Переваги й недоліки SWOT-аналізу
| Переваги | Недоліки |
| Систематизація знань про внутрішні й зовнішні фактори, що впливають на процес стратегічного планування | Суб’єктивність вибору та ранжування факторів навколишнього і внутрішнього середовища |
| Визначення конкурентних переваг та формування стратегічних пріоритетів | Слабка підтримка прийняття конкретних управлінських рішень |
| Періодична діагностика ринку та ресурсів фірми | Погана адаптація до середовища, що постійно змінюється |
Для того, щоб провести SWOT-аналіз, необхідно правильно визначити внутрішні (сильні й слабкі позиції фірми) й зовнішні фактори (можливості та загрози), оцінити їх важливість і порівняти.
Сильні й слабкі позиції фірми доцільно розглядати за окремими розділами (маркетинг, виробництво, фінанси, організація, кадри), кожен з яких повинен містити низку факторів.
Можливості й загрози навколишнього середовища необхідно оцінювати за аналогічною методикою, поділяючи їх на окремі розділи, наприклад економіка, політика/законодавство, науково-технічний прогрес, природне середовище, соціальна сфера. Цей перелік можна збільшувати або скорочувати.
Сильні й слабкі позиції, можливості й загрози позиціонуються на полях матриці SWOT-аналізу (рис. 1.2). Кожне поле цієї матриці має певні позначення:
¨ поле СіМ – поєднання сильних позицій і можливостей;
¨ поле СлМ – поєднання слабких позицій і можливостей;
¨ поле СіЗ – поєднання сильних позицій і загроз;
¨ поле СлЗ – поєднання слабких позицій і загроз.
Фактори, що складають матрицю SWOT-аналізу, обов’язково перевіряють на наявність ефекту синергії (взаємного впливу), внаслідок чого вони можуть бути посилені або послаблені.
|
 Поле СіМ
| Поле СлМ |
| Поле СіЗ | Поле СлЗ |
Рис. 1.2 - Матриця SWOT-аналізу
Після перевірки взаємного впливу факторів за допомогою SWOT-аналізу можна визначити чотири різновиди корпоративної стратегії фірми (рис. 1.3):
1) стратегія, яка використовує сильні позиції фірми для реалізації зовнішніх можливостей (стратегія “Максі-Максі”);
2) стратегія, яка використовує сильні позиції фірми для знешкодження зовнішніх загроз (стратегія “Максі-Міні”);
3) стратегія, спрямована на мінімізацію слабких позицій фірми на основі використання зовнішніх можливостей (стратегія “Міні-Максі”);
4) стратегія, спрямована на мінімізацію слабких позицій фірми та уникнення зовнішніх загроз (стратегія “Міні-Міні”).
Для того, щоб визначити, який саме різновид стратегії треба вибрати, потрібно порівняти внутрішні переваги й слабкості, а також зовнішні можливості й загрози.
| |||
 |
| Стратегія “Максі-Максі” І | Стратегія “Міні-Максі” ІІ |
| Стратегія “Максі-Міні” ІІІ | Стратегія “Міні-Міні” ІV |
|
Рис. 1.3 - Стратегічні рекомендації SWOT-аналізу
Одна з головних цілей стратегічного управління на підприємстві – забезпечення раціонального розподілу ресурсів між напрямами діяльності та їх ефективного використання для найкращого досягнення поставлених стратегічних цілей.
Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
1. З яких основних етапів складається процес аналізу ресурсного забезпечення підприємства?
2. За допомогою яких прийомів проводиться аналіз забезпечення підприємства матеріально-сировинними ресурсами?
3. Які показники застосовують для оцінювання забезпечення технікою та технологію. У чому полягає їх економічний зміст?
4. За якими напрямами проводиться оцінювання рівня забезпечення кадровими ресурсами?
5. У чому полягає важливість забезпечення підприємства фінансовими ресурсами?
6. У чому особливості інформації як специфічного виду ресурсів підприємства?
Дата добавления: 2017-04-20; просмотров: 2750;