приведеної вартості інвестиційного капіталу.

Індекс прибутковості показує, яку економічну вигоду принесе інвестиційний проект на кожну затрачену гривню:

PІ = PV / К,

де К – інвестовані капіталовкладення.

Ануїтет – послідовність однакових грошових потоків, що постійно повторюються.

Для розрахунку приведеної вартості послідовності із n-грошових потоків однакової величини використовується формула:

В(n,r) = [1 – (1+r)-n ] / r,

де В – приведена вартість ануїтету в одну грошову одиницю;

n – кількість періодів, коли виникають грошові потоки.

7.3. Аналіз критеріїв оцінки інвестиційних проектів в умовах невизначеності

Існує багато підходів до розв’язання проблеми аналізу інвестиційних проектів в умовах ризику і невизначеності. Можливий варіант їх класифікації наведений на рис. 7.2.

Дисконтування з поправкою на ризик – метод оцінки інвестиційних проектів, що заснований на розрахунку суми ставки доходу по безпечних вкладеннях і поправці її на ризик інвестування. Цей метод базується на засадах функціонування ринку капіталу. Використовуючи цей метод, підприємство оцінює інвестиційні можливості так, як це зробили б самі акціонери.

Рисунок 7.2 – Методи оцінки інвестиційних проектів в умовах невизначеності.

Проте цей метод не досить точний і може призвести до помилок в дослідженнях та прийнятих рішеннях.

Математичне очікування – аналітичний метод достовірних еквівалентів, що ґрунтується на оцінці грошових потоків у часі.

Для розрахунку по даному методу використовується формула:

МО = ∑хі ∙ р(і),

де МО – математичне очікування;

хі – грошові потоки при умові здійснення проекту „і”;

р(і) – ймовірність здійснення проекту „і”.

Цей метод використовують здебільшого у сукупності з розрахунком чистої приведеної вартості або внутрішньої норми рентабельності, і уже на основі двох критеріїв приймають інвестиційне рішення.

Метод вибору найкращого стану ґрунтується на припущенні про різну корисність грошових потоків для підприємства за різних обставин.

При використанні цього методу для початку складають опис усіх можливих „станів природи” та варіантів надходжень грошових потоків. Для кожного стану розраховують коефіцієнт вартості однієї грошової одиниці – коефіцієнт приведеної ставки з поправкою на ризик.

ГО = р(і) · PV ∙ К,

де р(і) – ймовірність здійснення проекту „і”;

PV – приведена вартість доходу в одну грошову одиницю;

К – коефіцієнт поправки на ризик.

Грошові потоки для кожного стану перемножують на коефіцієнт приведеної ставки у відповідному стані природи і на імовірність самого по собі „стану природи”.

У випадках, коли оцінити значення ймовірності настання ситуації дуже важко, використовують методи, які ґрунтуються не на числовому значенні ймовірності. До таких методів відносять:

maxmax – максимізація максимального результату проекту;

maxmin – максимізація мінімального результату проекту;

minmax – мінімізація максимальних витрат проекту;

компромісний (критерій Гурвіца) – зважування мінімального і максимального результатів проекту.

Для прийняття рішення при використанні таких методів будують матрицю. Стовпці матриці відповідають можливим „станам природи” – ситуаціям, якими підприємство не володіє. Рядки матриці відповідають можливим альтернативам виконання інвестиційного проекту – „стратегіям”, які може вибрати менеджер підприємства. У клітинках матриці вказуються результати кожного стану природи.

Контрольні питання та завдання:

1. Визначте особливості контролінгу інвестиційних проектів.

2. Назвіть основні групи критеріїв оцінки інвестиційних проектів.

3.Проведіть аналіз традиційних показників: окупність та рентабельність.

4.Назвіть критерії оцінки інвестиційних проектів з дисконтуванням грошових потоків.

5. Дайте характеристику можливих варіантів визначення ставки дисконтування.

Задачі для самостійного рішення:

Задача 1

Вам пропонують інвестувати гроші з гарантією подвоєння їх суми через 5 років. Яка відсоткова ставка прибутковості цієї інвестиції.

Задача 2

Фірма розглядає два проекти, що мають такі грошові потоки:

Початкові інвестиції по проектам 5000грн. Необхідно за допомогою аналізу чутливості проекту визначити, якій проект ризикованішій, якщо ставка дисконту зросте з 12%до 14%.

Задача 3

Контракт дає вам право одержати 25 тис. грн через 6 років, або 50 тис. грн. через 12 років. Яка повинна бути норма дисконту, щоб перший і другий варіанти були однаково прибуткові.

Задача 4

Фірмою було розраховано, що протягом наступних трьох років грошові потоки від проекту відповідно будуть 4000 грн., 5000 грн., 6000 грн. Початкові інвестиції проекту 8000грн. Ставка дисконту 20%, річна інфляція 30%. Яка чиста теперішня вартість проекту з урахуванням інфляції.

Література за темою:[1,с.97-101], [3,с.341-392], [4,с.108-120]. [6,с.243-255].