Предмет і метод адміністративного права.

Адміністративне право є однією з провідних галузей правової системи України, оскільки воно опосередковує функціонування публічної влади і виступає необхідною умовою і способом реалізації Конституції України у найважливішій сфері - сфері виконання законів та інших правових актів. Воно тісно пов'язане з виконавчою гілкою влади та державним управлінням, оскільки безпосередньо регулює відповідні суспільні відносини.

Проведення адміністративної реформи в Україні викликало об'єктивну необхідність переосмислення предмета цієї галузі права та розгляду його з урахуванням цілого ряду обставин, пов'язаних з корінними змінами, що відбуваються в Україні.

Характеристика будь-якої галузі права, в першу чергу, нерозривно пов'язана з визначенням поняття та особливостей таких важливих складових , як предмет і метод даної галузі. Саме ці складові характеризують сутність і особливості адміністративного права.

У першу чергу, до предмета адміністративного права належать так звані «класичні управлінські відносини», тобто суспільні відносини, що виникають під час здійснення державного управління у сфері економіки, соціально-культурної та адміністративно-політичної діяльності. Важливо відзначити, що до предмета адміністративного права, крім зовнішніх, належать і внутрішньоорганізаційні управлінські відносини, що складаються в процесі внутрішньої організації та діяльності апарату інших державних органів (апарату прокуратури, апарату суду, Секретаріату Верховної Ради України, Адміністрації Президента України та ін). Крім вищеназваних, складовою частиною предмета адміністративного права є управлінські відносини, пов'язані з реалізацією функцій і повноважень виконавчої влади, делегованих державою органам місцевого самоврядування, громадським організаціям та іншим недержавним інстанціям. Важливим і новим елементом предмета адміністративного права виступають суспільні відносини, пов'язані з наданням громадянам різноманітних управлінських послуг. Під управлінською послугою розуміється діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб по виконанню обов'язків держави перед громадянами у сфері створення умов для повноцінної реалізації ними своїх прав і свободі, нарешті, до предмета адміністративного права відносяться суспільні відносини, які виникають у зв'язку із застосуванням заходів адміністративного примусу та адміністративної відповідальності до фізичних та юридичним особам. На підставі вищевикладеного, можна зробити висновок, що предмет адміністративного права – це сукупність суспільних відносин, що виникають у процесі організації та функціонування органів державного управління, здійснення державного управління сферами суспільного життя, функціонування адміністративної юстиції та притягнення до адміністративної відповідальності .

Під методом адміністративного права розуміють сукупність правових засобів і способів здійснення адміністративно-правового регулювання суспільних відносин.

Серед методів адміністративного права виділяють загальні методи, які характерні для всіх галузей права: імперативний і диспозитивності.

Особливість полягає в пріоритетності цих методів щодо регулювання управлінських суспільних відносин для даної галузі права. Для адміністративного права основним був і залишається імперативний метод, тобто метод владних приписів, коли у об'єкта управління немає вибору варіанта поведінки і він повинен діяти лише так, як йому наказано. Даний метод є основним щодо управління такою сферою, як адміністративно-політична. Разом з цим необхідно відзначити, що цей метод поступово «віддає» частину свого впливу методу диспозитивності. Названий метод характеризується тим, що об'єкт управління має певну свободу вибору варіанта поведінки, виходячи зі своїх інтересів. У першу чергу це стосується таких сфер суспільного життя, як економічна і соціально-культурна. Вищеназвані методи реалізуються шляхом: а) використання приписів (прямий обов'язок вчинити певні дії), б) встановлення заборон (прямий обов'язок не здійснювати певні дії); в) надання дозволів (право здійснювати певні дії за власним розсудом). Крім загальних методів правового регулювання, адміністративному праву притаманні і спеціальні методи, зокрема: субординації, координації, реордінаціі, адміністративного договору, реєстрації, стимулювання, інвестицій та інши. Метод субординації є одним з провідних методів адміністративно-правового регулювання. Без застосування цього методу в регулюванні суспільних відносин неможливо налагодити чітку життєздатну систему управління. Цей метод встановлює, що у відносинах між керованим об'єктом і керівним суб'єктом закріплюється положення підпорядкованості, що і означає субординацію між ними. Досить важливе місце в адміністративно-правовому регулюванні займає метод координації, який полягає в закріпленні можливостей узгодження управлінських дій між кількома органами одного структурного рівня для досягнення спільної мети (наприклад, органи внутрішніх справ та органи державної безпеки координують свої дії щодо недопущення та припинення корупції та корупційних дій). Відносно новим є метод реордінації, який полягає в тому, що керованої об'єкту надається право вимагати від керівного суб'єкта створення необхідних умов для своєї діяльності (матеріальних, організаційних, фінансових). Значного поширення останнім часом набуває метод адміністративного договору. Це пов'язано з тим, що в окремих сферах суспільного життя відбувається поступовий перехід від жорстких адміністративно-командних методів до більш гнучких способів регулювання суспільних відносин, яким і є адміністративний договор. Адміністратівний договір має місце, наприклад, тоді, коли органи виконавчої влади делегують ряд своїх повноважень органам місцевого самоврядування, або ж коли органи внутрішніх справ беруть під охорону об'єкти державної власності та наділяються за договором правом затримувати співробітників, що порушують правила внутрішнього трудового розпорядку, громадського порядку або підозрюються у скоєнні дрібного розкрадання.

Адміністративне право є однією з небагатьох галузей права (кримінального, цивільного, трудового), яка має свої власні юридичні засоби захисту від посягань на правовий режим у сфері функціонування органів державного управління. Крім цього, саме адміністративне право здійснює захист не тільки управлінських суспільних відносин, а й інших правовідносин (земельних, житлових, екологічних, фінансових, трудових та ін). Одночасно, адміністративне право не тільки захищає такі правовідносини, але і виступає в ролі їх регулятора. Зокрема, саме норми адміністративного права визначають систему органів і порядок здійснення контролю за дотриманням екологічного законодавства, податкового законодавства, митного законодавства; правові та організаційні засади здійснення підприємницької діяльності та ін