Розмірні ознаки фігури людини

Види поясних виробів

Поясні вироби — це вироби, які кріпляться на лінії талії. До поясних виробів належать спідниці різних конструкцій і моделей, спідниці-брюки, шорти. Найпоширенішим видом поясного жіночого одягу є спідниця. Вона широко застосовується як самостійний вид одягу, так як і складова частина легкої сукні, ансамблю або костюму.

За силуетом спідниці поділяють на дві основні групи: прямі та конічні. Конічні спідниці до низу можуть або розширюватися, або звужуватися. За сезоном спідниці можуть бути весняно-літніми (демісезонними), осінніми, зимовими, а за призначенням — повсякденними, для відпочинку, прогулянок, святкові. Спідниці можна пошити зрізних матеріалів: тканин, натуральної та штучної шкіри, замші, трикотажу.

Довжина спідниці залежить від стильових та вікових особливостей і може бути міні, міді, максі (короткі, середні, довгі).

Конструктивно спідниці поділяються на одношовні, двошовні, багатошовні; без пояса або з поясом (вузьким, широким, фігурним та суцільнокроєним); з виточками, зборками, складками, підрізами, кокетками, рельєфами, драпіруванням; з різними кишенями (накладними, прорізними, внутрішніми, в швах, в рельєфах). Обираючи фасон спідниці: необхідно врахувати силует статури, напрям моди, призначення одягу та вид матеріалу.

Основною формою спідниці є пряма, коли ширина виробу внизу дорівнює ширині по лінії стегон. На основі конструкції прямої спідниці моделюють усі інші різновиди спідниць, за винятком спідниці з однобічними складками по колу. В моделюванні спідниць основну роль відіграють талієві виточки, які можуть бути різної величини, але найбільші в спідницях, які щільно облягають статуру. Якщо призначення виточки лише конструктивне, то її розміщують від лінії талії. Коли ж виточка є декоративним оздобленням, її проектують у вигляді, складок-защипів, зборок, рельєфів, кокеток, підрізів, драпіровок. Центром перенесення талієвих виточок вважають точки на лінії стегон, які найбільше виступають. Для застібок найчастіше використовують ґудзики, тасьму-блискавку, кнопки, гачки.

Розмірні ознаки фігури людини

Для побудови креслення виробу треба визначити розмірні ознаки фігури людини. За знятими мірками будують креслення основи виробу, за яким моделюють будь-який фасон виробу.

Правила зняття мірок з фігури людини:

1. Мірки знімають на правому боці фігури сантиметровою стрічкою.

2. Той, з кого знімають мірки, повинен бути в легкому одязі і стояти у звичайній позі, вільно опустивши руки.

3. Мірки обхвату й ширини записують у половинному розмірі, а мірки довжини й висоти – повністю.

4. Лінію талії людини підв’язують злегка натягнутою стрічкою, стежачи за тим, щоб вона була розміщена строго горизонтально.

5. Сантиметрову стрічку під час вимірювання не можна дуже натягувати або тримати занадто вільно.

Для побудови креслення основи спідниці потрібні такі мірки:

1. Обхват талії (От) – стрічка проходить по найвужчому місцю фігури людини;

2. Обхват стегон (Ос) – вимірюють по найбільш виступаючих точках сідниць.

3. Довжина виробу (Дв) – сантиметрова стрічка проходить від лінії талії до бажаної довжини виробу.

4. Довжина спини до талії (Дст) – вимірюється по спині, від сьомого шийного хребта до лінії талії.

Під час побудови креслення викрійки поясного виробу необхідно врахувати прибавки на вільне облягання.

Прибавки – це величини, на які розміри одягу перевищують розміри тіла людини. Прибавки змінюються від ступені прилягання. Існує щільне, середнє та вільне облягання одягу по фігурі людини.

2.Побудова креслення основи прямої спідниці

Технічне конструювання – це процес створення конструкції виробу за ескізом, кресленням або технічним описом. На виробництві основним фахівцем, який займається розробкою конструкції одягу, є конструктор. Він тісно співпрацює з дизайнером, технологами, економістами та іншими фахівцями. Конструктор вивчає зовнішній вигляд моделі за ескізом, будує основне креслення виробу, наносить на нього фасонні лінії та розробляє конструкторську документацію, однією з яких є креслення основи швейного виробу.

Креслення – це документ, що містить графічне зображення виробу, виконане за допомогою креслярських інструментів на папері, й відомості, необхідні для його виготовлення та контролю.

Побудова креслення основи прямої спідниці відбувається за такими етапами:

1. Визначення величин вихідних даних, необхідних для побудови креслення, а саме: розмірних ознак фігури людини (Ст, Сст, Дв, Р) та прибавок на вільне облягання. Прибавки на вільне облягання – це величини різниці між розмірами тіла і внутрішніми розмірами одягу, які дозволяють забезпечити вільність рухів і дихання людини. Їх скорочено позначають великою літерою П, а індекси при них – місце прибавки. Під час побудови креслення основи спідниці необхідно враховувати прибавку по лінії талії (Пт) та по лінії стегон (Пст). Величини цих прибавок залежать від напряму моди, властивостей обраної тканини та ступеня прилягання виробу (табл.1).

Таблиця 1