Проведення АРІНР з ліквідації наслідків НС в мирний час та в особливий період
Проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт (АРІНР) з ліквідації наслідків НС в мирний час та в особливий період включає:
- організацію і управління АРІНР;
- розвідку районів, зон, об’єктів проведення робіт;
- визначення та локалізацію зони НС;
- виявлення та позначення районів радіоактивного, хімічного забруднення та біологічного зараження (крім районів бойових дій);
- прогнозування зони НС та масштабів можливих наслідків;
- ліквідацію або мінімізацію впливу небезпечних чинників НС;
- пошук та рятування постраждалих, надання їм медичної допомоги та транспортування до закладів охорони здоров’я;
- евакуацію або відселення постраждалих;
- виявлення та знешкодження вибухонебезпечних предметів;
- санітарну обробку населення та спеціальну обробку одягу, техніки, обладнання, засобів захисту, будівель, споруд і територій;
- утворення в умовах НС додаткових формувань Державної служби медицини катастроф;
- запровадження обмежувальних заходів, обсервації та карантину;
- надання психологічної та матеріальної допомоги постраждалим;
- забезпечення громадського порядку у зоні НС;
- проведення першочергового ремонту та відновлення роботи пошкоджених об’єктів життєзабезпечення населення, транспорту і зв’язку;
- здійснення заходів соціального захисту постраждалих унаслідок НС, проведення гуманітарних акцій;
- проведення інших робіт та заходів залежно від характеру та виду НС.
Метою аварійно-рятувальних робіт у осередках ураження є порятунок людей від загрози їх життю.
Метою інших невідкладних робіт є створення умов для проведення рятувальних робіт та забезпечення життєдіяльності населення.
Мета забезпечення -оперативність та якість проведення АРІНР у ході ліквідації НС, рятування життя людей та зниження збитків від НС.
Види забезпечення при проведенні АРІНР на об’єктах галузі:
- розвідка ;
- радіаційне та хімічне;
- медичне;
- психологічне;
- життєзабезпечення постраждалих у НС ;
- протипожежне;
- охорона громадського порядку;
- транспортне та шляхове;
- інженерне;
- матеріально - технічне;
- гідрометеорологічне;
- метрологічне;
- фінансове.
Життєзабезпечення населення при виникненні НС включає:
- захист населення та територій від наслідків НС;
- забезпечення населення питною водою, продовольчими товарами і предметами першої необхідності;
- житлове забезпечення і працевлаштування;
- комунально-побутове обслуговування;
- медичне обслуговування;
- захист продовольства, харчової сировини, фуражу, вододжерел від радіаційного, хімічного та біологічного зараження (забруднення) (РХБЗ);
- навчання населення діям в умовах НС;
- розробка і введення режимів діяльності в умовах РХБЗ;
- санітарну обробку населення та спеціальну обробку одягу, техніки, обладнання, засобів захисту, будівель, споруд і територій;
- підготовка сил та засобів і ведення АРІНР в районах НС;
- забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, порядок поведінки;
- морально-психологічну підготовку і заходи, щодо підтримування високої психологічної стійкості людей в екстремальних умовах;
- заходи, спрямовані на запобігання або ослаблення несприятливих для людей екологічних наслідків НС і інші заходи.
Постраждалий у НС - особа, якій заподіяно моральну, фізичну або матеріальну шкоду внаслідок НС або робіт з ліквідації її наслідків.
Заходи соціального захисту та відшкодування матеріальних збитків постраждалим унаслідок НС включають:
- надання матеріальної допомоги (компенсації);
- забезпечення житлом;
- забезпечення зайнятості та надання послуг з працевлаштування;
- надання медичної та психологічної допомоги;
- надання гуманітарної допомоги;
- надання інших видів допомоги.
Дата добавления: 2016-05-11; просмотров: 619;